Монастырский, Антон Иванович (1878 - 1969) презентация

видатних художників-реалістів, творчість яких визначила цілу епоху в образотворчому мистецтві західних областей України.
Манастирський народився в 1878 р. в містечку Завалові на Станіславщині в родині дрібного службовця. З великими труднощами йому вдалося здобути освіту спочатку в реальному училищі, а потім у Львівській артистично-промисловій школі та Краківській академії мистецтв.
Щедрий і багатогранний талант Манастирського виявився в багатьох жанрах — пейзажі, портреті, ілюстрації та історичному живопису.
Рідне Прикарпаття з його лісистими пологими горами та маленькими, але бурхливими водопадами, квітучими полонинами і бідняцькими хатками гуцулів — основна тема художника, невичерпне джерело його творчого натхнення.

складають основний зміст жанрового живопису Манастирського.
Його кращі твори — «Лірник», «Два приятелі», «Паламар» та інші сповнені глибокої поваги до внутрішнього світу простих людей.
В своїх численних історичних композиціях («На кургані», «Прощайте, товариші», «Запорожець», «В таборі Кармелюка», «Розвідник» та ін.) Манастирський оспівує героїчну боротьбу рідного народу за свободу та національну незалежність, волелюбність і відвагу славетних «рицарів України» — запорозьких козаків. Багато уваги та творчої енергії присвятив художник графічним і живописним ілюстраціям до народних пісень і дум, до творів своїх улюблених письменників — Т. Шевченка, І. Франка, О. Пушкіна, І. Тургенева, М. Гоголя.
Одним з перших серед художників Львова почав він розробляти нову радянську тематику. До 1940 р. відноситься одна з кращих картин Манастирського «Вчора й сьогодні», в якій яскравою образною мовою висловлений глибокий зміст великих, корінних змін, що відбулися в Західній Україні.
Ім’я Манастирського, учасника всіх обласних та багатьох республіканських і пересувних виставок, користується широкою популярністю в республіці, визнанням і любов’ю народу.

життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антіна Манастирського, про що свідчать численні твори, позначені виразним впливом народного мелосу. У творчій спадщині художника є ряд картин, котрі мають назви, взяті з рядків народних пісень. Також доробок митця складають численні портрети та пейзажі.
«Ой під гаєм, гаєм»,
«Засвіт встали козаченьки»,
«Портрет матері»,
«Паламар»,
«Запорожець»,
«На водопої»,
«Ой там, під горою»,
«На могилі»,
«В таборі Кармелюка»,
«Прощавайте, товариші»,
«Вчора і сьогодні»,
«Розвідники»,
«Загибель товариша»
та інші.

у Львові, де проживав Антін Манастирський.
Пам'ятна таблиця на фасаді будинку № 9 на вулиці Кармелюка у Львові, де проживав Антін Манастирський.
1978 року на будинку на вулиці Кармелюка, 9 у Львові, де у 1941–1969 роках проживав Антін Манастирський, було встановлено меморіальну таблицю авторства скульптора Еммануїла Миська.[3]
Ім'ям художника названо вулицю у Тернополі.
у 1953 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, 1957 році — народного художника України.