Патогенна дія на організм променевої енергії, хімічних та біологічних чинників презентация

чинників

на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року

Променева енергія(ультрафіолетові, червоні, інфрачервоні, рентгенівські, радіоактивні, лазерні): 1. Променева енергія переходить в теплову при поглинанні тканинами – перегрівання (гіпертермія), або опік 2. Фотохімічний ефект – посилення пігментного обміну, нагромадження вітаміну Д, активізація розмноження клітинних компонентів 3. Фотодинамічний ефект – підвищена чутливість до сонячних променів при наявності фотодинамічних речовин (флуоресцил, еозин, хлорофіл, солі заліза,марганцю)

Сонячний опік

загальних і місцевих патологічних процесів. Дія УФП залежить від : - тривалості; - кута падіння; - реактивності організму; - товщини атмосферного шару

Тривала дія УФП:
- розширення кровоносних судин;
- зниження кров’яного тиску;
- порушення обміну речовин (білкового);
- посилення процесів розпаду в тканинах;
- розлади гемодинаміки, типу шока;
- гальмування діяльності ц.н.с. (подразн.рецепт.апарат променями і продуктами розпаду тканин);
- токсична дія на ц.н.с. опроміненим холестерином та білково-ліпоїдними комплексами

оболонок мозку

Мікрокрововиливи і розриви капілярів

Короткочасне збудження, тахікардія і тахіпное

Надалі брадикардія і брадипное

Втрата свідомості , судоми і паралічі

білокрів’я і основне в патогенезі належить вільним радикалам. Пряма дія радіації – енергія іонізуючих променів проникає в молекули, відбувається іонізація, збудження, розрив найменших слабких зв’язків, відрив вільних радикалів Непряма дія – при іонізації молекул води утворюються хімічні речовини, які володіють значною біологічною активністю і вступають в реакцію між собою, а також з іншими молекулами і утворюються пероксидні сполуки – поліоксиди водню Н2О2, Н2О3, Н2О4, гідропероксиди металів і змінюють хімічну структуру ДНК, спотворюють нормальних хід метаболічних процесів, мутації, ушкодження органел клітини.

порушення імунобіологічних властивостей, зниження фагоцитозу, зниження синтезу антитіл, інфекція розвивається Геморагічний синдром – крововиливи, зменшення к-ті тромбоцитів (порушується дозрівання в кістковому мозку), ушкодження ендотелію і втрачається можливість утворювати полісахаридно-білкові комплекси для побудови базальної мембрани, порушується тонус судин і кровообіг, обмін речовин Нервова система – порушується діяльність регуляторних механізмів всього організму

відмирання нервових клітин, розвивається судинно-паралітичний синдром, порушується судинний тонус і терморегуляція - кишечна – порушується структура слизової оболонки і інтоксикація - кістково-мозкова: має чотири періоди: 1. Триває декілька діб і характерним є збудження, головні болі, блювота, пронос, підв. темпер. тіла, лейкоцитоз, зміна артер. тиску та серц. діяльності. 2. Ознаки дещо затухають і в певній мірі благополуччя, лейкопенія, лімфопенія. 3. Виражені ознаки – лейкопенія і лімфопенія, анемія, вторинна мікрофлора, оскільки знижується резистентність, запалення ротової порожнини, ангіна, пневмонія, крововиливи на шкірі. 4. Видужання або .......

сполуки

Глікозиди, алкалоїди, сапоніни

Отрута комах, змій

Дурман, белена, чемериця, наперстянка, полинь

тяжких металів (заліза, срібла, ртуті, свинцю), морфій, сапоніни
Нефротоксичнана – фосфор, миш’як, солі тяжких металів
Гематотропна – окись вуглецю, нітрати, нітрити
Нейротропна – стрихнін, наркотики, миш’як, алкоголь
Гепатотропна – такі як і ентеротропна отрута
Судинна – хлорид барию, миш’як
Серцева – наперстянка, дифтерійна отрута, глюкозиди наперстянки
Кісткова – ртуть, фосфор, стронцій – 90
Протоплазматична – хлор, ціаністі сполуки

паразит Токсоплазма гондии

— переносчики пироплазмоза.

и параличи

почвы споры могут попадать на овощи, ягоды, фрукты, грибы, в кишечник животных,

ЯЩУР

ЯЩУР

є слизисті оболонки верхніх дихальних шляхів.

схематична будова вірусу (всередині генетичний матеріал РНК або ДНК, покритий білковою оболонкою з тріммерами нейрамінідази)

вірусу необхідно попасти до ядра.

клітин, високотоксичні, легко переходять з клітини у навколишнє середовище, термолабильні, мають білкову природу (токсин правця, ботулізму, дифтерії, стафілококи, стрептококи) Мікробні ендотоксини - продукти життєдіяльності мікроорганізмів, які тісно зв’язані з мікробною клітиною, а виділяються за межі мікробної клітин тільки після її відмирання, менш токсичні, термостабільні, стійки до протеолітичних ферментів (токсини збудника сапу, миту, бруцельозу, туберкульозу) Вірулентність біологічних чинників – здатність біологічних чинників проникати в організм , переборювати захисні сили макроорганізму і проявляти токсичну дію своєю отрутою (токсинами)