Класицизм як художній напрям презентация

напрям в європейському мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст., який ґрунтується на суворому дотриманні ряду норм, правил, канонів.

фасад Лувру (архітектор Клод Перро; XVIІ ст.)

великих драматургів, якими були трагіки: Корнель Расін

урок читачам).
Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).
Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо).
Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) — розум перемагає.
Літературні жанри поділялись на «високі» (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; величава, урочиста мова), «середні» (наукові твори, елегії, сатири; загальновживана мова), «низькі» (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми; розмовний стиль).

(1622–1673)

(1750)

Пожарському (1818)

на колінах перед Олександром Македонським

(1800)

(1756–1791)
Людвіг ван Бетховен (1770–1827)

Моцарт. Маленька нічна серенада (Серенада № 13 соль-мажор) (1787)

який розвивав основні формальні принципи класицизму у нових історичних умовах. Просвітницький класицизм (наприклад, творчість Вольтера) був наповнений новим змістом, суголосним ідеям доби Просвітництва: наприклад, ідея абсолютної монархії поступається місцем мотивам боротьби проти тиранії необмеженої монархічної влади, проти релігійного фанатизму, боротьби за парламентські та республіканські форми правління, за віротерпимість та торжество Розуму.

Вольтер (1694–1778)

застосовують в мистецтвознавстві до західноєвропейського класицизму часів імперії Наполеона І, переважно в архітектурі, портретному живопису та декоративно-ужитковому мистецтві.
Для ампіру є характерним звернення до традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності, холодної елегантності.

Тріумфальна арка на площі Каррузель в Парижі