1944 — липні 1945 р. — секретар ЦК КП(б)У по кадрах.
У липні 1945 — 9 січня 1950 р. — 1-й секретар Одеського обласного комітету КП(б)У.
16 грудня 1949 — 4 червня 1953 р. — 2-й секретар ЦК КП(б)У.
4 червня 1953 — 26 грудня 1957 р. — 1-й секретар ЦК КПУ. Під час перебування на посту керівника республіканської Комуністичної партії значно зріс відсоток українців серед членів КПУ (бл. 60% загального складу), розпочався короткий період політичної «відлиги», використаний для висунення національно-культурних домагань (ставилося питання про чистоту української мови, створення умов для розвитку національної науки, реабілітацію репресованих українських діячів культури та їхньої творчості, скасування цензури тощо).
17 грудня 1957 — 4 травня 1960 р. — секретар ЦК КПРС. На цій посаді він курував КДБ, був замовником вбивства Степана Бандери.
12 січня — 15 червня 1960 р. — 1-й секретар Ростовського обласного комітету КПРС.
У червні 1960 — 1962 р. — на господарській роботі: директор дизельного заводу, директор Пензенського науково-дослідного інституту приладобудування.
З 1962 — на пенсії.