Корпоративні структури їх типи та особливості створення презентация

корпоративних структур.
Види корпоративних об’єднань .
Логістичний контроль в управлінні корпоративною структурою.

беруть участь у капіталі один одного або співпрацюють у фінансовій і виробничій сфері, мають єдиний, оформлений або неоформлений юридично, координаційний центр (головну чи керуючу компанію) і прагнуть досягнути єдиної мети. До їх складу можуть входити промислові підприємства, наукові організації, банки, страхові й інвестиційні компанії, фонди та інші фінансово-кредитні установи .

ринкової інфраструктури;
2.отриманням синергетичного ефекту за рахунок дії об’єднувального принципу;
3.зниженням сукупних витрат.

може здійснюватися без контролю логістичного ланцюга, який на основі відслідковування фінансових, матеріальних, інформаційних потоків сприяє уникненню загрозливих ситуацій. У зв’язку з цим, раціональне управління витратами в корпоративних структурах можливе за умови здійснення безперервного логістичного контролю, який на основі інтеграції та налагодження комунікаційної взаємодії між підсистемами управління та логістикою, забезпечує реалізацію цільових функцій менеджменту шляхом поєднання функцій логістики і контролю.
 

Товариство з обмеженою відповідальністю
– організаційно-правова форма підприємства, за якої статутний капітал утворюється за рахунок внесків засновників. Учасники товариства несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю компанії у межах вартості своїх внесків.

Закрите акціонерне товариство– товариство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників.

право випускати акції й поширювати їх шляхом відкритої підписки, а також у порядку розподілу між їхніми засновниками. Акція надає право її власникові на одержання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів за підсумками року (за привілейованими акціями дивіденди виплачуються в заздалегідь обговореному розмірі, незалежно від отриманого підприємством прибутку). Акції акціонерного товариства надають право їхнім власникам на участь в управлінні цим товариством, що зазвичай здійснюється через раду директорів підприємства, організації чи установи, незалежно від його форми власності на засоби виробництва й характеру діяльності.

спільної комерційної діяльності - регулювання збуту. При цьому підприємства зберігають права власності на належні їм активи, мають юридичну, фінансову й господарську самостійність.

Синдикат – об'єднання підприємств і фірм для здійснення збуту їхньої продукції через єдиний збутовий орган, створений у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Учасники синдикату зберігають юридичну і комерційну самостійність.

передбачає особливий порядок розподілу прибутку його учасникам, який надходить на загальний рахунок, а потім розподіляється між ними у заздалегідь установленій пропорції.

Трест – об'єднання підприємств, які зливаються в єдиний виробничий комплекс, втрачаючи при цьому юридичну і господарську самостійність.

вирішення основних питань діяльності підприємств від свого імені. При цьому компанії й підприємства, що входять у холдинг, мають юридичну й господарську самостійність з тих питань, які не належать до функцій холдингу.

Концерн – об'єднання самостійних підприємств, пов'язаних тісною виробничою співпрацею, спільним фінансуванням, патентно-ліцензійними угодами. Концерн повністю контролює діяльність компаній і підприємств, які входять до нього.

декількох банків із промисловими, торгівельними, кредитними та іншими підприємствами, в якому банки розпоряджаються грошовим капіталом підприємств, що входять до групи й координують усі сфери їхньої діяльності.

трестів, холдингів, концернів, фінансових груп насамперед формується у вигляді двох основних органів: ради директорів, що здійснює стратегічне управління, і виконавчого органа – президента і віце-президентів, які здійснюють оперативне керування за допомогою спеціальних органів.
У корпоративних об'єднаннях власники капіталів впливають на економічну політику через раду директорів, а безпосереднє управління здійснюється найманими співробітниками: президентами, віце-президентами, генеральними директорами і менеджерами різних видів управління та сфер діяльності.

управлінні корпоративною структурою покликаний створити відповідні ланцюги цінностей через весь ланцюг створення вартості та забезпечити можливість прийняття адекватних управлінських рішень.

Він є упорядкованим та безперервним процесом відслідковування, обробки, аналізу логістичної інформації для виявлення відхилень в логістичних показниках, з’ясування причин їх виникнення з одночасним коригуванням поставлених завдань.

за підприємствами-учасниками,
за видами діяльності корпоративної структури,
за ступенем контрольованості;
за рахунками аналітичного обліку;
по відношенню до логістичної системи, сформованої корпоративною структурою;
за характером змінності;
за характером логістичних операцій;
за логістичними функціями;
за структурою та функціональністю логістичних процесів,
за центрами витрат і центрами відповідальності;
за періодом виникнення;
за ступенем стимулювання.

має відповідати таким вимогам:

1) адекватність цілям управління та інтеграція на різних етапах управлінського процесу;
2) врахування основних факторів, що впливають на функціонування логістичної системи та врахування взаємозв’язків між ними;
3) відображення особливостей діяльності логістичної системи, деталізація логістичних показників та всіх її елементів;
4) гнучкість та адаптованість до умов вирішення поставлених завдань;
5) ефективність, що полягає у перевищенні результатів від функціонування системи  над витратами на реалізацію даної системи.

структури доцільно формувати за такими напрямами:

Диференціювання і структурування видів логістичних витрат та доходів за центрами відповідальності.
Чітке розмежування між елементами логістичної системи логістичних функцій.
Створення повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення.
Прогнозування обсягів витрат, їх ранжування та структурування строків виконання логістичних показників.

рівнями (рис. 1).