Сенсорні області кори. Роль ретикулярної формації. Ноціцепція. Температурна рецепція
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Сенсорні області кори. Роль ретикулярної формації. Ноціцепція. Температурна рецепція презентация
Содержание
- 1. Сенсорні області кори. Роль ретикулярної формації. Ноціцепція. Температурна рецепція
- 2. Сенсорні області кори великих півкуль
- 3. Найважливішою сенсорною областю є постцентральна звивина, яку
- 4. Окрім S I виділяють вторинну соматосенсорну область
- 5. Первинна слухова кора розташована в глибині латеральної
- 7. Роль ретикулярної формації в обробленні сенсорної інформації
- 8. Ретикулярна формація об'єднує різні ділянки стовбура мозку.
- 9. Низхідний вплив
- 10. Висхідний вплив Подразнення ретикулярної формації,
- 11. При руйнуванні ретикулярної формації тварина впадає в
- 14. Інтероцепція Інтероцептивні системи забезпечують нормальне функціонування внутрішніх
- 15. Вісцерорецептори Периферичним відділом вісцерального аналізатора є
- 17. Б І Л Ь - це неприємні
- 18. Біль Біль сприймають ноцицептивні подразники. Біль попереджає
- 19. Біль і поведінка Почуття болю викликає
- 20. Види болю Розрізняють два види болю -
- 22. Гострий та хронічний біль Гострий біль локальний
- 23. Хронічний біль повільний, затриманий - еволюційне
- 24. Соматичний біль ділиться на: поверхневий -
- 25. Вісцеральний біль Виникає при ураженні
- 26. Реакція організму на біль 1. сенсорний
- 27. Структури, відповідальні за формування болю і реакцій
- 28. Рецептори ноцицепції Больовий подразник сприймають вільні нервові
- 29. ШКІРНА РЕЦЕПЦІЯ У шкірі знаходяться нервові
- 30. Адаптація рецепторів болю Механорецепторам болю властива адаптація.
- 31. Провідні шляхи Провідними шляхами больової чутливості є
- 32. Центри болю Імпульси надходять до ядер
- 33. Спіно-таламічний шлях
- 34. НИЗХІДНА АНТИНОЦИЦЕПТИВНА СИСТЕМА Опіоїдергічна система Серотонінергічна система Норадренергічна система ГАМКергічна система Канабіоїди
- 35. Антиноцицепція В даний час виділяють чотири види
- 36. Нейронна опіатна система В ЦНС є нейрони,
- 37. Нейронна неопіатна система До неї відносять
- 38. Механізми дії наркотичних анальгетиків Наркотичні анальгетики
- 39. Анальгезія Лікарські препарати (новокаїн, лідокаїн та ін.)
- 40. морфіноподібні препарати (опіати), фармакологічна завдання яких -
- 41. Терморецепція Температура тіла та її підтримка на
- 42. Біль и терморецепція Частота імпульсації при різній
- 43. Терморецептори Теплові терморецептори це вільні нервові
- 44. Центри терморецепції В гіпоталамусі розташовані нейрони центру
- 45. Температурна оболонка і ядро Постійна температура тіла
Сенсорні області кори великих півкуль Сенсорні ділянки кори - це зони, в які проектуються сенсорні подразники або кіркові відділи аналізаторів. Вони розташовані переважно в тім'яній, скроневій і потиличній частках.
Слайд 1
Лекція № 14
З нормальної фізіології для студентів 2 курсу, що навчаються
за спеціальністю «Лікувальна справа»
2016
Слайд 2Сенсорні області кори великих півкуль
Сенсорні ділянки кори - це зони, в
які проектуються сенсорні подразники або кіркові відділи аналізаторів. Вони розташовані переважно в тім'яній, скроневій і потиличній частках. Сенсорна кора має добре виражені II і IV шари і називається гранулярною.
Слайд 3Найважливішою сенсорною областю є постцентральна звивина, яку позначають як первинна сомато-сенсорна
область (S I). Тут знаходиться проекція шкірної чутливості протилежного боку тіла від тактильних, больових, температурних рецепторів, інтерорецепторів, опорно-рухового апарату від м'язових, суглобових і сухожильних рецепторів.
Слайд 4Окрім S I виділяють вторинну соматосенсорну область (S II). Вона розташована
на верхній стінці бічної борозни. Імпульсація сюди надходить як від протилежної сторони тіла, так і від «своєї» сторони, вона бере участь в сенсорній і моторній координації обох сторін тіла.
Слайд 5Первинна слухова кора розташована в глибині латеральної борозни. У цій зоні
у відповідь на подразнення слухових рецепторів кортіїва органу формуються звукові відчуття.
Первинна зорова кора розташована в потиличній частці. Тут знаходиться топічне представництво рецепторів сітківки. У зв'язку з неповним перехрестом зорових шляхів у зорову область кожної півкулі проектуються однойменні половини сітківки.
Первинна зорова кора розташована в потиличній частці. Тут знаходиться топічне представництво рецепторів сітківки. У зв'язку з неповним перехрестом зорових шляхів у зорову область кожної півкулі проектуються однойменні половини сітківки.
Слайд 7Роль ретикулярної формації в обробленні сенсорної інформації
Ретикулярна формація стовбура мозку -
це сукупність поліморфних нейронів. До інтегративних функцій ретикулярної формації належать:
контроль над станами сну і неспання;
м'язовий (фазний і тонічний) контроль;
обробка інформаційних сигналів навколишнього і внутрішнього середовища організму, які надходять від різних рецепторів.
контроль над станами сну і неспання;
м'язовий (фазний і тонічний) контроль;
обробка інформаційних сигналів навколишнього і внутрішнього середовища організму, які надходять від різних рецепторів.
Слайд 8Ретикулярна формація об'єднує різні ділянки стовбура мозку. Нейрони ретикулярної формації мають
широко розгалужені дендрити і аксони, частина яких ділиться Т-подібно: один відросток направлений вниз, утворюючи ретикуло-спінальний шлях, а другий - в кору головного мозку.
Слайд 9
Низхідний вплив
При подразненні ретикулярної формації заднього мозку виникає гальмування
всіх спінальних рухових центрів (згинальних і розгинальних). Це гальмування дуже глибоке і тривале. Такий стан в природних умовах може спостерігатися при глибокому сні.
Слайд 10Висхідний вплив
Подразнення ретикулярної формації, забезпечує перехід кори головного мозку в
активний стан. Так, якщо тварина знаходиться в стані сну, то пряме подразнення ретикулярної формації через введені в ці структури електроди викликає пробудження тварини.
При цьому на ЕЕГ виникає бета-ритм, тобто фіксується реакція активізації кори.
При цьому на ЕЕГ виникає бета-ритм, тобто фіксується реакція активізації кори.
Слайд 11При руйнуванні ретикулярної формації тварина впадає в сон, не реагує на
світлові і нюхові подразники, фактично не вступає в контакт із зовнішнім світом. Тобто головний мозок припиняє активно функціонувати. Таким чином, ретикулярна формація стовбура головного мозку виконує функції висхідної активуючої системи мозку, яка підтримує на високому рівні збудливість нейронів кори великого мозку.
Слайд 13 Основні ритм ЕЕГ
Залежно від
активності головного мозку реєструється різний тип ЕЕГ. Їх характеризують в залежності від амплітуди і частоти:
1. альфа-ритм - регулярний ритм з частотою 8-13 Гц і амплітудою до 50 мкв (в стані спокою, з закритими очима);
2. бета-ритм - часота більше 13 Гц, амплітуда 20-25 мкв (активний стан). В його основі лежить збудження формації і ядер таламуса афферентними імпульсами від рецепторів;
3. тета-ритм - 7-4 Гц, 100-150 мкв, під час переходу до сну і самого сну, наркозу, гіпоксії;
4. дельта-ритм - 3.5-0.5 Гц, 250-300 мкв - глибокий сон.
1. альфа-ритм - регулярний ритм з частотою 8-13 Гц і амплітудою до 50 мкв (в стані спокою, з закритими очима);
2. бета-ритм - часота більше 13 Гц, амплітуда 20-25 мкв (активний стан). В його основі лежить збудження формації і ядер таламуса афферентними імпульсами від рецепторів;
3. тета-ритм - 7-4 Гц, 100-150 мкв, під час переходу до сну і самого сну, наркозу, гіпоксії;
4. дельта-ритм - 3.5-0.5 Гц, 250-300 мкв - глибокий сон.
Слайд 14Інтероцепція
Інтероцептивні системи забезпечують нормальне функціонування внутрішніх органів і систем організму. Вони
ж пристосовують ці функції до постійно змінюваних умов і беруть участь в адаптивних реакціях. Вони забезпечують надходження в ЦНС інформації про зміни внутрішнього стану організму.
Слайд 15Вісцерорецептори
Периферичним відділом вісцерального аналізатора є полімодальні рецептори, що знаходяться у
внутрішніх органах.
До вісцерорецепторів відносяться:
-хеморецептори
-механорецептори
-терморецептори
-барорецептори
-осмо- і волюморецептори.
Імпульсація від вісцерорецепторів викликає різні рефлекси, а в корі мозку, викликає відчуття (голоду, спраги і т.п.).
До вісцерорецепторів відносяться:
-хеморецептори
-механорецептори
-терморецептори
-барорецептори
-осмо- і волюморецептори.
Імпульсація від вісцерорецепторів викликає різні рефлекси, а в корі мозку, викликає відчуття (голоду, спраги і т.п.).
Слайд 17Б І Л Ь - це неприємні відчуття і емоційні переживання,
пов'язані з дійсним або можливим пошкодженням тканин
Слайд 18Біль
Біль сприймають ноцицептивні подразники.
Біль попереджає організм про небезпеку, що загрожує йому.
"Біль - сторожовий пес здоров'я", - говорили древні греки.
Для лікаря знання тонких механізмів болю надзвичайно важливі, ці знання допомагають в діагностиці і правильному лікуванні.
Слайд 19Біль і поведінка
Почуття болю викликає поведінкову реакцію, яка спрямована на усунення
небезпеки.
Рефлекторні реакції викликані больовим подразником домінують над іншими рефлексами, які можуть виникати одночасно з болем.
Рефлекторні реакції викликані больовим подразником домінують над іншими рефлексами, які можуть виникати одночасно з болем.
Слайд 20Види болю
Розрізняють два види болю - фізичний і психогенний.
Фізичний біль в
залежності від причини виникнення підрозділяється на три різновиди:
а) обумовлений зовнішнім впливом,
б) обумовлений внутрішнім процесом,
в) обумовлений пошкодженням нервової системи.
Психогенний біль пов'язаний з психологічним статусом людини і виникає в зв'язку з відповідним емоційним станом.
а) обумовлений зовнішнім впливом,
б) обумовлений внутрішнім процесом,
в) обумовлений пошкодженням нервової системи.
Психогенний біль пов'язаний з психологічним статусом людини і виникає в зв'язку з відповідним емоційним станом.
Слайд 21
Різновиди болю
Швидкий біль (гострий)
Виникає через 0,1 сек після пошкодження тканини.
Проводиться нейронами типу Аδ (V - 6-30 м / сек).
Ініціює негайне усунення стимулу.
У стовбурі мозку імпульсація закінчується в ретикулярній формації, викликаючи збудження або безсоння.
Повільний, ниючий біль пов'язаний з руйнуванням тканини.
Виникає через 1 сек.
Передається повільними волокнами типу С.
Цей біль з часом посилюється
У стовбурі мозку поширюється на РФ, горби четверохолмя і таламус.
Слайд 22Гострий та хронічний біль
Гострий біль
локальний біль - проводиться по спіноталамічному тракту
тривалість
- до 3-х місяців
переважно ноцицептивний
раптовий характер
анальгетики ефективні
переважно ноцицептивний
раптовий характер
анальгетики ефективні
Слайд 23Хронічний біль
повільний, затриманий - еволюційне більш древній
проводиться по спіно-ретикулярних і спінобульбарному
шляхах
тривалість - більше 3-х місяців
переважно у ногах, має
повільно прогресуючий характер
анальгетики малоефективні
тривалість - більше 3-х місяців
переважно у ногах, має
повільно прогресуючий характер
анальгетики малоефективні
Слайд 24Соматичний біль ділиться на:
поверхневий - виникає при ураженні шкіри і слизових
оболонок.
глибокий - при ураженні м'язів, суглобів, суглобових сумок, інших утворень і передається від пропріорецепторів.
глибокий - при ураженні м'язів, суглобів, суглобових сумок, інших утворень і передається від пропріорецепторів.
Слайд 25Вісцеральний біль
Виникає при ураженні внутрішніх органів - сигнал від
інтерорецепторів.
Цей біль виникає при максимальному розтягуванні порожнистих органів,
токсичній дії хімічних речовин,
порушеннях гемодинаміки.
Цей біль виникає при максимальному розтягуванні порожнистих органів,
токсичній дії хімічних речовин,
порушеннях гемодинаміки.
Слайд 26Реакція організму на біль
1. сенсорний компонент - власне відчуття болю,
2.
афективний або емоційний компонент,
3. вегетативний компонент,
4. рухова захисна реакція.
3. вегетативний компонент,
4. рухова захисна реакція.
Слайд 27Структури, відповідальні за формування болю і реакцій на нього
Емоційна реакція (лімбічна
система)
Вегетативна реакція (гіпоталамус)
Рухова реакція (моторна і асоціативна кора)
Вегетативна реакція (гіпоталамус)
Рухова реакція (моторна і асоціативна кора)
Слайд 28Рецептори ноцицепції
Больовий подразник сприймають вільні нервові закінчення, які відносяться до вісцерорецепторів
і соматорецепторів.
Ноцицептори є в скелетних м'язах, серці, легенях і інших внутрішніх органах.
Соматичні ноцицептори є високопороговими і збуджуються при дії сильних пошкоджуючих подразників.
Ноцицептори є в скелетних м'язах, серці, легенях і інших внутрішніх органах.
Соматичні ноцицептори є високопороговими і збуджуються при дії сильних пошкоджуючих подразників.
Слайд 29ШКІРНА РЕЦЕПЦІЯ
У шкірі знаходяться нервові закінчення чутливих волокон: механорецептори, терморецептори
і больові рецептори.
Щільність розташування шкірних рецепторів не скрізь рівномірна.
Механорецепція включає ряд якостей, таких як відчуття тиску, дотику, вібрації і лоскоту.
Для кожного виду відчуттів є свої рецептори.
Щільність розташування шкірних рецепторів не скрізь рівномірна.
Механорецепція включає ряд якостей, таких як відчуття тиску, дотику, вібрації і лоскоту.
Для кожного виду відчуттів є свої рецептори.
Слайд 30Адаптація рецепторів болю
Механорецепторам болю властива адаптація. При тривалій дії подразника гострота
сприймання болю зменшується.
У хімічних ноцицепторів властивість адаптації практично відсутня.
При запаленні та пошкодженні тканин чутливість хемоноціцепторів поступово зростає.
У хімічних ноцицепторів властивість адаптації практично відсутня.
При запаленні та пошкодженні тканин чутливість хемоноціцепторів поступово зростає.
Слайд 31Провідні шляхи
Провідними шляхами больової чутливості є задні корінці соматичних нервів, симпатичні
і парасимпатичні волокна.
Спочатку імпульси надходять в сіру речовину заднього рогу і від цих нейронів починаються висхідні спіно-таламічні шляхи.
Спочатку імпульси надходять в сіру речовину заднього рогу і від цих нейронів починаються висхідні спіно-таламічні шляхи.
Слайд 32Центри болю
Імпульси надходять до ядер ретикулярної формації і до багатьох
центрів мозку:
центральної сірої речовини
гіпоталамуса
ядер таламуса
соматосенсорної області кори великих півкуль.
центральної сірої речовини
гіпоталамуса
ядер таламуса
соматосенсорної області кори великих півкуль.
Слайд 34НИЗХІДНА АНТИНОЦИЦЕПТИВНА СИСТЕМА
Опіоїдергічна система
Серотонінергічна система
Норадренергічна система
ГАМКергічна система
Канабіоїди
Слайд 35Антиноцицепція
В даний час виділяють чотири види специфічних антиноцицептивних систем: дві нейронних
і дві гормональних.
В основі їх лежать опіатні рецепторні механізми.
В основі їх лежать опіатні рецепторні механізми.
Слайд 36Нейронна опіатна система
В ЦНС є нейрони, медіатори яких близькі до препаратів
отриманих з опію. Медіатори цих нейронів отримали назву ендорфінів і енкефалінів. Це речовини пептидної природи.
Їх рецептори виявлені у всіх підкіркових центрах, куди надходить ноцицептивна імпульсація.
Їх рецептори виявлені у всіх підкіркових центрах, куди надходить ноцицептивна імпульсація.
Слайд 37Нейронна неопіатна система
До неї відносять моноамінергічні системи мозку. За назвою
медіаторів розрізняють:
Норадренергічну систему.
Дофамінергічну систему.
Серотонінергічну систему.
Норадренергічну систему.
Дофамінергічну систему.
Серотонінергічну систему.
Слайд 38
Механізми дії наркотичних анальгетиків
Наркотичні анальгетики пригнічують таламічні центри больової чутливості і
блокують передачу больових імпульсів до кори.
Цей ефект є провідним у фізіологічному механізмі анальгетичної дії наркотичних анальгетиків.
Цей ефект є провідним у фізіологічному механізмі анальгетичної дії наркотичних анальгетиків.
Слайд 39Анальгезія
Лікарські препарати (новокаїн, лідокаїн та ін.) можуть діяти на багатьох рівнях:
в
рецепторах на генерацію потенціалу дії, проведення його по аферентних волокнах (місцева анестезія)
блокувати передачу по шляхах (спінальна анестезія).
Збудливість центральних нейронів можна зменшити ефіром, електронаркозом, седативними препаратами. Для знеболення застосовують і гіпотермію.
блокувати передачу по шляхах (спінальна анестезія).
Збудливість центральних нейронів можна зменшити ефіром, електронаркозом, седативними препаратами. Для знеболення застосовують і гіпотермію.
Слайд 40морфіноподібні препарати (опіати), фармакологічна завдання яких - центральна нервова система;
нестероїдні протизапальні
препарати (НПЗП), впливають на рівні центральної нервової системи і периферичних рецепторів;
локальні анестетики, блокують периферичні рецептори.
локальні анестетики, блокують периферичні рецептори.
Слайд 41Терморецепція
Температура тіла та її підтримка на постійному рівні контролюється терморецепторами. За
розташуванням вони поділяються на периферичні і центральні.
У шкірі розташовані пеpиферичні pецептоpи, які поділяються на два типи: теплові і холодові.
Центральні рецептори знаходяться в гіпоталамусі.
У шкірі розташовані пеpиферичні pецептоpи, які поділяються на два типи: теплові і холодові.
Центральні рецептори знаходяться в гіпоталамусі.
Слайд 42Біль и терморецепція
Частота імпульсації при різній температурі шкіри в чотирьох типах
нервових волокон має свої піки активності:
а) у больових, стимульованих холодом - при наближенні до 0 С;
б) реагують на холодне - пік при 25 С;
в) реагують на тепле - пік при 45 С;
г) больових, стимульованих теплом - більш 55 С.
а) у больових, стимульованих холодом - при наближенні до 0 С;
б) реагують на холодне - пік при 25 С;
в) реагують на тепле - пік при 45 С;
г) больових, стимульованих теплом - більш 55 С.
Слайд 43Терморецептори
Теплові терморецептори
це вільні нервові закінчення, які передають сигнали волокнами типу С
зі швидкістю 0,5 - 2 м/сек.
Холодові рецептори
тонкі мієлінові волокна типу Аδ. Це вільні нервові закінчення, швидкість передачі по яким до 20 м/сек. Частина сигналів передається і волокнами типу С.
Слайд 44Центри терморецепції
В гіпоталамусі розташовані нейрони центру терморегуляції, які отримують сигнали від
периферичних терморецепторів і порівнюють їх з рівнем активності центральних терморецепторів і "заданого значення" температури.
Тим самим терморецепція бере участь у терморегуляції.
Тим самим терморецепція бере участь у терморегуляції.
Слайд 45Температурна оболонка і ядро
Постійна температура тіла людини характерна лише для температурного
ядра (виділено червоним).
Температурна оболонка характеризується зміною температури в залежності від температури зовнішнього середовища.
Температурна оболонка характеризується зміною температури в залежності від температури зовнішнього середовища.
