Система вищої освіти України та Швейцарії: порівняльна характеристика презентация

розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

Але досвід інших країн ніколи не буває зайвим. Тому пропоную вам порівняння системи освіти України та Швейцарії, оскільки освіта, надана цією країною, вважається однією з кращих у світі.

у Швейцарії не існує. Країна поділена на 26 кантонів (областей) і кожен з них, спільно з федеральним урядом, розробляє власну модель цієї системи, орієнтуючись на потреби регіону. Такий підхід варто застосувати і в Україні, де економічний розвиток регіонів дуже різний.

місцеву систему освіти. Саме в цій країні вперше з’явилися міжнародні школи та університети, тут були створені перші міжнародні навчальні програми (наприклад, International Baccalaureate). Швейцарські ВНЗ постійно об’єднуються, працюють над спільними дослідницькими проектами чи спільно навчають студентів за різними програмами.

здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (характеристики, яка визначає ступінь сформованості знань, умінь та навичок особи, що надають здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності) на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий – "Бакалавр" (базова вища освіта); третій – "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта).

загальної середньої освіти – не більше 3 років;
на базі базової загальної середньої освіти – не більше 4 років;
бакалавр – на базі повної загальної середньої освіти – не більше 4 років;
при наявності "молодшого спеціаліста" – 2-3 роки;
спеціаліст – на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – не більше 1 року чи 1,5 для певних спеціальностей;
Магістр – на базі відповідної освітньо-професійної
програми підготовки бакалавра – не більше 1 року
чи 1,5 для певних спеціальностей;
на базі відповідної освітньо-професійної програми
підготовки спеціаліста – не більше 1 року.

України поставлено тезою «навчання впродовж усього життя людини». Ринок праці швидко змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію має виконувати система післядипломної освіти.

два сектори: університетський та професіональний.
Неуніверситетський тип є більш вузькопрофільним та тісно пов’язаним з професійною діяльністю. Саме тут вищу освіту отримує більше чверті швейцарців.

випускника коледжу, після навчання протягом 3-4 років. Такі випускники мають вузьку спеціалізацію та якісну професійну підготовку.
Рівень бакалавра надають кращі в світі інститути готельного менеджменту та туризму. Це, загалом, 4-річна програма навчання, яка може становити і шість років, в залежності від факультету.
Ступінь ліценціата (Lizentiat) чи диплом (Diploma) відповідають рівню магістра, але можуть надаватися лише університетом.
Наступний ступінь — докторант (PhD) — потребує ще 3 років навчання.

цьому пункті є те, що країна не прагне до безперервного навчання особи, навпаки, перевага надається особам від 30 років.

Це пояснюється тим, що ставка робиться на людей з великим досвідом роботи для залучення їх у виробничу сферу. На фахівців такого рівня дуже високий попит.

надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового,

науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

(технікум) – на базі повної загальної середньої освіти, особи здобувають неповну вищу освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста, на базі базової загальної середньої освіти, особи здобувають повну загальну середню освіту та кваліфікацію молодшого спеціаліста;
ВНЗ ІІ рівня (коледж) – здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки бакалавра;
ВНЗ ІІІ рівня (інститут, коледж, як структурний підрозділ, технікум, як структурний підрозділ) – здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки бакалавра та спеціальностями спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;
ВНЗ IV рівня (університет, академія, інститут, коледж , як структурний підрозділ, технікум, як структурний підрозділ) – здійснює підготовку фахівців за напрямами підготовки бакалавра та спеціальностями спеціаліста, магістра.

підготовки між ВНЗ є чітко розподіленими. Градація цих навчальних закладів, за вимогами до абітурієнта при вступі, така:
коледжі,
політехнічні школи,
вищі спеціалізовані школи,
інститути,
університети.

Усі з них, крім університетів,
орієнтують студента
переважно на виробничу діяльність.

бізнес, бухгалтерський облік та інші спеціальності для ділового життя;
політехнічні школи – 4-5 років, архітектура та різні інженерні науки;
вищі спеціалізовані школи – 4-5 років, фахівці сфери національної економіки, громадського життя (економісти, управляючі, декоративне мистецтво, спорту);
інститути – 4-6 років, підготовка фахівців переважно сфери послуг (готельний бізнес і т. п.);
Університети – 5-6 років, різнопланова
підготовка.

навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації налічує 664 вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності.
Мережа вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації налічує 315 закладів, у тому числі 223 державної форми власності.
Функціонує 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів. Статус національного мають 48 університетів та академій. В університетах, академіях, інститутах навчається 1403 тис.
студентів, серед них здобувають вищу
професійну освіту 1086 тис.
студентів віком від 17 до 24 років
включно, що складає 90 відсотків від
загальної чисельності студентів.

забезпечує навчання 392 студентів на 10 тис. населення.
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.

університетів: сім "класичних "
«кантональних університетів —
в Базелі, Берні, Фрібурзі, Женеві,
Лозанні, Невшателі, Цюріху та
в Санкт-Галені — два невеликих
кантональних вузи у статусі
університету University College
of Lucerne та Universita della Svizzera Italiana в Лугано, а також дві спеціальні політехнічні школи EPF.

наукам та архітектурі.
У Швейцарії нараховується близько 120 різних коледжів. Є і приватні вузи, типу Європейського університету, проте швейцарці ставляться до таких закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи.

навчаються 90.000 студентів.
Через те, що ВНЗ підпорядковуються і федеральному уряду, і кантонам, єдиної освітньої програми у них немає. Обов'язковий мінімум існує лише для інженерних факультетів, факультетів економіки, права, менеджменту, сільського господарства та дизайну. Програми по всіх іншим спеціальностях у різних кантонах суттєво відрізняються одна від одної.

фінансової, виробничої та сфери послуг. Це пояснюється державними потребами: прибутки держави від промисловості складають 24,4% ВВП, фінансової діяльності - 21,4% (майже порівну), крім того, на кожного мешканця Швейцарії припадає один іноземець.

по основних складових цих систем:

Ступенева освіта є подібною як в Україні, так і в Швейцарії. Відмінності полягають у термінах підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, наявність ступеня – докторант – у швейцарській системі освіти, а також у вимогах, що ставляться до післядипломної освіти. Зокрема, Швейцарія робить акцент на професіоналізмі абітурієнта, коли зараховує його до закладу
післядипломної освіти.

відпрацьовані прийоми роботи і поєднуючи їх з новими знаннями в процесі навчання, студент переходить на якісно новий рівень, аналогів якому в Україні не має, бо принцип безперервності освіти в нашій державі сприяє накопиченню теоретичної бази, навіть при паралельній роботі студента.

Систему акредитації,
присутню в Україні,
можна ототожнити з
швейцарською, хоча
такого терміну там не
використовують. Функції
багатопланової підготовки у Швейцарії має лише університет, інші ж заклади розвивають спеціальності одного-двох напрямів, а в Україні ми женемося за всіма напрямками одразу, навіть на рівні технікумів. Це не дає змогу надавати глибоку підготовку у конкретній спеціальності, від чого і якість у деяких ВНЗ в Україні лишає бажати кращого.

Про якісні та кількісні
характеристики можна
сказати, що в обох
країнах представлений
досить широкий спектр
ВНЗ, напрямків підготовки, спеціальностей. Але в Швейцарії перевага надається дипломам державного зразка, а недержавні навіть не йдуть у порівняння
(це стосується університетів). А в нашій країні кількість недержавних університетів є невиправдано високою. Відповідно і дипломи наших фахівців програють на фоні закордонних.

та напрямки підготовки вдосконалюються відповідно до потреб країни. А наша держава акцентує увагу на напрямках, що розвиваються в інших країнах, нехтуючи власними потребами.

у галузі системи вищої освіти, є підвищення якості підготовки фахівців, шляхом розширення вже існуючих напрямків, часткової переорієнтації спеціальностей на державні потреби, більш суттєвої практичної бази для навчання студентів.