Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст презентация

- поч. XX ст., що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого. Модернізм виник у Франції наприкінці XIX ст. (Бодлер, Верлен, А.Рембо) і поширився в Європі, Росії, Україні. Модерністи вважали, що не треба шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки. Тому мистецтво модернізму і носило переважно ірраціональний характер.

мистецтва;
o надання переваги творчій інтуїції;
o розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтим-ніші глибини існування особистості і одухотворити світ;
o пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);
прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва.

болісної залежності сучасної особистості від соціальних та історичних зламів, очікування апокаліптичної катастрофи, відчайдушний пошук втрачених моральних засад буття. Поети, що належали до цієї течії, змальовували світ, охоплений злом, потворністю, хаосом, руйнівними силами. При цьому зовнішнє і внутрішнє буття зливалися: потрясіння ліричного «я» подавалося як потрясіння дійсності. Експресіоністську поетику вирізняють загострена емоційність, гротескність образів, «вибухове» слово, плакатність письма. Представниками експресіонізму в літературі були Ґ. Гайм, Ф. Верфель, Ґ. Тракль, Ґ. Бенн та ін.

Ґ. Гайм

Ф. Верфель

Ґ. Тракль

Ґ. Бенн

не увидеть детали:   у каждой снежинки свой век, свой вес, свой номер и путь. Вы крУжитесь в танце, снежинки!  Вы, крошки, как люди с душою.   Падения, взлёты и ветра жало — всё оставляет на вас щербинки. Ваши судьбы летят предо мною:  начало, конец, и снова начало…

romantisme) — умовна назва естетичних  тенденцій,
що виникли влітературі на межі 19-20 століть. Течія раннього модернізму. Сюжетові неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.

в этом мире полюбил Одни веселые дороги. Когда внезапная тоска Мне тайно в душу проберется, Я вглядываюсь в облака Пока душа не улыбнется. Ежели мне порою сон О милой родине приснится, Я непритворно удивлен, Что сердце начинает биться. Ведь это было так давно И где-то там, за небесами, Куда мне плыть, не все ль равно, И под какими парусами?

pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.  Теоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він висунув теорію «системи відповідностей», за якою всі предмети і явища, всі чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну цілість. Завдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі.

Ш.Бодлер

П.Верлен

А. Рембо

М. Метерлінк

О. Блок

надії  Небо сяйнуло між крон.  Плив у блакиті незримій  Привид близької весни.  Плакали сніжні низини,  Линули зоряні сни.  Щемно, як сльози на віях,  Плакали струни в мені.  Вітер далекий навіяв  Співи твої голосні. 

є суб'єктивно-ідеалістичні. теорії Інтуїтивізму, фрейдизму, східні містико-релігійні вчення.
Естетичні засади напряму викладено в «Маніфестах сюрреалізму» А. Бретона. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцінаціїї, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік світодовсті, осягнути нескінченне й вічне. Сюрреалізм заперечує прийняті суспільні форми сучасного життя, технічної цивілізації, культури, моральних засад, під впливом Зигмунда Фрейда пропагує психічний анархізм, автоматизм вислову, звільнення від контролю розуму, спонтанність підсвідомості.

Гійом Аполлінер

Луї Арагон

Андре Бретон

Поль Елюар

вниз лечу стрелой но прежде
Чем умереть я стану прежним
И жизнь мою пройду опять
Мне хватит одного мгновенья
Собрать разрозненные звенья
И снова старый мир создать
Под веками видений пламя
В них как на дне колодца камень
Колеблет радугу воды
Здесь рвётся прошлое на части
Воспоминания стучатся
И солнц теряются следы
Дождь облака мельчайшей пыли
Существование накрыли
Дыханием туманных дней
Меня безумный выбор вертит
Я падаю навстречу смерти
Вниз устремляясь всё сильней .

(від лат. - майбутнє). Батьківщиною футуризму була Італія, його «хрещеним батьком» - італійський поет Філіппо Томмазо Марінетті. Футуризм вважає за необхідне повне знищення синтаксису та пунктуації, скасування прикметників і прислівників, вживання дієслова лише в неозначеній формі... Італійські авангардисти - за образну насиченість твору: "Тільки дуже образна мова здатна охопити всю багатоманітність життя та його напружений ритм".
Рух життя слід відтворювати "ланцюгом асоціацій".

Філіппо Т. Марінетті

В.Маяковський

Борис Пастернак

Фортунатто Деперо

громадський діяч.

В поцелуе рук ли, 
губ ли,
в дрожи тела 
близких мне 
красный 
цвет 
моих республик 
тоже 
должен 
пламенеть. 
Я не люблю 
парижскую любовь: 
любую самочку 
шелками разукрасьте, 
потягиваясь, задремлю, 
сказав - 
тубо - 
собакам 
озверевшей страсти…..