Медична послуга. Поняття та терміни презентация

спрямована на досягнення результату, корисні властивості якого здатні задовольнити портеби особи у відновленні та/або підтриманні її здоров'я безпосередньо у процесі здійснення доцільної діяльності послугодавця, що немає упредметненого вираження (матеріальної форми) і не може бути ним гарантований (С. Антонов).
Медична допомога — діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і паталогічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).

осіб-підприємців, які зарестровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежуюється медичною допомогою (ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).

Здоров'я – стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.

Охорона здоров'я – система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я. Медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій. Оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя.

яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я
невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин;
виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;
бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги - структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Стаття 1)

ЗУ “ПРО ЕКСТРЕНУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ”

Постанова КМУ від 21 листопада 2012 р. № 1122 “Про затвердження Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі”

ЦК України)
Право на вибір лікаря
право на вибір лікувального закладу (ст. 38 Основ)
право на вибір лікаря (ст. 38 Основ)
право на заміну лікаря (ст. 34 Основ)
Право на інформацію
Право на інформацію про стан здоров’я (ст. 285 ЦК)
Право на інформацію про медичне втручання (ст. 39 Основ)
Право на таємницю (ст. 286 ЦК, ст.ст. 39-1)
Право на вибір методів медичного втручання (ст. 284 ЦК)
Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК)
право на відмову від медичного втручання (ст. 284 ЦК, ст. 43 Основ)
Право на належну якість медичної допомоги (ст. 6 Основ)
Право на відшкодування шкоди (ст. 6 Основ)

КПК України

Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я
затриманого. До складу осіб, які надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена конкретна особа, що має право на зайняття медичною діяльністю.

Стаття 11 Закону України
“Про попереднє ув’язнення”

Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21 Закону України “Про попереднє ув’язнення”

Адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.

маломісних або загальних камерах. За наявності медичних підстав - в одиночних камерах;
Розміщення в лікувальних закладах місць попереднього ув'язнення;
Захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника;
Щоденну прогулянку тривалістю 1 година. Осоюливій категорії - до 2 годин;
на 8-годинний сон в нічний час;
Отримувати психолого-педагогічну допомогу від спеціалістів центрів ССДСМ для осіб віком від 14 до 35 років.

МВС України № 638 від 02.12.2008р.

у підрозділі органу досудового розслідування

В ІТТ

Начальник медичної частини СІЗО Лікар медичної частини СІЗО

Медичний працівник ДКВС Керівництво установи виконання покарань

В УВП

В CIЗО

обов’язковість первинного мединого огляду протягом першо’ доби

негайне повідомлення прокурора в разі виявлення тілесних ушкоджень

в разі виявлення захворювання направляє до медичної частини, лікарняного закладу

ведення медичної документаціі

забезпеченя права на вільний видір лікаря

Наказ МЮ, МОЗ України від 10.02.12 № 239/5/104
ЗУ “Про попереднє ув’язнення”

Наказ МЮ, МОЗ України від 15.08.14 № 1348/5/572

під варту
чи хворіє вона на хронічні захворювання
чи потребує постійного медичного догляду або медикаментозного лікування
чи проводився первинний медичний огляд особи реально або формально
чи об’єктивно відображені результати первинного медичного огляду в медичних документах
чи не були порушені права під час такого огляду щодо конфіденційності та доступу до інформації про стан здоров’я й лікування особи
належності підзахисного до вразливих груп

проінформувати найближчий заклад ОЗ (Наказ МОЗ, МВС, МЮ від 22.10.2012 р № 821/937/1549/5/156 «Про затвердження порядку взаємодії закладів ОЗ, ОВС, СІЗО і виправних центрів щодо зебезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії»

ХВОРІ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Обов’язковість інфекційного контролю (Постанова КМУ від 25.06.2014 № 205 Порядок надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань)

ІНВАЛІДИ

Обов’язковість проведення щодо засудженних медико-соціальної експертизи (Наказ № 1348/5/572)

ОСОБИ

Обов’язковість інформованої згоди паціента на проведення антиретровірусної терапії та конфіденційність (Наказ МОЗ від 25.07.2013 № 585 «Про затвердження Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»)

зі здоров’ям

отримати від особи інформацію про її звернення за медичною допомогою до персоналу, медичної частини установи та наслідки такого звернення
з’ясувати про своєчасность та якость (на думку підзахисного) надання йому медичної допомоги
з’ясувати чи надають йому ліки безкоштовно
з’ясувати чи є можливість отримати ліки, які придбані родичами та передаються через лікаря в місцях несвободи
у разі ненадання допомоги, надання допомоги не у повному обсязі необхідно скласти особисте клопотання на ім’я начальника установи, де утримується особа, про негайне проведення медичного огляду, діагностики, надання медичної допомоги тощо
Якщо підзахисний відмовляється в силу різних причин повідомити про стан свого здоров’я необхідна поглиблина бесіда з його рідними!

ЗГОДУ НА ЗБИРАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ДІАГНОЗУ ТА ПОРЯДКУ ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ НАЛЕЖНОГО ЗАХИСТУ

ОЗ про витребування медичної документації для її збереження та використання;

Якщо особа є нарко/алко залежним звернутися до закладу ОЗ про отримання відповідних даних на забезпечення йому доступу до ЗПТ;

Якщо особа отримала лікування в МЧ ДПтС України, то необхідно звернутися з адвокатським запитом та отримати інформацію про стан здоров'я підзахисного

судді в порядку ст. 206 КПК України

Звернення із клопотання про зміну запобіжного заходу

Звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини

Подання скарги прокурору, яки здійснює процесуальне керівництво та прокурору, який здійснює нагляд за установою

Оскарження рішень,дій, бездіяльності службових осіб
в адміністративному порядку

чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню»
Стаття 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

КАТУВАННЯ - умисне, завдає особливо важких і жорстоких страждань, мета
НЕЛЮДСЬКЕ (важкі фізичні чи психічні Страждання)
ТАКЕ, ЩО ПРИНИЖУЄ ГІДНІСТЬ, поводження (відчуття страху і приниження)

висновки судово-медичних експертиз свідчили про те, що стан здоров’я заявника під час тримання під вартою суттєво погіршився.
Вже той факт, що п. Коваль, попри надання йому медичної допомоги, хворів дерматитом та страждав від серцево-судинних захворювань, вказує на те, що він утримувався в антисанітарних та антигігієнічних умовах.
Суд нагадав, що 14 липня 1999 року СІЗО СБУ повідомило про свою неспроможність забезпечити заявникові достатній медичний догляд через відсутність відповідного обладнання та кваліфікованих спеціалістів. Більше того, не був взятий до уваги висновок медичної комісії, що у разі виникнення кризового стану здоров’я п. Ковалю потрібне буде негайне лікування в стаціонарі. І лише 3 серпня 1999 року Київський міський суд виніс рішення про переведення заявника до СІЗО № 13.
Взявши до уваги відсутність достатнього медичного догляду за п. Ковалем та умови його тримання під вартою, які без сумніву мали шкідливий вплив на його здоров’я та психічний стан, Суд вирішив, що мало місце порушення ст. 3 Конвенції. Природа, перебіг і суворість поводження із п. Ковалем, а також негативний вплив умов тримання під вартою на стан його здоров’я можуть вважатися нелюдськими чи такими, що принижують людську гідність.

чи бездіяльності оперативних співробітників, слідчого

звернення зі скаргою до прокурора, який здійснює нагляд за дотриманням законності в місцях позбавлення волі

звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу

внесення заяви до ЄРДР щодо вчинення злочину

звернення до Уповноваженого ВР України з прав людини

оскарження рішень, дій, бездіяльності службових осіб адміністрації до суду в порядку адміністративного судочинства

зверннення в СМІ

звернення до правозахисних організацій

звернення до міжнародних установ (ЄСПЛ, ЄКПК)

1950р.
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких що принижують гідність, видів поводження і покарання, 1984р.
Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями ООН від 30 серпня 1955р.
Основні принципи поводження з ув’язненими від 14 грудня 1990р.
Європейські пенітенціарні правила /Рекомендація №R(2006)2  Комітету Міністрів держав-учасниць від 11 січня 2006р.
Рекомендації з позиції лікарів щодо тортур, покарань та інших страждань, а також негуманного або принизливого лікування у зв'язку з арештом або утриманням у місцях ув'язнення (Токійська декларація) від 01.10.1975р.

права. що забезпечують природне існування фізичної особи”);
Кримінальний кодекс України (розділ 2 “Злочини проти життя та здоров'я особи”);
Кримінальний процесуальний кодекс України;
Кримінально-виконавчий кодекс України;
Закон України “Про попереднє ув’язнення”;
Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” ;
Закон України “Про екстренну медичну допомогу”;
Постанова КМУ “Про затвердження порядку надання екстренної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі” від 21.11.2012 р. № 1122;
Наказ МЮ України, МОЗ України “Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту” від 10.02.2012 р. № 239/5/104;
Наказ МЮ України “Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я, Державної кримінально-виконавчої служби” від 21.03.2013 р. № 499/5;
Наказ МЮ України, МОЗ України “Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” від 15.08.2014 р. № 1348/5/572

в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ ” від 02.12.2008р. № 638
Наказ МЮ України “ Про затвердження правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України ” від 18.03.2013 року № 460/5
Наказ МЮ України “ Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби із закладами охорони здоров’я з питань надання допомоги особам, узятим під варту ” від 10.02.2012року № 239/5/104
Інструкція з роботи чергових частин ОВС затверджено наказом МВС № 181 від 28.04.2009 р.;
Наказ МОЗ, МВС, Мінюста, Державної служби контролю за наркотиками № 821/937/1549/5/156 від 22.10.2012 р. «Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії»

(CASE OF OSHURKO v. UKRAINE), заява № 33108/05, від 8 вересня 2011 року;
«КАВЕРЗІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF KAVERZIN v. UKRAINE), заява № 23893/03), від 15 травня 2012 року;
«ІГЛІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF IGLIN v. UKRAINE), заява № 39908/05, від 12 січня 2012 року;
«САЛАХОВ ТА ІСЛЯМОВА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF SALAKHOV AND ISLYAMOVA v. UKRAINE), заява № 28005/08, від 14 березня 2013 року;
«ПЕТУХОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» , заява № 43374/02, від 21 жовтня 2010 року