та суглобів
Лекція № 3
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Особливості гнійної інфекції у новонароджених. Флегмона. Мастит. Омфаліт. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів презентация
Содержание
- 1. Особливості гнійної інфекції у новонароджених. Флегмона. Мастит. Омфаліт. Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів
- 2. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної клітковини у
- 3. Некротична флегмона новонароджених - важке захворювання
- 4. Типова локалізація некротичної флегмони новонароджених крижово-куприкова
- 5. Некротична флегмона новонародженого в ділянці грудної залози
- 6. Некротична флегмона новонародженого: некроз шкіри
- 7. Диференційна діагностика некротичної флегмони новонароджених Бешиха
- 8. Адипонекроз міжлопаткової ділянки
- 9. Обширний адипонекроз спини
- 10. Некротична флегмона новонароджених
- 11. Лікування флегмони новонароджених Антибактеріальні препарати за
- 12. Гематогенний остеомієліт Частота: 1 : 5000 в
- 13. Патогенез гематогенного остеомієліту (теорії) Судинна, запропонована А.А.Бобровим
- 14. Локалізація процесу найчастіше поражаються стегнова (36
- 15. Згідно класифікації Т.Б.Краснобаєва (1925 р.) виділяють
- 16. Варіанти перебігу ГГО, виділені С.Я.Долецьким і співавт.
- 17. Стадії за Cierny-Mader (Анатомічні типи)
- 18. Варіанти перебігу ГГО Гострий період Підгострий період
- 19. Послідовність обстеження пацієнта із підозрою на ГГО
- 20. Додаткові методи обстеженя Оглядова рентгенографія Діагностична
- 21. ГГО велико-гомілкової кістки Лінійний періостит Плямистий остеопороз
- 22. Діагностична пункція кістки гній Кров під
- 23. Діагноз ГГО вимагає 2 із 4-х
- 24. Основні причини діагностичних помилок при ГГО у
- 25. Лікування ГГО Рання остеоперфорація (в перші години
- 26. Стартова антибіотикотерапія (до встановлення збудника)
- 27. Критерії відміни антибіотиків: задовільний стан дитини,
- 28. Ускладнення гострого гематогенного остеоміеліту Патологічні переломи,
- 29. Варусна деформація колінного суглоба, вкорочення кінцівки після перенесеного ГГО
- 30. Класифікація хронічного гематогенного остеоміеліту (ХГО) Вторинний
- 31. Ознаки переходу гострого гематогенного остеомієліту в хронічну
- 32. Хронічний гематогенний остеомієліт великогомілкової кістки
- 33. Абсцес Броді вогнище просвітлення округлої форми, що
- 34. Альбумінозний остеомієліт Ольє Запальний процес зазвичай уражає
- 35. Склерозуючий остеомієліт Гарре Виражене веретеноподібне потовщення
- 36. Особливості гострого гематогенного остеомієліту у дітей перших
- 37. симптом „псевдопарезу”
- 38. Виражена деструкція дистального епіфізу стегнової кістки
- 39. Дистензійний вивих проксимального відділу стегна, деструкція головки стегнової кістки
- 40. Патологічний перелом і вивих лівої стегнової кістки
- 41. Двобічний ГГО проксимальних відділів стегнових кісток, вивих стегна
- 42. Особливості лікувальної тактики при остеомієліті новонароджених Загальна
- 43. Витяг за Шеде Пов’язка Дезо
- 44. Омфаліт Омфаліт – це запалення пупкової ямки,
- 45. Фактори ризику омфаліту Низька маса при народжені (
- 46. Бешиха Для бешихи характерним є виникнення у
- 47. Клінічні форми бешихи еритематозна, бульозна, флегмонозна, гангренозна
- 48. Бешиха
- 49. Лікування бешихи Антибактеріальну терапію проводять протягом не
- 50. Гнійний мастит, ускладнений флегмоною грудної стінки
- 51. Гнійний мастит
- 52. Гострий парапроктит: 1-підшкірний, 2-підслизовий, 3-ішіоректальний, 4-пельвіоректальний 1 2 3 4
- 54. Особливості перебігу гострого парапроктиту у дітей Дуже
- 55. Особливості лікування гострого парапроктиту у дітей Радіальний
- 56. Особливості перебігу хронічного парапроктиту у дітей Більшість
- 57. Особливості хірургічного лікування хронічного парапроктиту у дітей
- 58. Дякую за увагу !
Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної клітковини у новонароджених Недостатньо розвинена базальна мембрана Підшкірна основа складається в основному із пухкої клітковини, сполучнотканинні перетинки недостатньо розвинені (за винятком долонь та підошов,
Слайд 1 Особливості гнійної інфекції у новонароджених. Флегмона. Мастит. Омфаліт. Гнійно-запальні захворювання кісток
Слайд 2Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної клітковини у новонароджених
Недостатньо розвинена базальна
мембрана
Підшкірна основа складається в основному із пухкої клітковини, сполучнотканинні перетинки недостатньо розвинені (за винятком долонь та підошов, де не зустрічається флегмона)
Переважання насичених жирних кислот (пальмітинової, стеаринової)
Кінцевий тип кровоносних судин
Підшкірна основа складається в основному із пухкої клітковини, сполучнотканинні перетинки недостатньо розвинені (за винятком долонь та підошов, де не зустрічається флегмона)
Переважання насичених жирних кислот (пальмітинової, стеаринової)
Кінцевий тип кровоносних судин
Слайд 3
Некротична флегмона новонароджених - важке захворювання дітей періоду новонародженості, що виражається
в швидко прогресуючому поширеному некрозі і запаленні підшкірної клітковини різних областей тіла.
Слайд 4Типова локалізація некротичної флегмони новонароджених
крижово-куприкова ділянка,
лопаткова ділянка,
передня і
бокова поверхні грудної клітки
Слайд 7Диференційна діагностика некротичної флегмони новонароджених
Бешиха (інша локалізація, чіткі контури ділянки
гіперемії, що оточені припіднятим шкірним валиком, ділянка ураженої шкіри є напруженою, блискучою
Асептичний некроз підшкірної жирової клітковини (адипонекроз): виникає в результаті стиснення м’яких тканин в родових шляхах при патологічному перебігу пологів, клінічно і лабораторно не супроводжується місцевими чи загальними ознаками запалення
Асептичний некроз підшкірної жирової клітковини (адипонекроз): виникає в результаті стиснення м’яких тканин в родових шляхах при патологічному перебігу пологів, клінічно і лабораторно не супроводжується місцевими чи загальними ознаками запалення
Слайд 11Лікування флегмони новонароджених
Антибактеріальні препарати за загальними правилами
Посиндромна терапія, яка
включає пасивну імунотерапію, корекцію розладів гомеостазу, регідратацію, за необхідності – респіраторна підтримка, корекція імунних порушень
Місцеве лікування полягає у нанесенні множинних розрізів у зоні ураження та на межі із здоровими тканинами
За наявності некрозів проводять некректомію, після якої залишається ранева поверхня.
Місцеве лікування полягає у нанесенні множинних розрізів у зоні ураження та на межі із здоровими тканинами
За наявності некрозів проводять некректомію, після якої залишається ранева поверхня.
Слайд 12Гематогенний остеомієліт
Частота: 1 : 5000 в середньому у дітей
1 : 1000
у новонароджених
50 % діти дошкільного віку
50 % діти дошкільного віку
Слайд 13Патогенез гематогенного остеомієліту (теорії)
Судинна, запропонована А.А.Бобровим (1888);
Тромбоемболічна, розроблена Lexer (1884);
Алергічна, створена
на основі експериментів смоленського патологоанатома, професора С.М.Дерижанова (1937);
Нервово-рефлекторна, яку підтримуюють багато авторів (Н.Н.Еланский (1954), В.А.Башинская (1958)).
Нервово-рефлекторна, яку підтримуюють багато авторів (Н.Н.Еланский (1954), В.А.Башинская (1958)).
Слайд 14Локалізація процесу
найчастіше поражаються стегнова (36 %) і великогомілкова (24 %),
тобто кістки, які несуть найбільше функціональне навантаження, а на їх протязі запальний процес, як правило, локалізується у зонах максимального росту у довжину, що відповідає нижньому метафізу стегнової кістки та верхньому метафізу великогомілкової.
Слайд 15Згідно класифікації Т.Б.Краснобаєва (1925 р.) виділяють
три основні форми ГГО:
токсична, або
адинамічна;
септико-піемічна;
місцево-вогнищева.
септико-піемічна;
місцево-вогнищева.
Слайд 16Варіанти перебігу ГГО, виділені С.Я.Долецьким і співавт. (1979)
Обривний варіант закінчується
одужанням хворого у перші 2 – 3 місяці від початку захворювання;
Затяжний варіант також завершується одужанням хворого, але потребує тривалого лікування (до 6 – 8 місяців);
Блискавичний варіант, що закінчується летально;
Хронічний варіант характеризується формуванням секвестрів, нориць, порушенням функції ураженого органа і періодичними загостреннями.
Затяжний варіант також завершується одужанням хворого, але потребує тривалого лікування (до 6 – 8 місяців);
Блискавичний варіант, що закінчується летально;
Хронічний варіант характеризується формуванням секвестрів, нориць, порушенням функції ураженого органа і періодичними загостреннями.
Слайд 17Стадії за Cierny-Mader
(Анатомічні типи)
Стадія 1: медулярний остеомієліт
Стадія 2: поверхневий
остеомієліт
Стадія 3: локалізований остеомієліт
Стадія 4: дифузний остеомієліт
Стадія 3: локалізований остеомієліт
Стадія 4: дифузний остеомієліт
Слайд 18Варіанти перебігу ГГО
Гострий період
Підгострий період
Варіанти перебігу
обривний
затяжний
хронічний
блискавичний
наслідки
одужання
Хронічний
остеомієліт
смерть
Слайд 19Послідовність обстеження пацієнта із підозрою на ГГО
У теплому приміщенні дитину необхідно
роздягнути та провести загальний огляд тіла,
Якщо можливо, пропонують дитині виконати активні рухи кінцівок.
Обережні пасивні рухи у суглобах,
Пальпація (спочатку поверхнева, а за необхідності – глибока) по усій довжині кінцівки
Перкусія кістки (перпендикулярно до її вісі, а також у напрямку довгої вісі)
Вимірювання об’єму симетричних ділянок обох кінцівок, яке доцільно повторювати в динаміці.
Якщо можливо, пропонують дитині виконати активні рухи кінцівок.
Обережні пасивні рухи у суглобах,
Пальпація (спочатку поверхнева, а за необхідності – глибока) по усій довжині кінцівки
Перкусія кістки (перпендикулярно до її вісі, а також у напрямку довгої вісі)
Вимірювання об’єму симетричних ділянок обох кінцівок, яке доцільно повторювати в динаміці.
Слайд 20Додаткові методи обстеженя
Оглядова рентгенографія
Діагностична пункція кістки
Вимірювання внутрішньокісткового тиску
Ультразвукова
ехолокація кісток
Дистанційна термографія (теплобачення)
Лабораторні методи діагностики (специфічних змін не виявляють)
Дистанційна термографія (теплобачення)
Лабораторні методи діагностики (специфічних змін не виявляють)
Слайд 22Діагностична пункція кістки
гній
Кров
під тиском
Кров
не змінена
Бактеріоскопія
мазка
фагоцитоз,
дегенерація клітинних елементів,
скупчення клітин,
Позаклітинні мікроорганізми
остеомієліт
Слайд 23Діагноз ГГО вимагає 2 із
4-х критеріїв
Гній при аспірації
Позитивна культура із
кістки або крові
Класичні клінічні ознаки ГГО
Типові рентгенологічні зміни
Класичні клінічні ознаки ГГО
Типові рентгенологічні зміни
Слайд 24Основні причини діагностичних помилок при ГГО у дітей:
Атиповий перебіг захворювання
та відсутність патогномонічних симптомів;
Затруднений контакт із дитиною раннього віку;
Низька настороженість стосовно ГГО у дільничих педіатрів та їх недостатня освідомленість щодо клінічних можливостей рентгенографії;
Недостатнє використання педіатрами консультативної допомоги хірургів.
Затруднений контакт із дитиною раннього віку;
Низька настороженість стосовно ГГО у дільничих педіатрів та їх недостатня освідомленість щодо клінічних можливостей рентгенографії;
Недостатнє використання педіатрами консультативної допомоги хірургів.
Слайд 25Лікування ГГО
Рання остеоперфорація (в перші години захворювання),
дренування м’яких ткани
адекватна
загальна терапія (антибактеріальна, інфузійна терапія, пасивна імунотурапія, посиндромна терапія)
Раціональна іммобілізація
Раціональна іммобілізація
Слайд 26Стартова антибіотикотерапія
(до встановлення збудника)
Тіенам + Ванкоміцин (Ванміксан) або Тейкопланін
(Таргоцид).
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Ванкоміцин або Тейкопланін
Фторхінолони 2-го , 3-го покоління + Ванкоміцин або Тейкопланін
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Рифампіцин або Фузідін натрію
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Рифампіцин + фторхінолони 2-го покоління
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Ванкоміцин або Тейкопланін
Фторхінолони 2-го , 3-го покоління + Ванкоміцин або Тейкопланін
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Рифампіцин або Фузідін натрію
Цефалоспорини 3-го або 4-го покоління + Рифампіцин + фторхінолони 2-го покоління
Слайд 27Критерії відміни антибіотиків:
задовільний стан дитини,
стійка нормалізація температури тіла протягом 10
– 14-ти днів і лейкоцитарної реакції,
регресія ШОЕ та інших показників запалення.
Передчасна відміна антибіотиків (до купування загальної і місцевої запальної реакції) є небезпечною у плані рецидиву захворювання.
регресія ШОЕ та інших показників запалення.
Передчасна відміна антибіотиків (до купування загальної і місцевої запальної реакції) є небезпечною у плані рецидиву захворювання.
Слайд 28Ускладнення гострого гематогенного остеоміеліту
Патологічні переломи, нерідко із зміщенням
При метаепіфізарній
локалізації - руйнування росткового хряща, що призводить до вкорочення кінцівки,
При метадіафізарній локалізації подразнення росткової зони - прискорення росту і викривлення кінцівки
Руйнування суглоба при епіфізарному ураженні може зумовити його анкілоз
При локалізації процесу в кульшовому суглобі –патологічний вивих стегна
При метадіафізарній локалізації подразнення росткової зони - прискорення росту і викривлення кінцівки
Руйнування суглоба при епіфізарному ураженні може зумовити його анкілоз
При локалізації процесу в кульшовому суглобі –патологічний вивих стегна
Слайд 30Класифікація хронічного гематогенного остеоміеліту (ХГО)
Вторинний ХГО (після перенесеного ГГО).
Атипові форми ХГО
(первинний ХГО):
Первинно хронічний внутрішньокістковий абсцес із в’ялим перебігом (абсцес Броді).
Альбумінозний остеоміеліт (остеоміеліт Ольє).
Антибіотичний остеоміеліт (остеоміеліт Попкірова).
Склерозуючий остеоміеліт (остеоміеліт Гарре).
Первинно хронічний внутрішньокістковий абсцес із в’ялим перебігом (абсцес Броді).
Альбумінозний остеоміеліт (остеоміеліт Ольє).
Антибіотичний остеоміеліт (остеоміеліт Попкірова).
Склерозуючий остеоміеліт (остеоміеліт Гарре).
Слайд 31Ознаки переходу гострого гематогенного остеомієліту в хронічну форму
Якщо лікування гострого гематогенного
остеоміеліту є неефективним протягом 4 – 6-ти місяців,
продовжуються періодичні загострення, формуються нориці із гнійними виділеннями,
на рентгенограмах виявляють секвестри
продовжуються періодичні загострення, формуються нориці із гнійними виділеннями,
на рентгенограмах виявляють секвестри
Слайд 33Абсцес Броді
вогнище просвітлення округлої форми, що локалізується в метафізі
по периметру
визначається чітка склеротична облямівка
порожнина однорідна, не містить будь-яких включень. Сусідні ділянки кістки не змінені,
помірно виражена періостальна реакція
порожнина однорідна, не містить будь-яких включень. Сусідні ділянки кістки не змінені,
помірно виражена періостальна реакція
Слайд 34Альбумінозний остеомієліт Ольє
Запальний процес зазвичай уражає дистальний відділ стегна, при розвитку
деструкції супроводжується вираженою ексудативною реакцією м’яких тканин.
Утворюються порожнини, виповнені слизисто-білковим або маслянистим ексудатом.
При локалізації вогнища у внутрішніх відділах кіркової речовини формуються секвестри, при його зовнішній локалізації в процес втягується окістя.
Утворюються порожнини, виповнені слизисто-білковим або маслянистим ексудатом.
При локалізації вогнища у внутрішніх відділах кіркової речовини формуються секвестри, при його зовнішній локалізації в процес втягується окістя.
Слайд 35Склерозуючий остеомієліт Гарре
Виражене веретеноподібне потовщення діафіза кістки.
На фоні гіперостозу
вогнища розрідження, в яких містяться дрібні секвестри.
Склероз має гомогенний характер, структура кістки не визначається.
Кістковомозкова порожнина рівномірно звужується, згодом може повністю облітеруватися.
Реакцію окістя можна виявити лише у свіжих випадках, з часом вона стає непомітною.
Склероз має гомогенний характер, структура кістки не визначається.
Кістковомозкова порожнина рівномірно звужується, згодом може повністю облітеруватися.
Реакцію окістя можна виявити лише у свіжих випадках, з часом вона стає непомітною.
Слайд 36Особливості гострого гематогенного остеомієліту у дітей перших місяців життя
Репаративні процеси добре
виражені, тому утворення секвестрів та перехід захворювання у хронічну форму не є характерним.
Епіфізарний остеоміеліт небезпечний ураженням метаепіфізарної росткової зони, що призводить до прискорення росту та деформації кінцівки.
Епіфізарний остеоміеліт небезпечний ураженням метаепіфізарної росткової зони, що призводить до прискорення росту та деформації кінцівки.
поражає, як правило, епіфізи довгих кісток („епіфізарний остеомієліт”)
супроводжується артритом
Можливі множинні локалізації
Слайд 42Особливості лікувальної тактики при остеомієліті новонароджених
Загальна терапія - згідно принципів лікування
хірургічного сепсису із урахуванням віку дитини.
Іммобілізацію нижньої кінцівки здійснюють з допомогою витягу за Шеде, верхньої кінцівки – пов’язкою Дезо, термін 3 -4 тижні.
Хірургічні маніпуляції в ділянці росткової зони та гіпсові лангети у новонароджених не застосовують.
За наявності клініки артриту проводять пункції порожнини суглоба із наступним введенням антибактеріальних препаратів.
Іммобілізацію нижньої кінцівки здійснюють з допомогою витягу за Шеде, верхньої кінцівки – пов’язкою Дезо, термін 3 -4 тижні.
Хірургічні маніпуляції в ділянці росткової зони та гіпсові лангети у новонароджених не застосовують.
За наявності клініки артриту проводять пункції порожнини суглоба із наступним введенням антибактеріальних препаратів.
Слайд 44Омфаліт
Омфаліт – це запалення пупкової ямки, що викає в період її
загоєння після відпадання пуповини.
Розрізняють просту, некротичну і флегмонозну форми омфаліту.
Вік: 5-9 днів, у недоношених 3 – 5 днів
Розрізняють просту, некротичну і флегмонозну форми омфаліту.
Вік: 5-9 днів, у недоношених 3 – 5 днів
Слайд 45Фактори ризику омфаліту
Низька маса при народжені (
Пологи в асептичних умовах
Тривалий безводний період
Морфологічні зміни пупкового комплексу, що підтримують омфаліт:
неповна сечова або жовточна нориця
Слайд 46Бешиха
Для бешихи характерним є виникнення у дермі і меншою мірою в
інших шарах шкіри серозного або серозно-геморагічного запалення, збудником якого в основному є β-гемолітичний стрептокок, рідше – стафілокок.
За неускладненого перебігу бешихи збудники містяться в лімфатичних судинах шкіри, а запалення викликає їх гостру оклюзію, яка є основою для формування стійкого набряку і раннього порушення лімфообігу
За неускладненого перебігу бешихи збудники містяться в лімфатичних судинах шкіри, а запалення викликає їх гостру оклюзію, яка є основою для формування стійкого набряку і раннього порушення лімфообігу
Слайд 49Лікування бешихи
Антибактеріальну терапію проводять протягом не менше 7 днів із використанням
напівсинтетичних, інгібіторозахищених пеніцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів.
Враховуючи небезпеку рецидивування захворювання, доцільною є пролонгована антибактеріальна терапія ретарпеном, екстенциліном, біциліном.
Наявність токсикозу є показом до проведення дезінтоксикаційної терапії, призначення нестероїдних протизапальних, десенсибілізуючих препаратів.
Враховуючи небезпеку рецидивування захворювання, доцільною є пролонгована антибактеріальна терапія ретарпеном, екстенциліном, біциліном.
Наявність токсикозу є показом до проведення дезінтоксикаційної терапії, призначення нестероїдних протизапальних, десенсибілізуючих препаратів.
Слайд 54Особливості перебігу гострого парапроктиту у дітей
Дуже рідко зустрічається глибока локалізація гнійника
Найчастіше
(95 – 97%) підшкірний або підслизовий парапроктит
Ішіоректальна локалізація складає 3 – 5%
Співвідношення хлопчики : дівчатка 5 : 1
Внутрішній отвір дуже малого діаметру
Ішіоректальна локалізація складає 3 – 5%
Співвідношення хлопчики : дівчатка 5 : 1
Внутрішній отвір дуже малого діаметру
Слайд 55Особливості лікування гострого парапроктиту у дітей
Радіальний розріз, розкриття, дренування гнійника
Щадна ревізія
Не
потрібна дивульсія і необовязковим є знаходження внутрішнього отвору
Невиправдані складні маніпуляції в рані, введення барвника
Невиправдані складні маніпуляції в рані, введення барвника
Слайд 56Особливості перебігу хронічного парапроктиту у дітей
Більшість нориць внутрішньосфінктерні, прямолінійні
Рідкісними є транс-
та екстрасфінктерні нориці, складність яких не виходить за межі І ст.;
діагностика обмежується оглядом, пальпацією та ректальним обстеженням;
Не проводиться зондування норицевого ходу, введення барвників, рентгенофістулографія
діагностика обмежується оглядом, пальпацією та ректальним обстеженням;
Не проводиться зондування норицевого ходу, введення барвників, рентгенофістулографія
Слайд 57Особливості хірургічного лікування хронічного парапроктиту у дітей
Використовують найпростіші оперативні методики (операція
Габрієля);
Недопустимий лігатурний метод;
Не проводиться розсічення м’язів зовнішнього сфінктера
Недопустимий лігатурний метод;
Не проводиться розсічення м’язів зовнішнього сфінктера
