Матіос Марія Василівна. Життя та творчість видатної української письменниці та політичного діяча презентация

Чернівецької області.
У 1982 році закінчила філологічний факультет Чернівецького університету.
Після диплому працювала в цьому ж університеті бібліотекарем, а після 8 років працювала на Чернівецькому машинобудівному заводі.

голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, а після відповідальним секретарем «Буковинського журналу».

Інша діяльність письменниці

року вона дебютувала як прозаїк у журналі «Київ», написавши новелу «Юр’яна і Довгопол». Предмову до цього твору написав перший головний редактор журналу Володимир Григорович Дрозд.

Творчість письменниці

з’явилась у репертуарі Івано-Франківського театру у 2010 році.
Вистава «Нація» за декілька років встигла стати театральною легендою. Вона проводилась в декількох країнах і вже стала популярною на весь світ.
Окрім новели «Юр’яна і Довгопол» в основу постанови також полягли інші твори Марії Василівни, а саме "Прощай мене", "Вставайте, мамко".

Нація

Дарусі та її батьків, понівечених радянськими НКВДистами в до-воєнний та після-воєннийперіод окупації радянськими військами Західної України.

«Щоденник страченої»

Марія Матіос у «Щоденнику страченої» демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, детективність розповіді й новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.

розділів, яким відповідають чотири життєвих етапи: ранок, день, вечір і ніч. Лейтмотив книги – упродовж усього життя людина є рабом своїх пристрастей, однак настає мить, мить своєрідного катарсису

«Майже ніколи не навпаки»

Проблематика винесена виключно у сферу міжлюдських стосунків, а головна думка, котру можна сформулювати, прочитавши твір, – людина є дуже жорстокою твариною, котра реалізує свої інстинкти незважаючи на те, чим це скінчиться для неї та тих, хто довкола.

грудня морозної води» (1995)
"На Миколая" (1996)
«Жіночий аркан» (2001)
«Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)
«Нація» (2001)
«Життя коротке» (2001)
«Бульварний роман» (2003)

«« Фуршет »від Марії Матіос» (2003)
«Солодка Даруся» (2004)
«Щоденник страченої» (2005)
«Містер и місіс Ю в стране укрів» (2006)
«Нація. Одкровення. »(2006)
«Майже ніколи не навпаки» (2007)
«Москалиця; Мама Маріца - дружина Христофора Колумба »(2008)
«Кулінарні фіґлі» (2009)
«Чотири пори життя» (2009)
«Вирвані сторінки з автобіографії» "(2010)
«Армагедон уже відбувся» (2011)
"Вибране" (2011)
«Черевички Божої матері» (2013)
"Приватний щоденник. Майдан. Війна ..." (2015)

відома по всьому світу.
Твори письменниці переведені на арабську, румунська, російська, польська, хорватською, білоруською, азербайджанський, японською, китайською, єврейською мовами. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії.

голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.



2005 рік став визначним у житті письменниці. Саме того року, за роман «Солодка Даруся» вона була нагороджена вищою творчою відзнакою України, а саме Національною премією України імені Тараса Григоровича Шевченка.

політичному устрою нашої країни.
З 1997 року вона переїжджає до Києва, де зосереджується на своїй політичній діяльності. Через деякий час після переїзду вона займає посаду помічника секретаря Ради Національної Безпеки України.

Вона була №2 у виборчому списку партії Віталія Кличка «Удар».

Ради України у 2014 році.
Письменниця була під №7 у виборчому списку  «Блоку Петра Порошенка»

багато нагород. Серед них є також нагороди світового рівня.
Окрім нагороди імені Тараса Шевченка, письменниця також має:
Нагороду як Заслужений працівник культури України (2008 рік);
нагороду Почесного громадянина міста Чернігів (2008 рік);
лауреат міжнародної премії «Талант і гідність»;
Марія має некоронований титул "плідної письменниці України» ;
переможець конкурсу «Книга року» за роман «Солодка Даруся» (2005) ;
Орден княгині Ольги III ступеня.