Слайд 1ДВНЗ “Івано-Франківський Національний медичний університет”
кафедра анатомії людини
Функціональна анатомія серця. Серце –
центральний орган кровообігу. Філо- і онтогенез серця. Його провідна система. Кровоносні судини серця та його потенційні резерви.
Слайд 2План
1.Статистичні дані про стан серцево-судиних захворювань в світі.
2.Філо- та онтогенез серця.
Відкриття кіл кровобігу
3.Камери серця. Будова їх стінок.
4.Провідна система серця.
5.Кровопостачання та іннервація серця.
6.Топографія серця.
7.Серце і судини в функціональному та клінічному освітленні.
Слайд 3Хвороби серцево-судинної системи на сьогоднішній час є основною причиною непрацездатності і
смертності населення.
50% всіх випадків смерті спричинені ураженням серця та його системи.
Частіше хворіють мужчини у віці 35-44 років, що приводить до летальних наслідків у 60% випадків.
Останнім часом все частіше зустрічаються випадки захворювань у віці до 31 року.
Слайд 4 Фактори ризику:
підвищений вміст холестерину в
крові
надмірна маса тіла
артеріальна гіпертонія
гіподинамія
негативні емоції – стрес
тютюнопаління
Слайд 5Філогенез серця
ЛАНЦЕТНИК – серце відсутнє
РИБИ – серце складається з двох камер
АМФІБІЇ
– серце складається з трьох камер
ПТАХИ, ССАВЦІ і ЛЮДИНА – серце складається з 4 камер і наявні два кола кровообігу.
Слайд 6Онтогенез серця
1. Закладка серця - в кінці 2-го тижня з мезенхімних
клітин.
2. По боках від серединної лінії ембріона під вісцерельним листком мезодерми.
3. Утворення двох трубок (ендотеліальних мішків), що прямують з вісцеральними листками мезодерми в целомічну порожнину.
4. Ендотеліальні мішки перетворюються в ендокард.
5. Вісцеральні листки мезодерми (міоепікардіальні пластинки) формують
міокард і епікард.
Слайд 7Англійський лікар Вільям Гарвей (1578-1653 рр.) відкрив велике коло кровообігу.
Андреас Везалій
(1514-1564 рр.) – мале (легеневе) коло кровообігу.
Марчелло Мальпігі (1628-1694 рр.) відкрив наявність капілярів.
О.М.Шумлянський (1748-1795 рр.) виявив зв’язок між артеріальними та венозними капілярними судинами.
Слайд 8Основа – направлена вгору і трохи назад;
Верхівка – повернута вперед, униз
і наліво
Поверхні серця:
Грудинно – реброва
Діафрагмальна
Легенева
Слайд 9Маса серця в середньому у чоловіків – 300 грамів, у жінок
– 220 грамів;
Довжина 12-13 см, поперечник – 9-10 см, товщина – 6-7 см.
За добу серце перекачує 10 тон крові,
за рік - 3650 тон,
на протязі життя – 300 тисяч тон крові.
Ударний об'єм серця – 70 мл
Хвилинний – 5 л
Слайд 11Порожнина правої половини серця
Між правим передсердям та правим шлуночком – правий
передсердно-шлуночковий отвір, який закривається правим передсердно-шлуночковим клапаном (valva atrioventricularis dextra), тристулковий;
В праве передсердя впадає верхня та нижня порожнисті вени, вінцева пазуха та найменші вени серця
Слайд 12Порожнина лівої половини серця
Між лівим передсердям та лівим шлуночком – лівий
передсердно-шлуночковий отвір, який закривається лівим передсердно-шлуночковим клапаном (valva atrioventricularis sinistra), двостулковий або мітральний;
В ліве передсердя впадає 4 легеневі вени
Слайд 13Клапани і волокнистий скелет серця
Слайд 14Будова стінки серця
1. Внутрішня оболонка (ендокард)
2.
Середня оболонка (міокард):
У передсердях – два шари
У шлуночках – три шари
3. Зовнішня оболонка (епікард)
Перикард – (осердя) – мішок, в якому знаходиться серце.
Слайд 16Провідна система серця
Пазухо-передсердний вузол (синусно-передсердний, синусний, вузол Кіса-Фляка) – водій ритму,
центр автоматизму 1-го порядку або пейсмекир (з англ. “той, що задає темп”) – 60-80 за хвилину
Передсердно-шлуночковий вузол (атріовентрикулярний, вузол Ашоффа-Товара) – центр автоматизму 2-го порядку – 40-50 за хвилину
Пучок Гіса: права та ліва ніжки - центр автоматизму 3-го порядку – 30-40 за хвилину
Волокна Пуркіньє – 20 за хвилину
Слайд 19Вени системи вінцевого синуса:
V.cordis magna
V.posterior ventriculi sinistri
V.obliqua atrii sinistri
V.cordis media
V.cordis parva
Слайд 20Іннервація серця
Позаорганні серцеві сплетення : поверхневе та глибоке
Внутрішньосерцеві сплетення : підепікардіальне,
внутрішньом’язове, підендокардіальне
Слайд 21Регуляція серцевої діяльності
Нервова регуляція
n. vagus (ацетилхоліновий ефект)
Пригнічує функцію СП – вузла
(призводить до брадикардії)
Прискорює проведення по передсердях
Пригнічує проведення в АВ – вузлі (призводить до блокад)
Пригнічує скоротливість
Звужує коронарні артерії, розширює периферичні судини
Симпатичний відділ (норадреналіновий ефект)
Підвищує автоматизм СП – вузла (призводить до тахікардії)
Прискорює проведення в АВ – вузлі
Скорочує систолу, збільшує скоротливість
Збільшує збудливість міокарду (миготіння)
Слайд 22
Верхня межа – по хрящах ІІІ ребер;
Права межа – від середини
хряща ІІІ правого ребра до середини хряща V правого ребра;
Ліва межа – від середини ІІІ лівого ребра до VІ лівого ребра;
Нижня межа – від середини V правого хряща до VІ лівого ребра
Межі серця
Слайд 23Проекція клапанів серця
на передню стінку грудної клітки
Лівий передсердно-шлуночковий
клапан – біля
лівого краю грудини
на рівні ІV – V ребрових хрящів
Правий передсердно-шлуночковий
клапан – по передній серединній
лінії над місцем прикріплення
V правого ребрового хряща до грудини
Клапан аорти – позаду грудини,
біля її лівого краю в третьому
міжребровому проміжку
Клапан легеневого стовбура –
біля лівого краю грудини,
над прикріпленням ІІІ ребра
Слайд 24Фази серцевої діяльності
Серцевий цикл – це скорочення (систола) і розслаблення (діастола)
серця, які циклічно повторюються. Тривалість серцевого циклу – 0,8 с
СИСТОЛА ПЕРЕДСЕРДЬ – 0,1 с:
тиск у передсердях підвищ.
до 3-8 мм рт. ст. і кров через
відкриті АВ отвори → в шлуночки
ДІАСТОЛА ПЕРЕДСЕРДЬ –
триває протягом усієї систоли
шлуночків
Слайд 25Функції серця
Функція автоматизму заключається у властивості серця виробляти електричні імпульси при
відсутності зовнішніх подразників
Функція провідності – це властивість до проведення збудження, яке виникає в будь – якій ділянці до інших ділянок серцевого м'язу
Функція збудливості – це властивість серця збуджуватися під впливом імпульсів. Цією функцією володіють клітини провідної системи та скорочувального міокарда
Скоротливість – це властивість серцевого м'яза скорочуватись у відповідь на збудження
Рефрактерність – це здатність клітин міокарда не відповідати активацією на який–небудь додатковий стимул