Адольф Гітлер презентация

на річці Інн, на кордоні Австрії та Німеччини. Його батьками були 52-річний австрійський митний службовець Алоїс Шикльгрубер і 20-річна селянка Клара Пельцль. Обидві гілки його сім'ї були родом з Вальдфіртеля (нижня Австрія), віддаленого горбистого району, де займалися важкою працею громади дрібних селян.

вчив те, що мені подобалося, - писав він пізніше. - І насамперед те, що могло б, як мені здавалося, стати в нагоді мені в майбутньому як художнику". У 16 років Адольф кинув школу. Протягом двох років він нічим не займався. У нього на все життя виробилося презирство до освічених людей.

до короля Баварії з проханням про зарахування його в армію. Його визначили в 16-й баварський піхотний полк, набраний головним чином із студентів-добровольців. Через лише кілька тижнів навчання його відправили на фронт.

повернувся до Мюнхена. Оскаженілий революцією в Німеччині і підйомом Веймарської республіки, він звернувся до політичної діяльності, щоб одночасно протистояти і Версальському договору 1919, і новій німецькій демократії.

знаходиться на межі краху, і що саме зараз він міг би здійснити обіцяний їм "марш на Берлін" і повалити уряд "єврейсько-марксистських зрадників"
26 лютого 1924 Гітлера судили за звинуваченням у державній зраді

партійну казну потекли засоби від багатих рейнландських промисловців, які побачили в Гітлері надійну гарантію від обридлих профспілок і комуністів.

Брауншвейг, Гітлер вирішив випробувати силу своєї партії в боротьбі за президентське крісло. Престарілий Пауль фон Гінденбург мав підтримку серед соціалістів, католиків і лейбористів. Було і два інших кандидата: армійський офіцер Теодор Дуйстерберг і лідер комуністів Ернст Тельман. Гітлер провів потужну передвиборну компанію і завоював понад 30% голосів, позбавивши тим самим Гінденбурга абсолютної більшості.

собі звання фюрера і канцлера, скасувавши пост рейхспрезидента. Усі без винятку армійські офіцери зобов'язані були присягнути на вірність, але не конституції, а особисто Адольфу Гітлеру.

вривалися у помешкання серед ночі. Деякі заарештовані зникали назавжди, багатьох кидали в підвали, де піддавали побиттю і тортурам, щоб вирвати визнання.

країни, Гітлер взявся за відродження колишньої німецької потужності в Європі, приступивши до здійснення намічених у "Майн кампф" цілей.

мирного часу в складі 36 дивізій чисельністю 550000 осіб, що було прямим порушенням умов Версальського договору

аншлюс Австрії, ввівши туди війська і насильно приєднавши її до Третього рейху.

на Польський коридор і Данциг, втрату яких пов'язував з Версальським договором. Західні держави, у відповідь на звернення Польщі, гарантували їй збереження незалежності.

що не має наміру боротися за "новий порядок" у Європі. У березні 1940 він зустрівся зі своїм союзником Муссоліні на Бреннерском перевалі, щоб розкрити йому свої задуми.

в межі Радянського Союзу на фронті від Балтійського до Чорного моря. Початковий успіх супроводив Гітлеру, його війська подолали дві третини відстані до Москви за 26 днів.

Гітлер все ще на щось сподівався. Він перебував у двоярусному бункері на глибині близько 10 метрів під землею.
Ввечері у бункер прибула одна з найкращих пілотів Рейху Ханна Райч. Гітлер запросив її до себе і сказав: «Ханно, ви належите до тих, хто помре зі мною. У кожного з нас є ампули з отрутою. Я не хочу, щоб хтось з нас потрапив до рук росіян, і я не хочу, щоб наші тіла дісталися росіянам. Євине та моє тіла будуть спалені».
30 квітня. Останній день Гітлера. Всі його наближені збираються для прощання. У сад канцелярії доставлено 200 літрів бензину. Всі, крім Гітлера та Браун, виходять у коридор.

камердинера Гітлера, фюрер і Браун вистрілили одне в одного о 15:30. Коли Лінге та Борман увійшли до кімнати, Гітлер сидів, похилившись на софі, а з його скроні текла кров. Револьвер лежав поряд на столі. Мертва Єва була в іншому кутку софи. Свій револьвер вона впустила на підлогу.

Інша версія наголошує, що Гітлер і Єва Браун отруїлися ціаністим калієм. Перш ніж померти, Гітлер отруїв двох своїх собак.
За наказом Бормана тіла були загорнуті у ковдри, винесені у сад, политі бензином та спалені. Тіла горіли погано, і тому все ж таки напівспалені трупи есесівцям довелося закопати.
Пізніше тіла були знайдені червоноармійцями та кремовані. Прах розвіяли над Ельбою.