Теорії соціальної організації та управління презентация

Файоль, Лютер Гулік);
Теорії публічного адміністрування (Вудро Вільсон, Макс Вебер).
Поведінкові теорії:
Менеджмент людських відносин (Марі Фоллет; Елтон Мейо, Дуглас МакГрегор);
Організації як системи (Честер Барнард);
Прийняття рішень в організаціях (Герберт Саймон).
Адміністрація – як – політика:
Чарльз Ліндблом;
Дуайт Валдо;
Сучасні тенденції у розвитку теорії соціальної організації та управління.

політико-
економічні системи» (1977 р.); «Процес
формування політики» (1984 р., 1993 р.); «Ринкова система: що це, як вона працює і що з неї можна отримати» (2001 р.);
Механізми соціального контролю:
Односторонні / моноцентричні (unilateral);
Багатосторонні / поліцентричні (multilateral);

фашизм;
Радянський комунізм;
Базується на ідеології та відданості, а тому несумісний з бюрократією;
Бюрократія:
Перевага – невелика кількість людей може ефективно координувати зусилля великої кількості людей;
Незначний недолік – red tape;
Значні недоліки – монополія на інформацію, закритість, надання переваги добробуту своєї установи перед добробутом суспільства в цілому.

ринку;
Форми контролю влади за ринком:
Прямий авторитарний контроль;
Непряме маніпулювання;
Принцип суверенітету планувальника.

як альтернатива демократії;
Передумови поліархії:
Віра суспільства в поліархію та демократію;
Згода щодо базових політичних процесів і правил;
Соціальний та політичних плюралізм;
Високий рівень громадської політичної активності;
Значна міра відчуття безпеки серед громадян;
Невеликі розриви в соціально-майновому стані в суспільстві;
Високий рівень освіченості населення.

ціннісно-нейтральний аналіз;
Визначення проблеми, формулювання альтератив, обрання альтернативи, планування, втілення в життя та оцінка;

Інкрементальна:
Нові політичні рішення не повинні вносити радикальні зміни в існуючу політичну систему чи політичний курс;
“Цінність” альтернативи вимірюється з погляду її сприйяння досягненню владою та громадськістю.

рішень, особливо в кризові періоди;
Зберігає стабільність;
Базується на досвіді, а не на «чистій» теорії.

Інкрементальна модель – недоліки:
Не завжди обраний варіант справді найкращий;
Не дозволяє здійснювати радикальні політичні зміни та суттєво реформувати систему.

Протиставлення «теоретиків» і «практиків».

досвіду в державному управлінні не можна навчати політології;
«Адміністративна держава» (1948 р);
Класична та сучасна теорія соціального управління;
П’ять принципів класичного соціального управління:
Розмежування політики та адміністрації;
Орієнтація на загальний менеджмент;
Пошук науки менеджменту;
Централізація влади та відповідальності;
Відданість демократії.
Критика:
Організація має орієнтуватись на свої цілі, а не на абстрактні універсальні принципи;
Ефективність на противагу «справжній» демократії.

адміністрування
Теорія організації:
Класичний період (Тейлор, Файоль, Гулік) – 30-ті рр. ХХ ст. (розквіт): організація як машина;
Неокласичний період (від Хоторнського експерименту в 20-ті рр.) – наголос на поведінку;
Сучасна теорія організації (від праць Г. Саймона) – організації як живі системи;
Порівняльна теорія соціального управління – врахування культурного різноманіття;
Публічна політика – узагальнення кейсів;
Нове публічне адміністрування – політична участь, децентралізація, представницька бюрократія.

бюрократією та демократією;
Вирішення:
Справжнє завдання бюрократії – не науковий менеджмент та ефективність, а служіння народу; Протистояння між демократією та бюрократією можуть сприяти захисту бюрократами демократичних цінностей;
Поділ між політиками та чиновниками – хибний;
Чиновники імплементують цінності, визначені політиками, в наявні процедури та процеси;
Державою не можна управліти за прикладом бізнесу. Демократичні цінності та Конституція мають бути більш важливими.