кандидат медичних наук Фурик Олена Олександрівна
Запорізький державний медичний університет
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Лікування інфекцій з ураженнім верхніх дихальних шляхів презентация
Содержание
- 1. Лікування інфекцій з ураженнім верхніх дихальних шляхів
- 2. План лекції Діагностика, лікування грипу. Діагностика, лікування
- 3. гостре респіраторне вірусне захворювання
- 4. ГРИП Етіологія. Збудник — РНК-вірус, малостійкий в
- 5. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ два головних синдроми
- 6. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ катаральний синдром:
- 7. перша група - ускладнення, обумовлені безпосередньою дією
- 8. Діагностика грипурная диагностика брюшного тифа тифа
- 9. Діагностика грипурная диагностика брюшного тифа тифа Метод
- 10. Лікування грипу суворий постільний режим Інтенсивне
- 11. Лікування грипу Патогенетичне лікування – дезінтоксикаційна
- 12. — гостре вірусне захворювання з повітряно-крапельним механізмом
- 13. Эпідеміологія парагрипу Збудник родини Paramyxoviridae
- 14. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПАРАГРИПУ поступовий
- 15. Лікування парагрипу Этіотропного
- 16. антропонозне вірусне захворювання з повітряно-крапельним
- 17. Епідеміологія аденовірусної інфекції
- 18. Клінічні форми аденовірусної інфекції Аденовірусний риніт
- 19. Клінічні формі аденовірусної інфекції Аденовірусний тонзиліт,
- 20. Фарингокон’юнктивальна лихоманка — найчастіша форма аденовірусної
- 21. Клінічні форми аденовірусної інфекції Аденовірусна пневмонія;
- 22. Клінічні форми аденовірусної інфекції аденовірусний геморагічний
- 23. Клінічні форми аденовірусної інфекції аденовірусна діарея
- 24. Клінічні форми аденовірусної інфекції аденовірусні ураження нервової системи
- 25. Лікування аденовірусної інфекції Етіотропне лікування: 0,05
- 26. гостре інфекційне захворювання, яке характеризується місцевим фібринозним
- 27. Дифтерія Етіологія. Збудник- Corynebacterium diphtheriae, грампозитивна паличка,
- 28. Клінічні форми: За локалізацією місцевого процесу
- 29. Міокардит Поліневрити Токсичний нефроз Інфекційно-токсичний шок Ускладнення дифтерії
- 30. Діагностика дифтеріїрная диагностика брюшного тифа тифа Бактеріоскопія
- 31. Лікування дифтерії суворий ліжковий режим на
- 32. Лікування дифтерії Этіотропна терапія: Бензилпеницилін
- 33. Лікування дифтерії Патогенетична терапія: Дезінтоксикаційна
- 34. Лікування дифтерії При дифтерійному міокардиті:
- 35. МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ Етіологія. Збудник- Neisseria meningitidis -
- 36. Клініка. Інкубаційний період від 2 до 10
- 37. Лікування менінгококового назофарингіту Антибактеріальна терапія: Ампіцилін 500мг
- 38. Лікування менінгококового менінгіту бензилпеніцилін 300 тис.од на
- 39. Лікування менінгококцемії БЕЗ ІТШ: бензилпеніцилін 300 тис.од
- 40. ВІТРЯНА ВІСПА
- 41. Клінічні прояви Інкубаційний період — 11-21 днів.
- 42. Лікування вітряної віспи Обробка елементів висипу фукорцином,
- 43. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Слайд 1
“ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙ З УРАЖЕННІМ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ”
асистент кафедри інфекційних
хвороб
кандидат медичних наук Фурик Олена Олександрівна
кандидат медичних наук Фурик Олена Олександрівна
Слайд 2План лекції
Діагностика, лікування грипу.
Діагностика, лікування парагрипу.
Діагностика, лікування аденовіруснох інфекції.
Діагностика, лікування дифтерії.
Діагностика,
лікування менінгококової інфекції.
Діагностика, лікування вітряної віспи.
Діагностика, лікування вітряної віспи.
Слайд 3 гостре респіраторне
вірусне захворювання
з повітряно-крапельним
механізмом передачі,
з гострим
початком, ураженням верхніх дихальних шляхів
і симптомами загальної інтоксикації.
і симптомами загальної інтоксикації.
Грип
Слайд 4ГРИП
Етіологія. Збудник — РНК-вірус, малостійкий в навколишньому середовищі, стійкий до низьких
температур, містить 2 антигени — гемаглютинін (H) и нейрамінідаза (N).
Епідеміологія. Джерело інфекції — людина. Механізм передачі - повітряно-крапельний.
Інкубаційний період - від кількох годин до 3 днів.
Слайд 5КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ
два головних синдроми — інтоксикаційний і катаральний.
Інтоксикаційний:
- сильне знобіння;
- підвищення температури до 39-40 °С;
- головний біль у ділянці чола,
надбрівних дуг, скронь, глаз;
- світлобоязкість, запаморочення;
- слабкість, розбитість;
- ломота в тілі, артралгії, м’язовий біль, особливо у м’язах спини.
- підвищення температури до 39-40 °С;
- головний біль у ділянці чола,
надбрівних дуг, скронь, глаз;
- світлобоязкість, запаморочення;
- слабкість, розбитість;
- ломота в тілі, артралгії, м’язовий біль, особливо у м’язах спини.
Слайд 6КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГРИПУ
катаральний синдром:
-сухість і першіння в горлі;
- закладеність носу,
-
слизові виділення;
- сухий кашель (трахеїт);
- гіперемія та
- одутлість обличчя;
- блискучі очі;
- ін’єкція
склер и кон’юнктив;
- яскрава гіперемія зіву.
- сухий кашель (трахеїт);
- гіперемія та
- одутлість обличчя;
- блискучі очі;
- ін’єкція
склер и кон’юнктив;
- яскрава гіперемія зіву.
Слайд 7перша група - ускладнення, обумовлені безпосередньою дією вірусу (грипозною інфекцією): геморагічний
набряк легенів, гломерулонефрит, арахноїдит, набряк мозку, синдром Гієна-Барре, радикуліт, невралгія, поліневрит.
друга група - захворювання, що викликаються бактеріальною флорою: пневмонія, гайморит, фронтит, тонзиліт.
друга група - захворювання, що викликаються бактеріальною флорою: пневмонія, гайморит, фронтит, тонзиліт.
Ускладнення грипу
Слайд 8
Діагностика грипурная диагностика брюшного тифа тифа
Експрес метод –
реакція імунофлюоресценції
Слайд 9
Діагностика грипурная диагностика брюшного тифа тифа
Метод полімеразної ланцюгової реакції
CITO-TEST
РГГА, РЗК -Діагностичний титр
- приріст титру антитіл більш ніж в 4 рази.
Слайд 10Лікування грипу
суворий постільний режим
Інтенсивне дробове тепле пиття
Этіотропне лікування:
Озельтамівір (ТАМІФЛЮ) 75
мг 2 рази на добу, 5 днів; у разі тяжкого перебігу 150 мг 2 рази на добу.
Слайд 11Лікування грипу
Патогенетичне лікування – дезінтоксикаційна терапія( 0,9% NACl, 5% розчин глюкози,
розчтн Рінгера)
Симптоматичне лікування - аскорутин (1 таб. 3 рази на день),
Жарознижуючі (ібупрофен 15 мг/кг,
парацетамол 10-15 мг/кг),
Антигістамінні (лоратадин, цетрин)
Сосудозвужуючі (нафтизин, віброцил)
Муколітики (амброксол, лужні інгаляції).
Симптоматичне лікування - аскорутин (1 таб. 3 рази на день),
Жарознижуючі (ібупрофен 15 мг/кг,
парацетамол 10-15 мг/кг),
Антигістамінні (лоратадин, цетрин)
Сосудозвужуючі (нафтизин, віброцил)
Муколітики (амброксол, лужні інгаляції).
Слайд 12— гостре вірусне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, ураженням верхніх дихальних
шляхів (ларингіт) та помірним інтоксикаційним синдромом.
Парагрип
Слайд 13 Эпідеміологія парагрипу
Збудник
родини
Paramyxoviridae
Джерело інфекції
- хвора людина
Механізм передачі - повітряно-крапельний.
Інкубаційний
період- від кількох годин до 3 – 6 днів.
Слайд 14КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПАРАГРИПУ
поступовий початок,
Т тіла до 380С,
закладеність носу,
сухий кашель,
біль у горлі,
ларингіт з
лаючим кашлем,
осиплість голосу.
сухий кашель,
біль у горлі,
ларингіт з
лаючим кашлем,
осиплість голосу.
Слайд 15Лікування парагрипу
Этіотропного лікування парагрипу не існує.
У випадку тяжкого перебігу захворювання
(з крупом, бронхітом, пневмонією) рекомендують введення донорського імуноглобуліну (внутрішньом’язово 3 мл).
Принципи патогенетичної і симптоматичної терапії парагрипу аналогічні як у хворих на грип.
Принципи патогенетичної і симптоматичної терапії парагрипу аналогічні як у хворих на грип.
Слайд 16антропонозне
вірусне захворювання
з повітряно-крапельним
механізмом передачі,
для якого характерні
поліорганність
уражень
(дихальні шляхи,
очі, кишківник, лімфоїдна тканина) і
симптоми загальної інтоксикації.
очі, кишківник, лімфоїдна тканина) і
симптоми загальної інтоксикації.
Аденовірусна інфекція
Слайд 17 Епідеміологія аденовірусної інфекції
Джерело інфекції – хвора людина.
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Слайд 20
Фарингокон’юнктивальна лихоманка — найчастіша форма аденовірусної інфекції
Кон’юнктивіт, фарингіт, риніт,
збільшення
лімфатичних вузлів,
підвищення температури до 38 "С.
підвищення температури до 38 "С.
Слайд 24 Клінічні форми аденовірусної інфекції
аденовірусні ураження нервової системи (енцефаліт, менінгоенцефаліт, полірадикулоневрит).
Слайд 25Лікування аденовірусної інфекції
Етіотропне лікування:
0,05 % розчин натрію дезоксирибонуклеату 1-2 краплі в
носові ходи, 0,2 % розчин для лікування кон’юнктивіту.
Принципи патогенетичної та симптоматичної терапії аналогичні таким у разі грипу.
Принципи патогенетичної та симптоматичної терапії аналогичні таким у разі грипу.
Слайд 26гостре інфекційне захворювання, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (частіше слизових оболонок
ротоглотки) і явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної і нервової систем.
ДИФТЕРІЯ
Слайд 27Дифтерія
Етіологія. Збудник- Corynebacterium diphtheriae, грампозитивна паличка, продукує екзотоксин, стійка у зовнішньому
середовищі.
Епідеміологія.
Джерело - людина (хворий і носій).
Механізм передачі - повітряно-крапельний.
Інкубаційний період-2-10 днів.
Імунітет після захворювання короткочасний.
Слайд 28Клінічні форми:
За локалізацією місцевого процесу
1. Дифтерія мигдаликів.
2. Назофарингеальна дифтерія.
3. Дифтерія
переднього відділу носа.
4. Дифтерійний ларинготрахеїт.
5. Дифтерія іншої локалізації.
4. Дифтерійний ларинготрахеїт.
5. Дифтерія іншої локалізації.
За разповсюдженістю
1. Локалізована дифтерія
2. Розповсюджена дифтерія
3. Комбінована.
Слайд 30
Діагностика дифтеріїрная диагностика брюшного тифа тифа
Бактеріоскопія секрету ротоглотки і носових ходів.
Бактеріологічний метод
– виділення культури коринебактерії дифтерії та вивчення її токсигенних властивостей.
Серологічне дослідження - РПГА - зростання титру антитіл в 4 рази та більше.
Серологічне дослідження - РПГА - зростання титру антитіл в 4 рази та більше.
Слайд 31Лікування дифтерії
суворий ліжковий режим на 2 тижні
дієта № 2
Специфічна
терапія:
Введення протидифтерійної сиворотки
Легкий перебіг– 30 000-40 000 МО
Середньох тяжкості– 50 000-80 000 МО
Тяжкий перебіг -90 000-120 000 МО
Дуже тяжкий -120 000-150 000 МО
Введення протидифтерійної сиворотки
Легкий перебіг– 30 000-40 000 МО
Середньох тяжкості– 50 000-80 000 МО
Тяжкий перебіг -90 000-120 000 МО
Дуже тяжкий -120 000-150 000 МО
Слайд 32Лікування дифтерії
Этіотропна терапія:
Бензилпеницилін 1 млн 6 разів на добу внутрішньом’язово
Азитроміцин 0,5
г 2 рази на добу
Кларитроміцин 0,5 г 2 рази на добу
Кларитроміцин 0,5 г 2 рази на добу
Слайд 33Лікування дифтерії
Патогенетична терапія:
Дезінтоксикаційна терапія (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози
з інсуліном)
Інгібітори протеаз (контрикал, гордокс, трасилол
Діуретики (лазикс, манітол)
Медикаменти, шо покращують реологічні властивості крові та мікроциркуляцію (гепарин, трентал, курантил)
Глюкокортикостероїди -призначають у разі тяжкого перебігу, алергії, при ускладненнях — міокардиті, невритах.
При виникненні інфекційно-токсичного шоку глюкокортикостероїди вводять негайно внутрішньовенно (добова доза преднізолону може досягати 20 мг/кг маси тіла на добу).
Інгібітори протеаз (контрикал, гордокс, трасилол
Діуретики (лазикс, манітол)
Медикаменти, шо покращують реологічні властивості крові та мікроциркуляцію (гепарин, трентал, курантил)
Глюкокортикостероїди -призначають у разі тяжкого перебігу, алергії, при ускладненнях — міокардиті, невритах.
При виникненні інфекційно-токсичного шоку глюкокортикостероїди вводять негайно внутрішньовенно (добова доза преднізолону може досягати 20 мг/кг маси тіла на добу).
Слайд 34Лікування дифтерії
При дифтерійному міокардиті:
сечогінні препарати,
препарати, що зменшують переднавантаження на міокард
(каптоприл),
серцеві глікозиди в гострий період – ПРОТИПОКАЗАНІ
глюкокортикостероїди,
нестероїдні протизапальні засоби (індометацин, ортофен, вольтарен та ін.).
покращення процесів метаболізму (рибоксин, оротат калію, кокарбоксилази та ін.)
корекція порушень ритму і провідності - спільно з кардіологом.
серцеві глікозиди в гострий період – ПРОТИПОКАЗАНІ
глюкокортикостероїди,
нестероїдні протизапальні засоби (індометацин, ортофен, вольтарен та ін.).
покращення процесів метаболізму (рибоксин, оротат калію, кокарбоксилази та ін.)
корекція порушень ритму і провідності - спільно з кардіологом.
Слайд 35МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ
Етіологія. Збудник- Neisseria meningitidis - грамнегативні коки, містять ендотоксин, нестійкі
у зовнішньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело інфекції - людина (хворі, "здорові" носії).
Після перенесеного захворювання формується стійкий імунітет.
Слайд 36Клініка.
Інкубаційний період від 2 до 10 днів.
Клінічна класифікація:
Локалізовані форми (носійство менінгококів,
гострий назофарингіт);
Генералізовані форми (менінгококцемія, менінгіт, менінгоенцефаліт, змішана)
Генералізовані форми (менінгококцемія, менінгіт, менінгоенцефаліт, змішана)
Слайд 37Лікування менінгококового назофарингіту
Антибактеріальна терапія:
Ампіцилін 500мг – 4 рази на добу;
Доксициклін 0,1
г на добу;
Ципрофлоксацин 500мг – 2 рази на добу;
Азитроміцин 500 мг на добу.
Ципрофлоксацин 500мг – 2 рази на добу;
Азитроміцин 500 мг на добу.
Слайд 38Лікування менінгококового менінгіту
бензилпеніцилін 300 тис.од на 1 кг ваги - 6
разів на добу;
Цефотаксим 2,0 г – 4 рази на добу;
Цефтриаксон 2,0 г- 2 рази на добу
Цефотаксим 2,0 г – 4 рази на добу;
Цефтриаксон 2,0 г- 2 рази на добу
Слайд 39Лікування менінгококцемії
БЕЗ ІТШ:
бензилпеніцилін 300 тис.од на 1 кг маси тіла -
6 разів на добу;
За наявності ІТШ:
Левоміцетину сукцинат 1,0 г – 4 рази на добу.
За наявності ІТШ:
Левоміцетину сукцинат 1,0 г – 4 рази на добу.
Слайд 40ВІТРЯНА ВІСПА
Етіологія: ДНК-місткий
α-герпесвірус.
Нестійкий в навколишньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело інфекції — хвора людина (заразна до 5 дня з момента появи останніх елементів висипань).
Імунітет – пожиттєвий.
α-герпесвірус.
Нестійкий в навколишньому середовищі.
Епідеміологія.
Джерело інфекції — хвора людина (заразна до 5 дня з момента появи останніх елементів висипань).
Імунітет – пожиттєвий.
Слайд 41Клінічні прояви
Інкубаційний період — 11-21 днів.
Симптоми:
Фебрильна лихоманка
Помірно вираженість інтоксикації
На 1-й
— 2-й день захворювання з’являється висип (первинний елемент висипу— дрібна пляма чи папула, які через кілька годин перетворюються на міхурець).
Слайд 42Лікування вітряної віспи
Обробка елементів висипу фукорцином, перманганатом калію, розчином діамантовим зеленим;
Антигістамінні
прапарати;
жарознижуючі;
При тяжкому перебігу - ацикловір 0,2г - 5 разів на добу протягом 10-14 днів.
жарознижуючі;
При тяжкому перебігу - ацикловір 0,2г - 5 разів на добу протягом 10-14 днів.
