Насосна функція серця. Ехокардіографічна оцінка серцевої діяльності презентация

і діастоли шлуночків
Асинхронна діяльність правого і лівого шлуночків
Тиск у передсердях і шлуночках серця в систолу та діастолу
Зміни об'єму шлуночків під час серцевої діяльності
Методи визначення величини серцевого викиду.
Характеристика тонів серця
Характеристика серцевих шумів
Визначення поняття "ехокардіографія", види ехокардіографії.
Характеристика різних позицій М-Ехокардіографії
Характеристика двомірної ехокардіографії
Характеристика контрастної ехокардіографії
Характеристика доплерівської ехокардіографії
Методика проведення одномірної ехокардіографії
Аналіз одномірної ехокардіограми

співпадає з початком деполяризації
міокарда шлуночків. При цьому має
місце неодночасність охоплення
збудження різних ділянок міокарда, і, як
наслідок, асинхронність поширення
скоротливого процесу в м'язах шлуночків.
Першими скорочуються кардіоміоцити,
які розташовані біля волокон провідної
системи. Фаза ізометричного скорочення
протікає при закритих атріо-
вентрикулярних і півмісяцевих клапанах і
відповідає моменту повного охоплення
збудженням шлуночків (комплекс QRS)

вигнання. Протосфігмічний інтервал
характеризує процес відкриття півмісяцевих
клапанів. Фаза швидкого вигнання
починається з моменту відкриття
півмісяцевих клапанів. В цю фазу з
серця викидається більша частина крові.
Фаза повільного вигнання починається в
момент, коли відтік крові до периферії
починає перевищувати її поступлення з
серця і градієнт тиску між шлуночками і
судинами зменшується. Кінець цієї фази
наступає з припиненням систоли, коли
внутрішньошлуночковий тиск починає
різко падати. Відповідає на ЕКГ інтервалу S-T

СИСТОЛА ШЛУНОЧКІВ Період вигнання

стану, який відповідає часу, затраченому на закриття півмісяцевих клапанів. Початок цього інтервалу співпадає з початком розслаблення міокарда шлуночків, а його кінець – з моментом повного змикання заслінок півмісяцевих клапанів. Після закриття клапанів починається фаза ізометричного розслаблення міокарда, яка проходить при закритих атріовентрикулярних клапанах. Відкриття цих клапанів свідчить про закінчення періоду розслаблення, відповідає на ЕКГ зубцю Т

фази швидкого наповнення, фази повільного наповнення та фази наповнення за рахунок систоли передсердь. У перші дві фази – наповнення шлуночків здійснюється пасивно. Фаза швидкого наповнення починається одночасно з відкриттям атріовентрикулярних клапанів. В цей часовий проміжок здійснюється основне наповнення шлуночків кров'ю. У фазу повільного наповнення шлуночків кров'ю не відбувається. Ця фаза зникає, коли частота серцевих скорочень перевищує 110–130 уд. хв.

час систоли передсердь заповнення шлуночків відбувається активно. Ця фаза відповідає зубцю Р на ЕКГ.

тому, що за кількістю кисню поглинутого за 1 хвилину і за артеріо-венозною різницею кисню , можна розрахувати хвилинний об'єм кровогоку.
Артеріовенозну різницю вираховують за різницею вмісту кисню в артеріальній і венозній крові серця під час його зондування.
2. Непрямий метод Фіка відрізняється від прямого тим, що визначення артеріо-венозної різниці проводиться без зондування серця. Метод ґрунтується на визначенні ХОК за кількістю розчиненої в крові не шкідливої для організму речовини з відомим коефіцієнтом розчинності.
3. Метод терморозведення (термодилюції) заключається в тому, що при введенні в судинне русло відомої кількості індикатора (5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин NaС1) більш низької температури спостерігають за змінами температури крові. За різницею між вихідною і кінцевою температурою крові і за об'ємом введеної рідини визначають ХОК.
4. Метод розведення речовин, мічених радіонуклідами. Будують концентраційну криву на основі показників лічильника розміщеного над серцем.
5. Апаратні (непрямі) методи (сфігмографія, балістокардіографія, реографія, ехокардіографія.

вислуховування І тону

досить інтенсивний звук над серцем, проте оптимально він виражений над верхівкою серця під час систоли шлуночків.
Основним його компонентом є клапанний компонент. Він обумовлений коливанням стулок передсердно-шлуночкових клапанів та сухожильних ниток.

міокарда шлуночків.
Третій компонент – судинний – обумовлений коливанням початкових відділів аорти і легеневої артерії, відкриттям півмісяцевих клапанів.

Перший тон, компоненти, що його обумовлюють

передсердь. При аускультації перший тон починається із цього компоненту, оскільки коливання, викликані систолою передсердь зливаються із звуковими коливаннями, обумовленими систолою шлуночків і аускультативно сприймаються як один тон.

Перший тон, компоненти, що його обумовлюють

ІІ міжребер'ї зліва (над легеневою артерією) і справа (над аортою) від грудини під час діастоли. Утворюється за рахунок коливань, виникаючих на початку діастоли при закритті півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії, потоком крові, яка вдаряється об них. Це перший, клапанний компонент.
Другий компонент – судинний – обумовлений коливанням стінок аорти і легеневої артерії внаслідок удару крові в закриті півмісяцеві клапани.

у дітей, або у осіб з тонкою грудною кліткою.
Він обумовлений швидким наповненням шлуночків кров‘ю під час фази швидкого наповнення.

Д – ультразвуковий датчик;
ГК – грудна клітка; Г – грудина;
ПШ – правий шлуночок;
ЛШ – лівий шлуночок;
ЛП – ліве передсердя; КА –
клапан аорти; ПСМК – передня
стулка мітрального клапана;
ЗСМК – задня стулка мітрального клапана.

шлуночок;
ЛП – праве передсердя;
ПШІ – правий шлуночок;
АО – аорта.

АО

шлуночок;
МПШ–міжшлуночкова
перегородка;
АО – аорта.

схема розташування ультразвукового датчика і напрями сканування; Б — допплерограма потоку крові через клапан аорти.

– кінцево-систолічний розмір лівого шлуночка; 3,4 – товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу і систолу; 5,6 – товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу і систолу; 7 – ендокард; 8 – перикард; 9 – епікард.

КСО = 7,0 : (2,4 + КСР) · КСР3,
У нормі, в дорослих людей, КДО дорівнює 108-140 мл, а КСО знаходиться в межах 38-50 мл.
Ударний об'єм (УО) лівого шлуночка вираховують за формулою:
УО = КДО – КСО.
У нормі, в дорослих людей, УО дорівнює 70-90 мл.
Хвилинний об'єм кровотоку (ХОК) визначають як добуток УО і ЧСС.
У нормі, в дорослих людей, хвилинний об'єм серця дорівнює 4,0-6,5 л/хв.
Скоротливу активність лівого шлуночка характеризує фракція вигнання (викиду) (ФВ), що визначається за формулою:
ФВ = УО : КДО · 100 %.
У нормі, в дорослих людей, ФВ дорівнює 54-64%.
Також встановлюють індексовані показники лівого шлуночка, для цього треба отримані величини поділити на площу поверхні тіла обстежуваного, яку можна розрахувати за формулою Дю Буа.
Кінцево-діастолічний (КДІ), кінцево-систолічний (КСІ) індекси визначають відповідно за такими формулами:
КДІ = КДО : Р, КСІ = КСО : Р,
де КДІ – кінцево-діастолічний індекс; КДО – кінцево-діастолічний об'єм; КСІ – кінцево-діастолічний індекс; КСО – кінцево-діастолічний об'єм; Р – площа поверхні тіла.