Світова велич Т.Г. Шевченка презентация

Там матір добрую мою, Ще молодую, у могилу Нужда та праця положила.

Учися, серденько, колись З нас будуть люде.

Там батько, плачучи з дітьми Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!..

М. Дерегус. Тарас читає книжку

... куплю паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку...

І.Їжакевич. Тарас-пастух

Мені тринадцятий минало Я пас ягнята за селом...

М. Дерегус. Малий Тарас слухає кобзаря

В. Касіян. Дідусь розповідає

В. Касіян. Тарас читає Міцкевича

Л. Ходченко. Т. Шевченко серед членів Кирило-Мефодіївського товариства

Г. Меліхов. Шевченко у К. П. Брюллова

М. Хмелько. Т. Шевченко і М. Щепкін.

Как я счастлив этой нелицемерной дружбой. Т.Шевченко. «Дневник»

Б. Ладиженський. Т. Г. Шевченко у колі російських революціонерів-демократів

П. Сулименко. Вручення відпускної Т. Г. Шевченкові

На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає. “Перебендя”

“Ануте,хлоп’ята, На байдарки! Море грає – Ходім погуляти!” “Іван Підкова”

Садок вишневий коло хати... Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть.

Аж страх погано У тім хорошому селі. “І виріс я на чужені”

Зацвіла в долині Червона калина. Ніби засміялась дівчина-дитина.

Мені здається, що се я, Що це ж та молодость моя. “І золотої й дорогої”

І досі сниться, вийшла з хати Веселая, сміючись мати, Цілує діда і дитя...

Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою червона калина.

26 квітня
1840

Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, Уквітчала її рястом, барвінком укрила. “Гайдамаки”

Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою. “Княжна”

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. Радіють люде, що одпочинуть. “N. N.”

Ой діброво – темний гаю! Тебе одягає тричі на рік... Багатого собі батька маєш.

... Світає, край неба палає, Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. “Сон”

Тема жінки-матері – провідна у творчості Т.Г.Шевченка.
Великий поет і художник створив прекрасні образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють, відкривають нові світи.

Т. Г. Шевченко. Марія

Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю. “Марія”

На панщині пшеницю жала... Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. “Сон”

Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся З малим сиротою? “Катерина”

Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає та з туманом розмовляє. “Наймичка”

Така її доля... О боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? “Причина”

Крались злидні із-за моря В удовину хату. “Сова”

Сидит скорбящая слепая и псальму грустную поёт. «Слепая»

... Вставайте, кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
“Заповіт”

Я різав все, що паном звалось, без милосердія і зла... “Варнак”

Реве та стогне Дніпр широкий. Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.

А онде під тином опухла дитина – голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне. “У всякого своя доля”

Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі із нашої України. “Гамалія”

Мене там мати повивала і, повиваючи, співала, свою нудьгу переливала в свою дитину... “Якби ви знали паничі”

Споконвіку Прометея Там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває. “Кавказ”

А неофітів в Сіракузи В кайданах одвезли. “Неофіти”

Веде коня за поводи та плаче Ярина. Старий батько іде рядом, наставляє сина. “Сліпий”

Людей запрягають в тяжкі ярма. Орють лихо, лихом засівають. “І мертвим, і живим, і ненародженим”

... Сотнями в кайданах гнали в Сибір невольників святих. “Юродивий”

І поволік Петрусь кайдани аж у Сибір... “Петрусь”

Перебендя старий, сліпий, - Хто його не знає? Він усюди вештається та на кобзі грає... І дякують люде: він їм тугу розганяє, Хоть сам світом нудить.

Кобзар грає, додає словами.

Мандрували гайдамаки лісами, ярами.

Як та хмара, гайдамаки Умань обступили.

Через тиждень в Лебедині у церкві співали: Ісаія, ликуй! Вранці Ярему вінчали.

До самої ночі ляхів мордували; душі не осталось. А Гонта кричить: “Де ви, людоїди? Де ви поховались? З’їли моїх діток, - тяжко мені жить!

С. Бесєдін. Шевченко в казематі ІІІ відділу

М. Самокиш. Шевченка везуть на заслання

Г. Мегмедов. Шевченко серед висланих

Г. Бондаренко. Т. Шевченко в казармі Орського укріплення

Н. Волкова і З. Волковинська. Шевченко серед казахів

Є. Горбач. Обшук у Т. Шевченка в Оренбурзі

Ю. Киянченко. Т. Шевченко під час Аральської експедиції

В. Костецький. Т. Шевченко в казармі після муштри

І. Хохлов. Т. Г. Шевченко в Астрахані

Дорого заплатив співець за мужнє
слово правди: на десять років –
на цілу вічність запакували його
царські сатрапи.

Визволення апостола Петра з темниці

Дві дівчини

Старости

Александр Македонський висловлює довір’я своєму лікареві

Смерть Віргінії

Джангис-агач

Туркменські аби в Каратау

Дари в Чигирині 1649 р.

Смерть Богдана Хмельницького

Козацький бенкет

Портрет невідомої

Портрет Катерини Абази

Церква всіх святих у Києво-Печерській лаврі

Видубицький монастир у Києві

У Києві

Чигринський дівочий монастир

В Корсуні

Є. Усикова. Т.Г. Шевченко серед селян на Україні

В. Касіян. Шевченко на Україні

К. Трутовський. Т. Г. Шевченко з кобзою над Дніпром

Свою Україну любіть, Любіть її... во время люте, В останню тяжкую минуту За неї господа моліть. Т. Шевченко

В. Югай. Айра Олдрідж в майстерні Шевченка

Б. Бєлопольський. Зустріч Т. Г. Шевченка з І. С. Тургенєвим і М. Вовчком

В. Мироненко. Зустріч Шевченка з сестрою Яриною

В. Рижих і Г. Неледова. Т. Г. Шевченко і його сучасники

І. Рєзнік. Шевченко одержує диплом академіка-гравера

Похорони Шевченка. Фото. 1861 р.

ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

ЗАПАВЕДЗЬ

Як памру я, пахавайце На Украйне мілай, Сярод стэпу на кургане, Дзе продкау магіла: Каб нязмеранае поле, Дняпро і абріві Было відна,— было чутна, Як раве бурлівы! (Переклад білоруською
Янки Купали)

ЗАВЕЩАНИЕ
Как умру, похороните На Украине милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей.
(Переклад російською Олександра Твардовського)

1405

ОСНОВОПОЛОЖНИК НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Пам’ятник Т. Г. Шевченкові у Каневі на Чернечій горі

Канівський музей Т. Г. Шевченка

Пам’ятник Т.Г. Шевченкові у Вашингтоні

Пам’ятник Т. Г. Шевченкові у Вінніпегу

Пам’ятник Т. Г. Шевченкові у Римі

Пам’ятник Т.Г. Шевченкові у Буенос-Айресі

СВІТОВА ВЕЛИЧ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

1384

1256
(Україна)

128
(35 держав)