Слайд 1Лекція 10. ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ТРУДОВОМУ НАВЧАННІ
ПЛАН
1. Сутність інноваційної педагогічної технології.
2. Історичні
етапи становлення і розвитку педагогічних технологій.
3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
Слайд 21. Сутність інноваційної педагогічної технології
Інновації – новостворені (застосовані) чи вдосконалені технології,
а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного або іншого характеру, які істотно змінюють обсяги, якість соціальної сфери.
Освітні інновації – новостворені чи вдосконалені технології навчання, виховання, управління, що істотно змінюють структуру і якість освітнього процесу. У широкому розумінні освітні інновації – є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що істотно поліпшують результати освітньої діяльності.
Педагогічні інновації – 1) процес становлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, який оптимізує досягнення її мети; 2) результат процесу впровадження нового в педагогічну теорію і практику, що оптимізує досягнення освітньої мети. Педагогічні інновації є новаторським педагогічним досвідом, який формується автором або групою авторів і є об’єктом права інтелектуальної власності.
Поняття «технологія» (з грец. techne – мистецтво, ремесло, logos – вчення) виникло в зв’язку з технічним прогресом як сукупність знань про способи і засоби обробки матеріалів.
Слайд 3Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
Слайд 4До структури педагогічної технології входять:
1) концептуальна основа;
2) змістова частина: цілі, зміст навчання;
3) процесуальна частина
(технологічний процес): організація й управління освітнім процесом через форми, методи і засоби навчання;
4) діагностика освітнього процесу.
Основними критеріями технологічності вважають:
– концептуальність (кожній педагогічній технології має бути притаманна певна наукова концепція, що містить філософські, соціологічні чи педагогічні обґрунтування);
– системність (у педагогічній технології мають простежуватися всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок його частин, цілісність);
– керованість (передбачає можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу навчання);
– ефективність (технологія має вибиратися відповідно до результатів і оптимальних витрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання);
– відтворюваність (можливість застосування педагогічних технологій в інших однотипних освітніх закладах іншими суб’єктами).
Слайд 5Інноваційні педагогічні технології – це новостворені або вдосконалені педагогічні системи, які
забезпечують високий рівень навчально-виховного процесу. Іншими словами, інноваційна педагогічна технологія є діяльним сценарієм організації на сучасному рівні навчально-виховного процесу учнів з метою досягнення певної мети.
У конкретному вигляді інноваційна педагогічна технологія є передбаченою моделлю системи дій вчителя та учнів, яку необхідно виконати в ході оптимально організованого навчально-виховного процесу з метою одержання високого рівня кінцевих результатів.
Слайд 62. Історичні етапи становлення і розвитку педагогічних технологій
Перший період (1940 –
1950 p.p.) характеризується появою у школах різноманітних технічних засобів одержання інформації (від запису і відтворення звуку до проекції зображення на екран), об’єднаних поняттям «аудіовізуальні засоби». Це магнітофони, телевізори, програвачі, проектори, які мали побутове, а потім і навчальне призначення. Термін «технологія в освіті» на той час означав застосування інженерної думки в навчально-виховному процесі.
Другий період (1950 – 1960 p.p.) відзначається виникненням і використанням технологічного підходу, теоретичною базою якого стала ідея т. зв. програмованого навчання. Були розроблені аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв’язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери та ін. На відміну від терміна «технологія в освіті», який був ідентичний поняттю ТЗН, під «технологією освіти» почали розуміти науково-педагогічний опис сукупності засобів і методів педагогічного процесу. В 60-ті рр. ХХ ст. фахівці з питань програмованого навчання першими почали використовувати термін «педагогічні технології».
Слайд 7Для третього періоду (1960 – 1970 p.p.) були характерні такі особливості:
1. Відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання розглядаються основи інформатики, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія тощо. 2. Змінюється методична основа педагогічної технології, зокрема здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. 3. Ведеться активна підготовка професійних педагогів-технологів, стає реальністю масовий випуск таких ТЗН, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, синхронізатори звуку та зображення тощо.
Четвертий період (1970 – 1980 p.p.) характеризується еволюцією поняття «педагогічна технологія», зокрема її особливостями стало створення комп’ютерних аудиторій, дисплейних класів, зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів, використання систем інтерактивного відео.
П’ятий період (починаючи з 1980 – 1990 р.р.) характеризується реальним впровадженням педагогічних технологій у навчальних закладах різних рівнів.
Слайд 83. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження
Основні
інноваційні педагогічні технології, які використовуються в трудовому навчанні:
1) інформаційно-комунікаційні технології ;
2) інтерактивні технології;
3) технології розвитку творчих здібностей;
4) технології особистісно зорієнтованого навчання;
5) технології проблемного навчання ;
6) технології програмованого навчання;
7) технології нейро-лінгвістичного програмування.
Слайд 9Головними аспектами впровадження інноваційних педагогічних технологій на сучасному етапі є:
1) технологізація всіх
видів науково-педагогічних досліджень;
2) зміщення державного фінансування зі сфери фундаментальних досліджень у розвиток соціальної та інформаційної інфраструктури освіти;
3) впровадження сучасних комп’ютерних і мережевих технологій;
4) створення нових гнучких організаційних форм у вигляді мобільних наукових організацій оперативного реагування на актуальні проблеми.