Судово-медична експертиза ушкоджень спричинених тупими предметами презентация

Черняк В.В.

смертельної травми та 70-87% всієї несмертельної травми).

До тупих предметів відносять такі предмети, які спричиняють ушкодження, діючи тільки своєю поверхнею.


Тупі предмети можуть бути твердими і м’якими. Травми частіше виникають від ТТП.



Тупий твердий предмет (ТТП) за М.І. Авдєєвим, вважають - предмет, який спричиняє ушкодження своєю площею, що виникає внаслідок тиску та динамічної дії.

а) тупе знаряддя - це предмети, засоби чи прилади, які використовують для використання в побуті на виробництві (молоток, праска, кухонний ніж, викрутка, обух сокири, і т.п.);

б) тупа зброя - предмети, пристрої чи засоби, призначені для захисту або для ураження чи знищення противника (кастет, дубинка..і т.п);

в) власне тупі предмети - не мають спеціального призначення ( камінь, палиця, уламок цегли, і т.д.).

Тупу травму можуть спричинити також, так звані, знаряддя природнього захисту та нападу - неозброєні руки, ноги, зуби людини або тварини.

поверхні тупих предметів, їх кінетичною енергією в момент удару, місцем прикладання сили та напрямком їх дії.

Характер ушкоджень залежить від:
-анатомо-фізіологічних властивостей ділянок тіла, -наявності супутньої патології і ушкоджень,
-віку постраждалого,
-давності ушкодження,
-характеру загоєння і т.д..

поверхні може бути:
плоска (трикутна, квадратна прямокутна, овальна, кругла та ін.)

з наявністю кутів (у вигляді двохгранного, трьохгранного кута, з декількома кутами або багатогранна)

сферична, циліндрична та ін.

комбінована ( поєднання плоскої та кривої, з кутами і т.д..).

плоска поверхня, обмежена з усіх сторін ребрами.

Ребро - лінія з’єднання двох граней.

Вершина - область з’єднання трьох і більше ребер та граней.

Рельєф травмуючої поверхні та ребер може бути рівним (гладким) та нерівним (негладким, з шорсткою поверхнею, з невеликими виступами та западинами).

(біологічної природи):
а) частини тіла людини
б) частини тіла тварин

2) Небіологічні:
а) металеві
б) неметалеві
- штучні
- природні
За фізико-механічними властивостями
1) твердість;
2) міцність (хрупкість);
3) еластичність

з плоскою переважаючою поверхнею (діюча поверхня їх більша ділянки стикання предмета з тілом).

2.Предмети з плоскою обмеженою поверхнею: (прямокутною, трикутною, круглою, довгастою, з характериним рельєфом і т.д.)

3.Предмети зі сферичною поверхнею: гиря, гантелі.

4.Предмети з циліндричною поверхнею: палиця,водогінна труба, металевий стержень і т.д.

5. Предмети з тригранним кутом: кут квадратного молотка, кут обуха сокири, кут стола, кут цеглини чи якогось каменя.

6. Предмети з ребром чи двогранним кутом (край молотка, край ніжки стільця, край обуха сокири – ребро може бути дугоподібне, прямолінійне, іншої форми).

складний короткочасний процес (0,1-0,01 сек) взаємодії тупого предмета з тілом (або частинами тіла) людини, при якому тупий предмет має імпульсивну, центробіжну, однобічну дію на тіло або частини тіла людини.

Здавлення – це процес взаємодії тіла або частин тіла людини з двома, як правило, масивними твердими тупими предметами, при якому обидва предмети, діючи на тіло або частини тіла людини спричиняють двобічну центробіжну дію.

твердими предметами, при якому, діючи за різними напрямками, вони мають двохсторонню центробіжну дію на тіло чи частини тіла людини.


Тертя - процес взаємодії ушкодженої поверхні тіла та діючої поверхні тупого твердого предмета, при якому обидві контактуючі поверхні зміщуються в тангенціальному напрямку або доторкаючись (ковзаючи) одна відносно одної.

забиті рани,
вдавлені оскольчаті переломи;

- Для здавлення –
Сплющення частин тіла з переломами кісток, роздавлення органів і тканин;

- Для розтягнення - рвані рани, відшарування шкіри, відтрив частин тіла (при попаданні в трансмісію);

- Для тертя - обширні осаднення (здирання епідермісу), можуть буть і рани).

- виникають і від удару і від здавлення;


Садна - від удару і тертя;


Розриви внутрішніх органів - від удару, здавлення і розтягнення.

шкіри або слизових оболонок.
Поверхневі лінійні вузькі садна називають - подряпинами.

Поверхневі садна – ушкодження лише верхніх шарів епідермісу (роговий, блискучий), не кровоточать, загоєння без рубця.
Глибокі садна – сягають базального шару.

Головним механізмом виникнення саден є тертя.

Садна мають різноманітну форму, але переважають невизначеної форми, а також круглуваті, довгасті, смугоподібні, переривчасті – за рахунок ковзання предмета.

рельеф поверхні тупого предмету (протектора і т.д.)

нижче рівня неушкодженої шкіри.


Прижиттєвість саден можна визначити за ознаками загоєння через декілька годин після їх виникнення.
Якщо садна покриті кірочкою та відрізняються від посмертних ушкоджень (пергаментної плями) тим, що підвищуються над рівнем неушкодженої шкіри.
Під дією води «пергаментна пляма» - зникає.

Кірочка на поверхні садна, крововиливи у власне шкіру у його дні, підшкірну основу в ділянці здирання епідермісу – показники прижиттєвого походження травми.

сили).

2) Форма та локалізація характерні для певного роду насилля (на шиїї, навколо рота і носа).

3) Форма садна часто дає змогу визначити вид тупого предмета.

4) За мікроскопічними ознаками (розташування лусочок, нависаючі краї епідермісу) можна встановити напрямок руху тупого предмета.

5) Іноді можна визначити джерело утворення садна за сторонніми включеннями, що являють собою частинки предмета, від якого вони виникли.

6) Визначення давності травми за ступенем вираженості процесу загоєння саден (наявність чи відсутність кірочки, рівень її розташування і т. д. ).

7) Наявність кірочки на поверхні садна, крововиливи у шкіру дна садна чи ушкодження, підшкірну основу під ним, набряк, ознаки запалення (при гістологічному дослідженні) - показники прижиттєвого походження травми.

крововилив у товщу шкіри, слизові оболонки чи підлягаючу жирову основу і просвічування вилитої крові.

Гематома - обмежене накопичення згорнутої крові тканинах або в розшарованих міжтканинних просторах, в порожнинах тіла чи товщі органів.

Петехії - дрібні, крапкоподібні, круглої форми крововиливи червоного кольору у власне шкіру чи слизову оболонку.

Екхімози – більші площинні, обмежені, невизначеної форми геморагії червоного кольору у власне шкіру, серозні чи слизові покриви.

свій колір):

Спочатку вони синє-багяного кольору, а потім - синього, що пояснюється відновленням гемоглобіну крові із оксигемоглобіну.

Потім з’являється зелений колір від утворення вердогемохромогену і білівердину.

Жовтий колір утворюється від білірубіну. Деякі крововиливи не змінюють свій колір (під коньюнктивою очей, слизивою губ, на шиї та ін.).

-Багряним або синім крововилив буває перші 4 дні (зникає через 4 - 10днів);

-Багряним із зеленим або з жовтим відтінком - на 3 - 8 день (зникає на 8 - 12 день);

-Змішані кольори (багряний із зеленим та жовтим) - на 5 – 9 день і стає непомітним на 12 - 16 день.

Ці терміни дійсні по відношенню до невеликих крововиливів. Великі (просторі) крововиливи можуть розсмоктуватися тижнями і місяцями.

в перші хвилини і навіть години після сметрі може бути прийнятий за прижиттєвий.

Віддмінність посмертних крововиливів від прижиттєвих можливо встановити за наступними критеріями:

- об’єм крововиливу;

- наявність еритроцитів в регіонарних лімфатичних судинах та вузлах;

- наявність запальних реакцій;

- зміна кольору крововиливу;

- наявність травматичного набряку тканин навколо нього.

дій;

3) Місце прикладання сили (співпадає із місцем локалізаціі крововиливу);

4) Давність травми;

5)Прижиттєвість травми (післясмертні ушкодження, не супроводжуються крововиливами);

6) Форма синяка іноді дає можливість визначити вид тупого предмета, якщо діюча поверхня частково чи повністю відобразилась в його контурах.

7) Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

їх товщі і проникненням у жирову основу, іноді в м’язи чи порожнину.

На відміну від саден загоюються з утворенням рубця.

Частіше виникають в місцях прилягання до кісток (ділянки голови).

розтягнення, частіше всьогом від дії із середини гострим краєм кістки чи кістковими уламками.

Рвано-забиті - від поєднання обох механізмів (являються клаптикові).


Вкушені - (ушкодження зубами).

з чисельними надривами,;
Дрібноклаптикові, Невизначеної форми, з крововиливами в товщу, з розміжченням тканин).

Клаптикові - (які виникають внаслідок дії тупого предмета під кутом до поверхні тіла з послідуючим зсувом і відривом шкіри у вигляді клаптика).

від апоневрозу, (завдяки дії розтягнення - на сухожильний каркас черепа) на значній відстані;
іноді на кінцівках (при транспортній травмі).

гострі, але частіше закруглені;

-Краї рани -
травмовані (осаднені), особливо в центрі, з крововиливами, розміжчені, іноді з відшарованими краями;

виступають волосяні цибулини;

- Між краями рани у вигляді місточків є волосся, стержні їх ушкоджені, сплощені;

- У кутах рани виявляються сполучнотканинні перетинки;

Стінки рани нерівні, з крововиливами, розміжчені;

Кровотеча - незначна;

- Дно рани нерівне, неоднорідне з розміжченням тканин.

форми;
Від кута (вершини) предмета - "У" или "Т"- подібні.

Краї таких ран мають вузький поясок осаднення.

рани з додатковими розривами країв, широким пояском осаднення і розміжченням тканин.

подібні ушкодження

зовнішньої травматичної дії.

Переломи кісток ділять на:

1) відкриті, з одночасним порушенням цілості шкіри;
2) закриті, із неушкодженою шкірою, які не сполучаються з зовнішнім середовищем.









За механізмом утворення:
Прямі (місцеві), що виникають в місі удару або здавлення.

Непрямі (або віддалені),що виникають на деякій відстані від місця прикладання сили.

і нерідко являються відображенням її форми.

предмета.

має ребро і воно діє під кутом менше 90°.

При ударі ребром тупого предмета під кутом виникають дугоподібні
тріщини або лінійні переломи,
які спускаються сходинками (терасами)
від вищерозташованої неушкодженої частини кістки до нижче розташованої.

кутом виникають дугоподібні тріщини або лінійні переломи, які спускаються сходинками (терасами)

ударі предметом зі сферичною формою травмуючої поверхні виникають концентричної форми тріщини або лінійні переломи,.

3. При ударі предметом з конусоподібною формою поверхні виникають лінійні тріщини і переломи.
4. При ударі предметом з циліндричною формою поверхні невеликого діаметра виникають лінійні тріщини і переломи.

поверхнею, череп витримує загальну деформацію, яка веде до виникнення віддалених – непрямих переломів).

перелом);

місце прикладання сили;

кількість ударів;

послідовність ударів;

форму і розміри травмуючої поверхні;

давність травми.

- під їх вісцеральну оболонку, під капсулу та в тканини органа

Розриви - зовнішньої оболонки, зв’язкового апарату і тканин органу

Часткове розміжчення

Повне руйнування та відрив органу

Підоболонкові крововиливи

Ушкодження зв’язок

Повний відрив органу

долоні, ліктем);

Пальцями (стиснення частин тіла, висмикування волосся);


Ногами (ступнями, коліном); зубами; головою.

або овальної форми.

На крововиливах помітні дугоподібні чи серпоподібні (іноді полосовидні) садна від нігтів.

2) Від «щипків» залишаються парні крововиливи круглої чи овальної форми.

3) При ударі відкритою долонею, як правило, слідів не залишається.

4) Удари ребром долоні в область шиї можуть спричинити переломи, вивихи хребців і травму спинного мозку.

садна, крововиливи; в місцях кісткових виступів утворюються - забиті рани;

переломи кісток (носових, скулових, нижньої щелепи, зубів);

2) по голові - струс головного мозку, переломи скроневих кісток;

3) по грудях та животу - переломи ребер, грудини, разриви внутрішніх органів;

4) в рефлексогенні зони (передньо-бокова поверхня шиї, «сонячного сплетіння») - можуть привести до смертельних наслідків. 

I. Падіння з висоти:
а) - пряме (безпосереднє) падіння на поверхню, де і залишається тіло;
- послідовне (ступінчасте) падіння;


б) - вільне (падає самостійно);
- невільне (падає разом з іншими предметами).

II. Падіння на площину – падіння із вікон, із дахів будинків, скель, дерев, мостів, будівельних конструкцій, зі сходів, в колодязі, шахти та ін.
Одним із загальних ознак падіння з висоти відмічається виражене переважання ушкоджень внутрішніх органів над зовнішніми.