Завдання військово-медичної служби Збройних Сил презентация

своєчасне проведення заходів щодо надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих.Проблема підтримання боєздатності Збройних Сил.
б/. Організація і проведення медичних заходів, що направлені на збереження і підтримання високої боєздатності військовослужбовців.
в/ Проведення та організація заходів щодо медичного захисту особового складу військ від зброї масового ураження.
г/. Запобігання виникнення та розповсюдження захворювань серед особового складувійськ.
3. Організація медичної служби З.С. України.

які були надійним інструментом централізованих держав у їх боротьбі із зовнішніми ворогами, а також слугували утриманню в покорі завойованих народів.

арміях Стародавніх Єгипту, Індії, Греції та Риму вже існувала організація надання медичної допомоги пораненим і хворим воїнам. У Стародавній Індії, наприклад, привілейовані касти воїнів обслуговувалися військовими медиками, які спеціально утримувались у військах і, за свідченням історичних джерел, були досить майстерними у своєму ремеслі. Саме в індійській армії вже було організовано винесення поранених з поля бою. З цією метою недалеко від поля битви розгорталися спеціальні шатра – прототипи майбутніх перев’язочних пунктів, в яких і надавалась необхідна медична допомога.

досить розвинена військово-медична організація, що спрямовувала свої зусилля не тільки на лікування хворих і поранених воїнів, а й займалась запобіганням виникнення та поширення хвороб у військах.

місце посідала організація надання медичної допомоги римським воїнам, військові лікарі в Давньому Римі належали до почесного стану римських вершників

ст.
З появою на початку XVII ст. стрілецького війська бере свій початок і організація медичної допомоги пораненим та хворим російської армії.

розрядного наказу в 1615 р. Окремі елементи організації медичної допомоги в російській армії відображені в “Уставе ратных, пушечных и других дел, касающихся до воинской науки”, складеному в 1601 р. та доповненому в 1621 р.

1877-1878 рр. Видатний хірург М.І. Пирогов сформував загони сестер милосердя для догляду за пораненими і хворими солдатами, а також спеціальні підрозділи сестер.

“Доведено вже досвідом, що ніхто краще за жінку не може співчувати стражданням недужих, оточувати їх піклуванням. Важко визначити, чому треба більше дивуватись — витримці цих сестер чи самовідданості при виконанні обов’язків...”.
М.І. Пирогов

незалежної Української держави розпочалося з 1991 року

За основу для емблем різних видів і родів військ в українських Збройних силах прийнято вінок із калинового листя.
В. Пасько, В. Печиборщ і Я. Радиш, запропонували емблему військово-медичної служби – з 1994 р. у військових медиків та фармацевтів Збройних сил України є своя емблема – посох Асклепія, обвитий змією на вінку калинового листя.

до останніх належать ГВМУ Міністерства оборони України, військово-медичні управління видів ЗС тощо.

служб частин і з’єднань та окремих медичних частин, наприклад, військових шпиталів, протиепідемічних закладів тощо.

ДОЗ МО (начальником медичної служби Збройних сил), головні медичні спеціалісти, управління і відділи з основних напрямків діяльності військово-медичної служби.    У безпосередньому підпорядкуванні ДОЗ МО України знаходяться медичні заклади і частини (військові шпиталі, санаторії і будинки відпочинку, санітарно-транспортні частини і заклади, медичні склади тощо); а також військово-медичний навчальний заклад — військово-медична академія, та викдадачі-військовослужбовці кафедр екстремальної і військової медицини ВНМЗ ІІI-IV рівнів акредитації. Військово-медична академія включає управління, військово-медичний інститут, науковий центр військової медицини, клінічно-практичну базу УВМА.

закладу, наприклад, відділення, взвод, рота, батальйон; медичні підрозділи — медичний пункт батальйону, медичний пункт полку, медична рота окремого медичного батальйону тощо;
Військова частина є самостійною адміністративно-господарською одиницею Збройних сил, вона складається з різних підрозділів, очолює її командир. Прикладом військової частини є окремий батальйон, полк, медичної частини — окремий медичний батальйон тощо;
Заклад є одиницею, яку можна прирівняти до військової частини, але очолює його начальник, наприклад, начальник військового шпиталю;
З’єднання — це вище військове формування, до складу якого входять декілька частин, наприклад, дивізія.

сержант, старший сержант, старшина
Прапорщик прапорщик, старший прапорщикмолодший

склад служби, лейтенант медичної служби, старший лейтенант медичної служби, капітан медичної служби

старший майор медичної служби, офіцерський підполковник медичної служби, склад полковник медичної служби

вищий генерал-майор медичної офіцерський служби, генерал-лейтенант склад медичної служби

заходів щодо надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих із метою збереження життя якнайбільшій їх кількості, швидкого віднов-лення боєздатності й праце-здатності, максимального знижен-ня серед них інвалідності.

боєздатності військовослуж-бовців, збереження і зміц-нення їх здоров’я.

Основні завдання Військово-медичної служби у військовий час

від зброї масового ураження (запобігання її дії або зниження ефективності).
4. Запобігання виникненню і роз-повсюдженню захворювань серед особового складу військ.

Основні завдання Військово-медичної служби у військовий час

складі всіх видів Збройних сил і призначена для організації та проведення медичного забезпечення їх особового складу.

відіграє важливу роль у виконанні завдань медичного забезпечення військ.

Фельдшери, медичні сестри
можуть обіймати посади
начальників медичних пунктів батальйонів, зокрема окремих батальйонів, бути начальниками різних підрозділів, взводів, аптек (як правило, посаду останніх обіймають фармацевти);
в медичних підрозділах, частинах і закладах, як от: медичні пункти полків або бригад, окремі медичні батальйони дивізій та військові польові шпиталі, де вони входять до складу відділень, операційних бригад тощо.