туризму НУФВC України
Доцент кафедри медико-біологічних дисциплін Бєлікова М.В.
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Захисні властивості крові. Групи крові. Зсідання крові презентация
Содержание
- 1. Захисні властивості крові. Групи крові. Зсідання крові
- 2. ЗАХІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМУ БАР’ЄРИ Шкіра з потовими
- 3. НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ З ФІЗІОЛОГІЇ І МЕДИЦИНИ
- 4. КЛІТИНИЙ ІМУНІТЕТ Лейкоцити циркулюючої крові: неспецифічні –
- 5. ФАГОЦИТОЗ Несецифічна реакція лейкоцитів призводяща до знищення
- 6. Лейкоцитарна формула людини
- 7. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЛЕЙКОЦИТІВ Утворюються у червоному кістковому
- 8. Функції окремих класів лейкоцитів Базофіли першими з’являються
- 9. Нейтрофіли – найбільш численний клас гранулофільних лейкоцитів
- 10. ЕОЗИНОФІЛИ – з’являються у запальному вогнищі останніми.
- 11. ЛІМФОЦИТИ виходять з червоного кісткового мозку імуно-
- 12. В-лімфоціт іде до червоного кісткового мозку і
- 13. Предавання інформації про антиген за допомогою цитокінів з макрофага на Т-лімфоцит.
- 14. Моноцити є макрофагами тому що мають найбільш
- 15. ЛЕЙКОЦИТОЗИ ФІЗІОЛОГІЧНІ (попереджуючи, абсолютні) Аліментарний Стресогений Міогений
- 16. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІМУНІТЕТУ АНТИГЕН – високо молекулярна
- 17. УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ АНТИТІЛА З АНТИГЕНОМ Температура внутрішнього
- 18. НАТИВНІ АНТИГЕНИ і АНТИТІЛА ДО НИХ в
- 19. ГРУПИ КРОВІ ЗА СИСТЕМОЮ АВО
- 20. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ АВО
- 21. ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ РЕЗУС Rh +позитивний
- 22. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ ЗА СИСТЕМОЮ РЕЗУС
- 23. ГЕМОСТАЗ компелекс механизмів, які спрямовані на
- 24. СКЛАДОВІ ГЕМОСТАЗУ Судинно-тромбоцитарний гемостаз; Коагуляційний гемостаз; Фібріноліз; Первинні антикоагулянти; Вторинні антикоагулянти.
- 25. Високоспеціалізовані клітини, які не мають ядра. Утворюються
- 26. ФУНКЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ Секретують і транспортують біологічно-активні речовини;
- 27. ЗУПИНКА КРОВОТЕЧИ СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ Ефективний при
- 28. СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ Судинні реакції Пошкодження; Біль Активація
- 29. СТАДІЇ КОАГУЛЯЦІЙНОГО ГЕМОСТАЗУ 0. Пошкодження. І. Утворення
- 30. УТВОРЕННЯ ПРОТРОМБІНАЗИ ЗОВНІШНІЙ ШЛЯХ VІІ – проконвертин
- 31. УТВОРЕННЯ ТРОМБІНУ X + V + III
- 32. УТВОРЕННЯ ФІБРИНУ Молекула фібриногена разгортається на 3
- 33. РЕТРАКЦІЯ ЧЕРВОНОГО ТРОМБА Фермент фібріназа ущільнює зв’язки
- 34. ФІБРІНОЛІЗ Розчинення червоного фібринового тромбу відбувається
- 35. АКТИВАТОРИ ПЛАЗМІНОГЕНА Тканеві активатори плазміногена (урокіназа); Еритроцитарні
- 36. АНТИКОАГУЛЯНТИ Первинні (гепарин, антитромбін-ІІІ) Постійно знаходяться
- 37. ЗА УВАГУ! ДЯКУЮ
ЗАХІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМУ БАР’ЄРИ Шкіра з потовими і сальними залозами Слизова дихальних шляхів із слизовими залозами і сурфактант Слизова травного каналу із слизовими залозами, печинкою, підшлунковою Слизова сечовиводних шляхів та статтєвих
Слайд 1Захисні властивості крові.
Групи крові. Зсідання крові.
Факультет здоров’я, фізичного виховання та
Слайд 2ЗАХІСНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМУ
БАР’ЄРИ
Шкіра з потовими і сальними залозами
Слизова дихальних шляхів із
слизовими залозами і сурфактант
Слизова травного каналу із слизовими залозами, печинкою, підшлунковою
Слизова сечовиводних шляхів та статтєвих органів
Кон’юнктива очей
Слизова травного каналу із слизовими залозами, печинкою, підшлунковою
Слизова сечовиводних шляхів та статтєвих органів
Кон’юнктива очей
ВНУТРІШНІ СИСТЕМИ ЗАХІСТУ
Клітинні механизми імунітету: специфічні та неспецифічні
Гуморальні механізми імунітету специфічні і неспецифічні
Слайд 3НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ
З ФІЗІОЛОГІЇ І МЕДИЦИНИ
1908 р. «за праці з імунітету»
За
вікриття явища фагоцитозу
І.І. Мечнікову
І.І. Мечнікову
За відкриття гуморальних механізмів імунітету
П. Ерліху
Слайд 4КЛІТИНИЙ ІМУНІТЕТ
Лейкоцити циркулюючої крові: неспецифічні – всі лейкоцити спроможні до фагоцитозу,
специфічні – Т-лімфоцити і В – лімфоцити, компетентні до знищення певного антигеного об’єкта
Лейкоцити, які зафіксовано у тканинах також поділяються на специфічні і неспецифічні
Лейкоцити, які зафіксовано у тканинах також поділяються на специфічні і неспецифічні
Слайд 5ФАГОЦИТОЗ
Несецифічна реакція лейкоцитів призводяща до знищення чужерідного об’єкта відбувається у три
стадії:
Лейкоцит викидає псевдоподії у бік чужерідного об’єкту;
Лейкоцит захоплює об’єкт і утворює внутришньоклітинну вакуоль;
Лізосомальні ферменти лейкоцита розчиняють структури бактеріальної клітини.
Лейкоцит викидає псевдоподії у бік чужерідного об’єкту;
Лейкоцит захоплює об’єкт і утворює внутришньоклітинну вакуоль;
Лізосомальні ферменти лейкоцита розчиняють структури бактеріальної клітини.
Слайд 7ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЛЕЙКОЦИТІВ
Утворюються у червоному кістковому мозку 21 день;
Виходять у судини
зрілими клітинами окрім нейтрофілів;
Нейтрофіли проходять стадії розвитку в судинах від юного до палочкоядерного і до сегментоядерного, найбільш активного;
Циркулюють у крові 2-3 доби;
Виходять у тканини для подальшого фагоцитування і виконання іншіх спецефічних функцій.
Нейтрофіли проходять стадії розвитку в судинах від юного до палочкоядерного і до сегментоядерного, найбільш активного;
Циркулюють у крові 2-3 доби;
Виходять у тканини для подальшого фагоцитування і виконання іншіх спецефічних функцій.
Слайд 8Функції окремих класів лейкоцитів
Базофіли першими з’являються у вогнище запалення. Секретує і
вивільнює гепарин і гістамін. Призводить до вінозного повнокров’я напочатнку запалення. Викликає відомі ознаки запалення – біль, зуд, набряку, почервоніння.
Слайд 9Нейтрофіли – найбільш численний клас гранулофільних лейкоцитів
Юні – мають велике ядро
і не спроможні до функції фагоцитозу.
Палочкоядерні – мають організоване невелике ядро, активно фагоцитують.
Сегментоядерні – мають ядро, складене з 3-4 сегментів. Найбільш фагоцитарно активні. Секретують пірогени, інтерферони. Знаходять запальне джерело, виходять у рану і продовжують фагоцитоз навіть у кислому середовищі запального ексудату.
Палочкоядерні – мають організоване невелике ядро, активно фагоцитують.
Сегментоядерні – мають ядро, складене з 3-4 сегментів. Найбільш фагоцитарно активні. Секретують пірогени, інтерферони. Знаходять запальне джерело, виходять у рану і продовжують фагоцитоз навіть у кислому середовищі запального ексудату.
Слайд 10ЕОЗИНОФІЛИ – з’являються у запальному вогнищі останніми.
Утворюють обмежувальний вал навколо
вогнища запалення.
Вивільнюють фермент гістаміназу, який руйнує гістамін.
Усувають біль, зуд, набряк
і почервоніння.
Секретують ферменти,
які руйнують клітини
гельмінтів.
Вивільнюють фермент гістаміназу, який руйнує гістамін.
Усувають біль, зуд, набряк
і почервоніння.
Секретують ферменти,
які руйнують клітини
гельмінтів.
Слайд 11ЛІМФОЦИТИ виходять з червоного кісткового мозку імуно- некомпетентними. Їхня обізнаність відносно
антигена залежить від контакту з моноцитом і нейтрофілом.
Лімфоціт-0 отримує антигенні детермінанти від фагоцітуючої клітини. Він прямує до тімусу. Там він клонується і утворює клони Т-кілеров, Т-хелперов , Т-супресоров, Т-клітин пам’яті.
Т-кілер набуває можливості перфорувати клітину, яка містить антиген.
Т-супресор пригнічує інтенсивність реакції імунітету
Т-хелпер спроможний передати інформацію про антиген на майбутній В-лімфоціт
Слайд 12В-лімфоціт іде до червоного кісткового мозку і там клонується.
В результаті утворюються
клітини памяті серед В-лімфоцитів і плазмоцити. Особливостю плазмоцитів є можливость синтезувати специфічні антитела до нового антигену.
В разу повторного потрапляння
антигену лімфоцити впізнають
його і синтезують антитіла
скоріше.
В разу повторного потрапляння
антигену лімфоцити впізнають
його і синтезують антитіла
скоріше.
Слайд 14Моноцити є макрофагами тому що мають найбільш довге життя і фагоцитують
багато антигенмістячих об’єктів.
Моноцити накопичують антигенні детермінанти.
Спеціалізують Т-лімфоцити проти антигену, який щойно надійшов.
Моноцити синтезують
пірогени і інтерферони.
Слайд 15ЛЕЙКОЦИТОЗИ
ФІЗІОЛОГІЧНІ (попереджуючи, абсолютні)
Аліментарний
Стресогений
Міогений
Вагітної жінки
Плода та немовляти
ПАТОЛОГИЧНІ (реактивні, відносні)
Базофільний
Нейтрофільний
Еозинофільний
Лімфоцитарний
моноцитарний
Слайд 16ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІМУНІТЕТУ
АНТИГЕН – високо молекулярна речовина, найчастіше білок клітинної мембрани,
який активую імунну систему людини з подальшим утворювання антитіл;
АНТИТІЛО – молекула із класу гама-глобулінів, яка синтезуєтся плазмоцитом крові у відповідь на надходження антигену до організму і має інактивувати його;
АНТИТІЛО – молекула із класу гама-глобулінів, яка синтезуєтся плазмоцитом крові у відповідь на надходження антигену до організму і має інактивувати його;
Слайд 17УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ АНТИТІЛА З АНТИГЕНОМ
Температура внутрішнього середовища більше 380 С;
Колоїдний стан
розчину, який утворюється за рахунок білків плазми крові;
Наявність білків
системи
компліменту
Наявність білків
системи
компліменту
Слайд 18НАТИВНІ АНТИГЕНИ і АНТИТІЛА ДО НИХ в крові живої людини не продукуютьсяодноіменні
антигени і антитіла.
АНТИТІГЕНИ
А
В
СДЕсде
F
G
H
MNSs
АНТИТІЛА
α
β
c’d’e’c’’d’’e’’
F
G
h
m’n’s’s’’
Слайд 20МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ АВО
С помощью цоліклонов;
С помощью стандартніх
еритроцитів;
С помощью
стандартніх
сироваток.
С помощью
стандартніх
сироваток.
Слайд 21ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ РЕЗУС
Rh +позитивний
Містить антигени СDEcde в мембранах
еритроцитів
Rh - негативний
Немає антигенів СDEcde в мембранах еритроцитів
Rh – без анти-резусних антитіл
Rh – при наявності антирезусних антитіл
Слайд 22МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ ЗА СИСТЕМОЮ РЕЗУС
За допомогою анти-резусного анти-D-цоліклона;
За допомогою
стандартних еритроцитів;
За допомогою стандартной антирезусной сироватки.
За допомогою стандартной антирезусной сироватки.
Слайд 23ГЕМОСТАЗ
компелекс механизмів, які спрямовані на зупинку кровотечи, збереження об’єму циркулюючої
крові, загоєнні рани та відновлення рідкого стану крові
Слайд 24СКЛАДОВІ ГЕМОСТАЗУ
Судинно-тромбоцитарний гемостаз;
Коагуляційний гемостаз;
Фібріноліз;
Первинні антикоагулянти;
Вторинні антикоагулянти.
Слайд 25Високоспеціалізовані клітини, які не мають ядра. Утворюються при розламуванні клітин мегакаріоцитів
у червоному кістковому мозку. Мають відростки та фіорди. Мають велику площину для адсорбції органічних і неорганічних компонентів плазми крові.
ТРОМБОЦИТИ
180 -420 х 109/л
Слайд 26ФУНКЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ
Секретують і транспортують біологічно-активні речовини;
Виконують ангіотрофічну функцію, синтезують фактор росту
ендотелія;
Виконують трофічну функцію відносно міокарда через ендокард;
Утворюють білий тромб при судинно-тромбоцитарному гемостазі;
Фагоцитують небіологічніоб’єкти.
Виконують трофічну функцію відносно міокарда через ендокард;
Утворюють білий тромб при судинно-тромбоцитарному гемостазі;
Фагоцитують небіологічніоб’єкти.
Слайд 27ЗУПИНКА КРОВОТЕЧИ
СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ
Ефективний при кровотечі з дрібних судин.
Відбувається швидко і закінчується утворенням білого тромба протягом 4-5 хвилин.
КОАГУЛЯЦИЙНИЙ ГЕМОСТАЗ
Ефективний у крупних судинах з високим рівнєм кров’яного тиску.
відбувається протягом значного часу і закінчується утворенням червоного тромба.
Слайд 28СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ
Судинні реакції
Пошкодження;
Біль
Активація САС, адреналін, норадреналін
Первинний спазм судин
Підвищення кровяного тиску
Вторинний спазм
судин
Тромбоцитарні реакції
Адгезія тромбоцитів
Зворотня агрегація тромбоцитів
Незворотня агрегація тромбоцитів, вивільнення біологічно-активних речових (адреналін, серотонін, брадикінін), утворення білого тромба
Ретракція білого тромба
Слайд 29СТАДІЇ КОАГУЛЯЦІЙНОГО ГЕМОСТАЗУ
0. Пошкодження.
І. Утворення протромбінази
ІІ. Утворення тромбіну
ІІІ. Утворення фібрину
IV. Ретракція
червоного тромба
V. Фібриноліз
V. Фібриноліз
Слайд 30УТВОРЕННЯ ПРОТРОМБІНАЗИ
ЗОВНІШНІЙ ШЛЯХ
VІІ – проконвертин
↓
VII+IV (іони Са) + ІІІ (тромбопластин)
↓
V(проакцелерин) + IV + III
↓
X (фактор Стюарта-Прауера) + V + IV + III
VII+IV (іони Са) + ІІІ (тромбопластин)
↓
V(проакцелерин) + IV + III
↓
X (фактор Стюарта-Прауера) + V + IV + III
ВНУТРИШНІЙ ШЛЯХ
ХІІ (контактній фактор Хагемана) → ХІІа +ІІІ + IV
↓
ХІ (плазменній предшественник тромбопластину) → ХІ а + III + IV
↓
VIII (антигемофільний глобулін А) + IX (антигемофільний глобулін В) → Х + V+ІІІ + IV
Слайд 31УТВОРЕННЯ ТРОМБІНУ
X + V + III + IV (протромбіназа)
↓
Протромбін
↓
Утворення активного
ферменту тромбіну
↓
↓
Слайд 32УТВОРЕННЯ ФІБРИНУ
Молекула фібриногена разгортається на 3 молекули фібрину – мономеру, утворюється
розчинний фібрин (Fsolution)
Окремі молекули фібрину-мономеру утворюють містки за рахунок іонів сірки за участю фермента фібрінази, утворюються молекули фібрин – полімеру – щільної сітки, до якої надходять клітини крові і виникає червоний тромб
Окремі молекули фібрину-мономеру утворюють містки за рахунок іонів сірки за участю фермента фібрінази, утворюються молекули фібрин – полімеру – щільної сітки, до якої надходять клітини крові і виникає червоний тромб
Слайд 33РЕТРАКЦІЯ ЧЕРВОНОГО ТРОМБА
Фермент фібріназа ущільнює зв’язки внутрі червоного тромба
Тромб зменшується у
розмірі
Тромб стягує краї рани
Внутрі судини відновлюється кровоток – реканалізація судини
Тромб стягує краї рани
Внутрі судини відновлюється кровоток – реканалізація судини
Слайд 34ФІБРІНОЛІЗ
Розчинення червоного фібринового тромбу відбувається за рахунок ферменту плазміну. Його
попередник плазміноген є білком плазми крові із фракції глобулінів і синтезується печинкою. Фібрин розчиняється до продуктів деградації фібріна.
Слайд 35АКТИВАТОРИ ПЛАЗМІНОГЕНА
Тканеві активатори плазміногена (урокіназа);
Еритроцитарні активатори плазміногена;
Плазменні активатори плазміногена (ХІІ);
Мікробні активатори
плазміногена (стрептокіназа)
Слайд 36АНТИКОАГУЛЯНТИ
Первинні
(гепарин, антитромбін-ІІІ)
Постійно знаходяться у крові, попереджують несвоєчасне зсідання крові, загальмовують
зсідання крові, стимулюють синтез прокоагулянтів печинкою
Вторинні
(фібрин, продукти деградації фібрину)
Утворюються в процесі зсідання крові із використаних прокоагулянтів, загальмовують і зупиняють зісдання крові
