Захворювання органів травневого каналу в дітей старшого віку. Хоцистохолангіт та дисфункція жовчовивідних шляхів. Коліт презентация

жовчовивідних шляхів. Коліт. Ентероколіт. Гельмінтози.

жовчного міхура
природжені вади
пухлини жовчного міхура

в жовчний міхур 3 шляхами :
висхідним з просвіту кишок через загальну жовчну протоку
лімфогенним з кишок
гематогенним з хронічних вогнищ інфекції

харчування
Спадкова схильність
Ендокринні розлади

біль у ділянці правого підребер'я
- Диспепсичні явища - закрепи, поганий апетит, нудота, рідко блювання, гіркота у роті, відрижка
Астеновегетативний синдром — підвищена втомлюваність, слабкість, млявість, головний біль, розлади сну.
- Синдром загальної інтоксикації - блідість шкірних покровів, обкладення язику, неприємний запах із рота-

- Образцова) Симптом Ортнера - Трекова - болючість при постукуванні ребром долоні по правий ребровій дузі
Симптом Мюссі - при натискуванні рукою в ділянці проекції жовчного міхуру у положенні хворого сидячи - болісність на вдихові
Характерний симптом є збільшення печінки та чутливість її при пальпації

Проведення біохімічного дослідження крові – кров на печінковий комплекс
3. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

їжу відварену, приготовану напару, подрібнену, оптимальної температури, виключити жири тваринного походження, копченості, смажні страви, гриби, горох, квасолю, прянощі, морозиво, шоколад.
Проведення антибактеріальної терапії - ампіцилін, тетрациклін, левоміцетин, еритроміцин
Одночасно з антибіотиками застосовувати еубіотики для запобігання розвиткові дисбактеріозу - біфідумбактерін, лактобактерін, лінекс тощо.
Після видміни антибіотикотерапії проводити активну жовчогінну терапію.
Фізіотерапевтичні методи - солюкс, апарафінови аплікації, електрофорез платифіліну , папаверину, дібазолу, УВЧ, діатермія на ділянку правого підребер'я
Створення пацієнтові належних комфортних умов дотримання призначеного режиму
Забезпечення пацієнту повного фізичного і психічного спокою
Систематичний контроль за температурою тіла, пульсом, АТ, діурезом, стулом
Санаторно-курортне лікування у фазі ремісії. Мінеральні води ( Єсентуки, Миргородська, Моршинська).
Фітотерапія: безсмертник, кукурудзяні стовпчики, календула, шипшина, ромашка, трава зверобою.

віку.
Санація хронічних вогнищ інфекції, своєчасне лікування захворювань.
Лікування гельмінтозів, лямбліозу.

жовчного міхура і жовчних проток. Спостерігається частіше у віці 6-10 років, у дівчат частіше у 2 рази.

їжі
гострі інфекції, особливо органів травневого апарату
спадковість

міхура
Дискінезія гіпотонічна - виникає недостатність сфінктерів
Дискінезія гіпокінетична - виникає гіпотонія жовчного міхура
Дискінезія атонічна

прийому їжі, але нерідко зумовлений фізичним та психічним напруженням.
Тупий „ниючий біль , відчуття тиснення, що спричиняється порушенням дієти, фізичним навантаженням, психічними травмами.
Іноді біль посилюється , стає приступоподібним, локалізується в ділянці правого підребер'я, рідше надчерев'я.
Спостерігається нудота, блювання, гіркота в роті, зниження апетиту, розлад випорожнень, симптоми інтоксикації, підвищення пітливість.
Шкіра бліда, понижене живлення, зміни з боку серця,
збільшення печінки, болючість в правому підребер'ї і в точці проекції жовчного міхура.

у правому підребер'ї, або навколо пупка, переймістий, колючий, досить інтенсивний. Гіркота у роті, нудота і блювання . Збільшення печінки та явища інтоксикації відсутні.

у ділянці правого підребер'я або навколо пупка. Діти скаржаться на загальну слабкість, втомлюваність, зниження апетиту, нудоту, гіркоту в роті, відчуття важкості, розпирання в правому підребер'ї.

добу.
Седативна терапія: натрію бромід, настій валеріани. Психотерапія, голкорефлексотерапія.
Холер етичні та холеспазматичні препарати - алохол, хол ензим, оксафенамід. Спазмолітикі: но-шпа, церукал.
Фізіотерапевтичні методи - солюкс, апарафінови аплікації, електрофорез платифіліну , папаверину, дібазолу, УВЧ, діатермія на надчеревну ділянку.
Створення пацієнтові належних комфортних умов дотримання призначеного режиму
Забезпечення пацієнту повного фізичного і психічного спокою
Систематичний контроль за температурою тіла, пульсом, АТ, діурезом, стулом
Доглядати за чистою ротовою порожнини. Санаторно-курортне лікування у фазі ремісії. Мінеральні води ( Єсентуки, Миргородська, Моршинська).
Фітотерапія: барбарис, безсмертник, кукурудзяні стовпчики, календула, шипшин

раціону обов'язково ввести продукти, для яких характерна холекінетична дія: молоко, сметана, рослинна олія, яйця, свіжі овочі та фрукти.Застосування тонізуючих препаратів: екстракт алое, настойку женьшеня
Застосування холекінетичних засобів : магнію сульфат, сорбіт, рослинні олії, сирий
яєчний жовток
Проведення сліпого зондування
Фітотерапія - ромашка, трава золототисячника
Фізіотерапія - гальванізація, діатермія
Проведення масажу, ЛФК.

стрічкові глисти (карлико­вий ціп'як, бичачий і свинячий солітери). Паразитуючи в кишках, глисти відкладають величезну кількість яєць в їхню порожнину, за винятком гостриків, які відкладають яйця в періанальних складках. Яйця глистів через забруднені руки, їжу, воду потрап­ляють у кишки дитини. Глисти виділяють токсичні речовини, порушують процеси травлення, негативно впливаючи на стан здоров'я.

самиці іноді досягає 25—40 см, сам­ця — 15—25 см. Щодня самиця відкладає в просвіт кишок близь­ко 200 000 яєць, які виділяються з фекаліями, і протягом 2 тиж­нів при температурі 20—30 °С на вологому грунті в яйцях дозрі­вають личинки. Зрілі яйця аскарид потрапляють у кишки дитини через брудні руки, з немитими фруктами, овочами, за­брудненою водою та їжею. В кишках личинки звільняються від захисної оболонки, проникають через слизову оболонку в крово­носні судини (в русло ворітної вени, заносяться в печінку, звід­ти через нижню порожнисту вену потрапляють у праву половину серця і через легеневу артерію в легені). З легень вони можуть розноситися з течією крові по великому колу кровообігу і пов­торно потрапляти в легені. Личинки просвердлюють стінки аль­веол, мігрують у бронхіоли, бронхи і з мокротинням потрапля­ють у ротову порожнину, заковтуються, попадають у шлунок, кишки, де вони перетворюються на зрілі аскариди. Цикл розвит­ку аскариди становить 2—2,5 міс. Протягом року аскариди жи­вуть у кишках. Після цього строку вони гинуть і виводяться з фекаліями назовні.

хрипи в легенях, слабкість, загальне нездужання. Рентгенологічно визначають інфільтративні зміни в легенях, що характеризуються летючістю (еозинофільні ін­фільтрати). В аналізі крові відмічають еозинофілію.
- Можуть спо­стерігатися явища кропив'янки.
- Паразитування зрілих аскарид у кишках у деяких випадках є безсимптомним. Однак часто спостерігаються нудота, блювання, запаморочення, зниження апетиту, розлад випорожнень.
- Біль у животі непостійний, лока­лізується переважно навколо пупка.
- Можливі слинотеча, особ­ливо вночі, неспокійний сон.
- У частини дітей відмічаються під­вищена дратівливість, вередливість, головний біль, погіршення успішності в школі.
- Рідко, але бувають і судороги. Описують епілептиформний, астенічний, менінгеальний синдроми, синдром енцефаліту і хореї, які зумовлені глистовою інтоксикацією.
- Аскариди можуть заповзати у жовчний міхур, жовчні протоки, червоподібний відросток і бути причиною кольок, апендициту.
- Велике скупчення аскарид у тонких кишках спричинює явище обтураційної непрохідності.
- При масивній інвазії аскариди потрапляють у шлунок, ротову порожнину, в дихальні шляхи і зумовлюють механічну асфіксію.

на наявність єозинофілії.

0,1 г на кожен рік життя . Курс лікування 2 дні.
Протягом 3 тиж після курсу ліку­вання застосовувати настій трав: пижмо, золототисячник, безсмерт­ник по 1 столовій ложці на 1 л окропу, кип'ятити 1—2 хв. Настоювати протягом 12—14 год.
Вермокс (мебендазол) — по 2,5— 5 мг на 1 кг маси тіла через 1 год після їди. Курс лікування 2 дні. Препарат застосо­вують протягом 5 днів.
Ефективність лікування підвищує­ться, якщо провести 8—10 сеан­сів індуктотермії чи діатермії на ді­лянку сліпої кишки.
Можна застосовувати кисневу те­рапію. Кисень вводити у пряму кишку після очисної клізми у кількості 100—150 мл на кожен рік життя протягом 7 днів. Після останнього введення кисню призначити сольове проносне та очисну клізму. Після даної маніпуляції
дитина повинна 1,5—2 год спокійно полежати на спині, а надалі звичайні режим дня і харчування.

шилоподібний загострений хвостовий кінець. Самець має довжину 3—5 мм, його хвостовий кінець спіральне загну­тий. Головний кінець у гострика має присоску, за допомогою якої він фіксується до слизової оболонки кишок хазяїна.
Місце паразитування: нижній відділ тонкої та верхній відділ товстої кишки, червоподібний відросток, де через 12—14 діб гострик досягає статевої зрілості. Гельмінт живиться вмістом кишок, є факультативним гематофагом.
Тривалість життя гострика становить 20—ЗО діб. Самка від­кладає яйця в періанальних складках (10—12 тис.), які через 4— 5 год стають інвазійними. Після відкладення яєць самка гине.

у ділянці відхідника, промежини або статевих ор­ганів;
виділення з піхви;
анальні та ректальні тріщини;
розчухи шкіри, які можуть при­звести до екземи, гнійничкових висипань, абсцесів;
іноді виникає мастурбація, ніч­не нетримання сечі;
у дівчаток можуть виникати вульвовагініт, цистопієліт.

сну, головний біль, запаморо­чення голови, можуть бути судо­мні напади);
диспепсичні прояви (нудота,іноді блювання, бурчання в животі, метеоризм, погіршення апети­ ту, закрепи або проноси з домішками слизу, іноді зниження маси тіла);
періодичний біль у животі, час­ то в іліоцекальній ділянці, що мо­же симулювати напад апенди­циту.

високою еозинофілією крові. У мокротинні таких хворих мож­на виявити личинки аскарид. Рентгенологічне обстеження виявляє поодинокі або чисельні затемнення, які утримуються протягом декількох тиж­нів.
В аналізі крові визначають анемію, еозинофілію, помірний лейкоцитоз, підвищену ШОЕ.
Діагностика гельмінтозів базується на виявлені яєць і зрілих форм гельмінтів у калі, яєць гостриків у зскрібках з періанальних складок.

миття рук, особливо під нігтями;
постійне перебування дитини в трусах, які міняють щодня, пран­ня білизни з кип'ятінням і обов'язкове прасування;
коротко стригти нігті дитини.
Перед нічним сном застосовувати очисні клізми: 0,5 столової ложки натрію гідрокарбонату на 1 склянку води.
Змащувати ділянку відхідника і промежини 5 % анестезиновою маззю.
Проводити медикаментозне лікування: вермокс, пірантел. Через 2 тиж можна повторити призначення одного з названих препара­тів у половинній дозі.
Можна використовувати піперазину адипінат у вигляді 2—3 п'ятиден­них циклів з перервою між ними. Препарат призначають 2 рази на до­бу у вікових дозах.

і дорослих на аскаридоз,
дотримання правил особистої гігієни ,миття рук перед їдою, після користування туалетом, після контакту з тваринами, з землею). Перед вживанням сирі фрукти і овочі слід мити хо­лодною водою і обливати окропом. Продукти треба оберігати від мух.
Важлива роль належить санітарно-освітній роботі 'серед батьків, дітей шкільного і дошкільного віку.