Компетентнісний підхід у навчанні школярів: суть, проблеми, перспективи презентация

орієнтації на компетентнісну освіту (competence-based tducation) та в 80-ті роки ХХ ст. компетентнісного підходу в освіті розвинених країн Європи пов’язано з невідповідністю традиційної системи освітніх послуг соціальному замовленню, яке вимагало виховання самостійних, ініціативних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань.
Зауважувалося, що більшість випускників навчальних закладів виявляються навченими , але не готовими до реалізації професійних обов’язків, вирішення реальних професійних та життєвих проблем.

й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання.

Бібік, Л. боголюбова, В.Болотової, І.Єрмакова, Е. Зеєра, і. Зимньої, В. Краєвського, О. Крисана, С. Кульневича,
О. Овчарук, О.Пометун, Дж. Равена, Б. Рея, М. Рижакова, О. Сухомлинської, А. Хуторского, С. Шишова.

складна інтегрована характеристика особистості, під якою розуміють набір знань, вмінь, навичок, ставлень, що дають змогу ефективно проводити діяльність або виконувати певні функції, забезпечуючи розв’язання проблемі досягнення певних стандартів у галузі професії або виді діяльності.

ставлень,
цінностей, емоцій,
поведінкових компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати для активної дії.

пов’язаний із такими підходами до навчання, як
особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі “для всіх” на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);
діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

компетентнісного підходу означає: а) переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі; б) зміщення акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях.

Мета повинна задаватися в діяльнісній формі.
Наприклад,
Після цього уроку ви навчитесь…
Наприклад, емоційно-ціннісна складова компетентності може визначатись як
Після цього уроку ви навчитесь: особисто формулювати…, визначати для себе цінність…, оцінювати… з власної позиції висловлювати ставлення…, визначати загальнолюдські, національні, громадянські цінності…
Соціальна компетентність:
Після сьогоднішнього уроку ви отримаєте досвід:
виконання типових соціальних ролей: громадянина, члена сім’ї, споживача…,
Загальнокультурна:
Навчитесь аналізувати й оцінювати досягнення національної, європейської та світової культури;

Результати навчальної діяльності розглядають як особисті досягнення учня.
Важливим стає не наявність у нього внутрішньої організації знань, а здатність застосовувати компетентності в навчанні та житті.

освіти йдеться в Державних Стандартах освіти, його реалізовано в Критеріях навчальних досягнень

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 січня 2004 р. N 24
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової і повної середньої освіти
Загальна частина
Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:
для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей…
для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,
комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
"05 " 05 2008 №_371_
Про затвердження критеріїв оцінювання
навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти
“Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.”

Слід відмовитися від так званої енциклопедичності змісту шкільного навчання і формувати в школярів передовсім ті знання, які є необхідними для виконання практичних, ситуативних, особистісно - орієнтованих комунікативних завдань.

Необхідно поглиблювати диференціацію навчання, особливо профільного, тобто відмовитися від засвоєння всіма учнями знань і вмінь, що є базовими лише для професійної освіти певного профілю.

нові професійні задачі:
Самостійно вивчати і запроваджувати професійні новації..

певного предмета протягом конкретного навчального року або ступеня навчання;
Галузеві (загальнопредметні) – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета освітньої галузі у всіх класах середньої школи;
Надпредметні компетентності можуть бути представлені у вигляді “парасольки”
над усім процесом навчання, саме їх часто називають “ключовими” , “базовими”

різними способами, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя, підвищувати професійний рівень);
здоров’язберігаюча (здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє та інших людей);

команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях);

європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати; опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей);

використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, для власного розвитку, технічна компетентність, уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й систематизації, зберігання й передавання інформації, оперувати технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства);

здійснювати захист своїх громадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й суспільству);

інтереси з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами інших людей та суспільства; бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й підприємницьку діяльність і працю колективу; змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності; складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно обґрунтовані рішення; презентувати інформацію про результати власної економічної діяльності)

компетентностей розглянули країни – члени ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Багато країн прийняли таку класифікацію як стратегічну умову для впровадження освіти протягом життя. Перелік ключових компетентностей увійшов до рекомендацій міжнародної спільноти (План дій Євросоюзу та Ради Європи, 2002; План дій з навичок і мобільності Єврокомісії, 2002)

навчання через усі без винятку предмети й виховні заходи.
За набуття ключових компетентностей відповідальна не тільки школа: на їх формування впливають сім’я, масмедіа, релігійні та культурні організації.

як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності
знань, способів діяльності,
на основі яких формуються певні вміння й навички, досвід ставлень з певної галузі знань, що вкупі породжують якості особистості, спроможної успішно діяти в суспільстві.

розуміють певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування, здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми.
Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню.
Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування.

При вивченні змістового компонента рідної (української) мови «мовна (лінгвістична) змістова лінія забезпечує мовну складову комунікативної компетентності школярів як одного із засобів формування мовленнєвого розвитку», а провідною є мовленнєва (комунікативна) лінія, яка передбачає формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), тобто формування комунікативної (мовленевої) складової комунікативної компетентності.

Оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного й писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця;
здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя, вміння використовувати мову й мовлення для реалізації цілей спілкування.

саме:

широке впровадження в практику навчання компетентнісного підходу:
компетентнісний урок;
зміни в методиці;
впровадження курсів за вибором, спецкурсів, факультативів.

будуватися за таким алгоритмом:
1. Конкретизація загальної мети (цілі) уроку(визначення предметної та ключової(ключових) компетентностей до конкретного уроку) 2. Поділ змісту виучуваної теми на навчальні ситуації в залежності від його структури — теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо. 3. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації. 4. Вибір методів навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, емпіричний чи практичний). 5. Вибір форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна, групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та методам роботи. 6. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат).

Міжнародної програми з оцінювання навчальних досягнень учнів у сфері функціональної грамотності – РІSА (Programme for International Student Assessmtnt) кожні три роки з 1997 р. здійснюється визначення рівня оволодіння учнями необхідними для повноцінного існування в суспільстві знаннями й уміннями.

Pisa
83 місце в рейтингу по:
розумінню, інтерпретації, пошуку інформації, побудові комунікації.
60% мають ускладнення в аналізі тексту,
70% не можуть здійснити оцінку соціальних фактів та явищ,
51% не можуть здійснити мовлленєве повідомлення

СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

сприяють модернізації змісту освіти,
він лише доповнює низку освітніх інновацій,
не применшуючи значення класичних підходів

навчання гуманітарних
предметів ЖОІППО


З повагою, Смагіна Т.М.