Патологія, синдромологія і нозологія екзогенно-органічного регістра. Органічні психози. Посткоммоціонні розлади презентация

особистості. Психоендокринні розлади.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології,
наркології та сексології

Доцент кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології
к.м.н. Н. Д. Іванов

група психічних захворювань, об’єднаних загальною етіологією – екзогенно-органічним ураженням головного мозку (черепно-мозкові травми і т.п.), особливостями клінічних проявів та перебігу.

сприйняття («органічний галюциноз»)
амнестичний (корсаковський) синдром
емоційні порушення
тривожні розлади органічної природи
галюцинаторно-параноїдний синдром
кататонічний розлад органічної природи
судомний синдром (симптоматична епілепсія)

використовується для позначення психічних порушень врачами-інтерністами.

- клінічно відображає наявність органічного ураження головного мозку

порушень (загострення, нівелювання властивостей особистості) до картини тотальної деменції.

супроводжується симптомами органічної патології ЦНС (головний біль, метеочутливість, погана переносимість алкоголю та ін.)

Експлозивна – збудливість, агресивність, нестійкість настрою, схильність до дисфорій

Ейфорична – поверхнева невиправдана радість, неадекватна жартівливість, розгальмованість, метушливість.

Апатична – бездіяльність, млявість, аспонтанність, адинамія, байдужість до своеї долі та долі близьких

Епілептиформний – симптоматична травматична епілепсія

розлад (астенічний), органічний тривожний розлад, органічний дисоціативний розлад (істеричний)

Органічний розлад особистості – характеризується значною зміною звичної поведінки, переважають емоційно-вольові та поведінкові розлади

Легкий когнітивний розлад – переважають інтелектуально-мнестичні розлади, які, проте, не досягають ступеня деменції

Деменція – виражене інтелектуально-мнестичне зниження тривалістю більше 6 місяців (критерій вираженості: нездатність через інтелектуально-мнестичні розлади справлятися зі своїми повсякденними обов’язками, самостійно обслуговувати себе)

твердої
мозкової оболонки)

Черепно-мозкові травми (ЧМТ)

Закриті ЧМТ

Непроникаючі
(пошкодження м’яких тканин
і кісток черепа)

Комоції
(струс)

Контузії
(забій)

падіння на будь-яку частину тіла або в результаті забиття голови. При цьому кровоносні судини, ліквор і лімфа приходять в рух, пошкоджують вищі вегетативні центри (знаходяться в стінках 3 і 4 шлуночків і на дні сильвієвого водопроводу), підвищується внутрішньочерепний тиск. На перший план при комоціях виступають загальномозкові неврологічні симптоми (ураження стовбурової частини мозку): нудота, блювота, головний біль, запаморочення та ін.

ушкодження мозку і його оболонок на місці удару. При контузії також виникає комоція, але клініку захворювання визначаюьб локальні (вогнищеві) симптоми пошкодження кори головного мозку.

ураження => максимум патологічних змін одразу після ЧМТ;
регредієнтність подальшого розвитку хворобливих явищ (від тяжких до більш легких);
на віддалених етапах може бути стаціонарних або прогредієнтний перебіг (поява нових симптомів через гідроцефалії, арахноїдиту, судинного ураження та ін).

психопатологічної симптоматики на фоні тяжкого соматичного стану (тому хворі лікуються в міських, а не в психіатричних лікарнеях!)
При контузіях зустрічаються частіше, ніж при комоціях, при цьому клініка психозу часто залежить від локалізації ураження:
- потилиця – зорові галюцинації
- лобна доля – розгальмованість, ейфорія, дурашливість
- скронева-лімбічні – слухові галюцинації, деперсоналізація, явища «вже баченого»
- при ураженні правої півкулі - депресія

короткочасного періоду прояснення свідомості.
Тривалість – від декількох годин до декількох дній.
Після виходу із сутінкового потьмарення свідомості спостерігається повна амнезія.
2) Деліріозне потьмарення свідомості.
Розвивається переважно у осіб, що зловживають алкоголем, вслід за зникненням симптомів оглушення, на фоні астенії.
Тривалість від годин до 2-3 дній.
Характеризується яскравими зоровими галюцинаціями з афектом страху, тривоги, на основі яких може виникати вторинне маячення.
Спогади про період психозу зазвичай фрагментовані.

в перші дні гострого періоду
Триває від годин до 5-6 днів.
Характеризується повною дезорієнтацією в оточуючому з переважанням ейфоричного або екстатичного маячення.
Про зміст переживань хворі повідомляють після психозу.
4). Амнестичний (Корсаковський) синдром.
Одна із тяжких форм травматичних психозів.
Тривалість: від днів до 1,5-2 місяців (довше у осіб, зловживаючих алкоголем)
Психічні порушення при Корсаковському синдромі травматичної етіології вважаються зворотніми.

гіпоманіакальні або маніакальні стани з ейфоричним відтінком настрою, моріоподібними розладами, конфабуляціями експансивного характеру;
в). субдепресивними або депресивними станами, забарвленими тревогою, страхом, іпохондричним переживанням.

6). Галюцинаторно-маячні психози (шизофреноподібні).
Гостре чуттєве маячення, конфабуляції, вербальні галюцинації, можливі окремі психічні автоматизми, імпульсивні та агресивн дії на фоні переважаючого афекту тривоги і страху.
Психоз продовжується зазвичай декілька днів і змінюється астенією

при контузіях, ніж при комоціях (пов’язані з наявністю патологічного вогнища в корі г.м.)
До них відносяться наступні різновиди епілептичних припадків:
а). прості парціальні моторні (джексоновські);
б). прості парціальні з порушенням психічних функцій (припадки метаморфопсії, розладів «схеми тіла», «вже баченого», «вже чуваного», «вже пережитого», емоціонально-афективні, ідеаторні, галюцинаторні припадки;
в). Прості парціальні вторинно генералізовані тоніко-клонічні припадки, яні можуть бути одиничними та серійними. Іноді розвивається епілептичний статус.

бути представлена всіми формами (астенічною, експлозивною, ейфоричною, апатичною).
Часто супроводжується зловживанням алкоголем.
Діагностичні рубрики (МКБ-10):
Органічний розлад особистості в зв’язку з травмою головного мозку.
Деменція в зв’язку з травмою головного мозку

справлятися з ціленаправленою діяльністю, потребуючою сил, низькою переносимістю стресів, екзогених шкідливостей та ін.
змінами в емоціональній сфері: лабільністю афекта, дратівливістю, експлозивністю, ейфоричністю, апатією
розладами в сфері потягів, антисоціальною поведінкою;
підозрілістю, схильністю до формуваню націнних ідей, паранояльністю, в’язкістю, ригідністю, уповільненням темпу мислення.

перенесли ЧМТ
Частіше при відкритих ЧМТ, тяжких контузіях мозгку з переломом основи черепа.
У ряді випадків слабоумство є результатом травматичних психозів або розвивається в зв’язку з впливом шкідливостей (алкоголізм, порушення мозкового кровообігу).
Основними ознаками деменції являється прогресуюче зниження пам’яті (гіпомнезія), тобто деменція частіше носить лакунарний характер.
Іноді до порушень пам’яті приєднуються різні емоційні розлади (різні форми психоорганічного синдрому).

біполярний тип)
Можуть розвиватися відсрочено (через 10-20 років після ЧМТ)
Депресії супроводжуються дисфорією, сльозливістю, манії – гнівливістю, дурашливістю.
Тривалість приступів від 1 до 3 місяців.

розвиваються на висоті вербального галюцинозу.
Хвороба протікає приступами від 2 місяців до ½ року і більше. З часом психоз може стати хронічним.
В. Паранояльні психози
Виникають у чоловіків зрілого і середнього віку в вигляді надцінних або маячних ідей ревнощів.
Паранояльний психоз може ускладнюватися паранояльними ідеями збитку, отруєння, переслідування.

змін на місці травми мозкової речовини (частіше локалізується в коркових структурах)
Тому припадки частіше - прості парціальні моторні (джексоновські). Виникають на фоні збереженої свідомості і провокуються зовнішніми впливами.
Іноді спостерігається вторинна генералізація, з виключенням свідомості та подальшою динамікою, характерною для вторинного генералізованого тоніко-клонічного припадка.

серцево-судинну діяльність і дихання. Для попередження і зменшення набряку мозку показано внутрішньовене введення 40% глюкози, сечовини, оксибутирату натрія. Також для зниження внутрішньочерепного тиску рекомендована люмбальна пункція. При збудженні призначають малі дози транквілізаторів, антипсихотиків.
На наступних етапах терапія психічних розладів – симптоматична (призначення антипсихотиків, протисудомних препаратів, антидепресантів, а також засобів загальноукріплюючої дії і ноотропів).

і потьмарення свідомості (іноді виникають і закінчуються раптово)
- епілептичні припадки
пароксизмальні галюцинаторні розлади -короткочасні напливи галюцинацій, в залежності від локалізації пухлини: смакові, нюхові, зорові, слухові
Дереалізація, переживання «вже баченого», «галюцинації пам’яті».

Психопатологічна симптоматика частіше розвивається після неврологічних ознак пухлинного росту або одночасно з ними

розлади
правопівкульна локалізація пухлини: манії та депресії (нагадують МДП)
лівопівкульна – аспонтанність з «емоційним паралічем»
Розлади сну і сновидінь
В. Гострі післяопераційні психози (обумовлені післяопераційним набряком мозку, клініка залежить від локалізації)

інстинктів і потягів (булімія, анорексія, парарексія)

обідніння спонукань

Реакції особистсті на зміни своєї зовнішності ендокринною хворобою