Слайд 2Мета:
Ознайомитися з ендемічними захворюваннями, знайти наслідки недостатньої кількості тих чи інших
хімічних елементів в організмі
Слайд 3Ендемічне захворювання — характерне захворювання для певної місцевості. Пов'язано з різкою
недостатністю або надмірністю вмісту якого-небудь хімічного елементу в середовищі. Захворювання рослин, тварин і людини.
Слайд 4Ендемічними називають хороби, які постійно реєструються серед населення на певній території.
Якщо
інфекційне захворювання постійно виникає у жителів даної місцевості, то будь-які новоприбулі сприйнятливі поселенці, контактуючи з основним населенням, незабаром будуть заражені, особливо в дитячому віці. Оскільки в кожний даний момент хвора лише мала частина населення, істотних коливань захворюваності при цьому не спостерігається, і її незмінно стабільний рівень дозволяє віднести дане інфекційне захворювання до ендемічним для населення певної місцевості. Ендемічні захворювання можуть бути викликані як харчовим раціоном, в якому бракує тих чи інших макро-і мікроелементів, так і питними водами і атмосферою.
Слайд 5У Японії широко відомі захворювання «Мінамата» і «ітай-ітай». Хвороба «Мінамата» викликана
вживанням в їжу отруєної ртуттю риби в затоці Мінамата, куди фірмою «Тісо» скидалися промислові відходи, що містять ртуть. Найбільш важкі випадки закінчувалися нервовим розладом, паралічем, сліпотою, конвульсіями, розладом психіки й мови. Немовлята піддавалися інтоксикації ще до появи на світ. Такі ж випадки відзначені в США, Канаді та інших країнах. Ендемічне захворювання «ітай-ітай» пов'язане з впливом на людину забруднених вод, що містять кадмій, цинк і свинець. Хвороба приводить до сильної крихкості і ламкості кісток, супроводжується підвищенням кров'яного тиску і інсультами.
Слайд 6У Східному Сибіру відома так звана «каряжная». Захворювання виражається у викривленні
кісток, їх ламкості і призводить до повної інвалідності не тільки у людини, але і у тварин. Причину його спочатку шукали в інтоксикації свинцем, кадмієм, золотом, фтором. В даний час встановлено, що захворювання пов'язане з підвищеною концентрацією в природних водах стронцію при дефіциті кальцію. В Японії, США, Англії виявлено, що різноманітним серцево-судинних захворювань сприяє м'яка (сульфатна) вода. Дослідження показали, що м'яка вода є більш агресивною і руйнівною, ніж жорстка (карбонатна), в ній міститься більше розчинених елементів, з якими можуть бути пов'язані серцево-судинні розлади.
Слайд 7Вивчення пухлинних захворювань у багатьох країнах, особливо раку грудей, горла, шлунка,
стравоходу, шкіри, лімфатичної системи, показує, що генетично вони більшою мірою обумовлені впливом навколишнього середовища (курінням, забрудненими питними водами, мінеральними речовинами, органічними сполуками, радіоактивним і космічним випромінюванням). Встановлено, що бензол викликає рак клітин крові; вініл-хлорид-рак печінки; сажа, дьоготь, бітумінозні сланці - рак шкіри; нікель - рак носових пазух, легенів; хроміт, червоний залізняк - рак легенів; окис кадмію-рак передміхурової залози і т.д. Вважають також, що ракові захворювання виникають при нестачі в грунті і водах свинцю, йоду, цинку, миш'яку та ряду інших елементів.
Слайд 8Ендемічний зоб
Ендемічний зоб — захворювання, яке характеризується збільшенням щитоподібної залози, частіше без порушення
її функції і виникає в певних місцевостях. Розвиток хвороби спричинюється нестачею йоду - йододефіцитом. Добова потреба організму людини становить 200—220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.
Слайд 11Основним природним джерелом йоду
для людини вважаються продукти
тваринного (60%) і
рослинного (34%)
походження і меншою мірою –
вода та повітря (по 3%). Серед продуктів
харчування найбільша його кількість
міститься в морепродуктах (концентрація
йоду в 1 кг морських водоростей
досягає 800-1000 мкг).
Слайд 12
Поширенність йодного дефіциту в Україні
Слайд 13Йоддефіцитні захворювання
(Ендокринологічний науковий центр, МОЗ, сумісно з Академією освіти,
Вашингтон, США
Слайд 14 Нові норми споживання йоду у вагітних і годуючих жінок
, ВООЗ і ЮНІСЕФ, 2007
Потреба в йоді в період вагітності
Існуючі рекомендації: ВООЗ: 200 мкг/добу
Розрахункова додаткова потреба: 100-150 мкг/добу
Оптимальна потреба в йоді під час вагітності – 250-300 мкг/добу
Слайд 15Методи йодної профілактики
Масова - йодування продуктів
харчування,
насамперед харчової солі
Групова - застосування в «групах ризику» по розвитку
ЙДЗ препаратів калію йодиду
Індивідуальна - профілактичний прийом
точно дозованих препаратів,
які забезпечують фізіологічну щоденну дозу
йоду
Слайд 16Флюороз
Флюороз (лат. Fluorum — фтор + osis) — хронічне захворювання, що
розвивається до прорезиванія зубів(і після) при тривалому прийомі всередину води або продуктів з підвищеним вмістом з'єднань фтору (а також фтор потрапляє в організм при акті дихання в забрудненій атмосфері). Захворювання носить ендемічний характер.
Слайд 17У всьому світі широко поширене захворювання щитовидної залози з утворенням зоба.
Хвороба викликана нестачею в організмі йоду і виникає в бідних йодом районах. У Мексиці, Швейцарії відомі випадки кретинізму дітей, матері яких під час вагітності страждали від йодної недостатності.
В даний час в районах, де харчові раціони бідні йодом, в кухонну сіль додають йодистий калій. Широко відомі ендемічні хвороби зубів - флюороз і карієс. Флюороз виникає від надлишку фтору, карієс - при недоліку його в повітрі і питній воді. Обидва захворювання виражаються в руйнуванні кісткової тканини, плямистості та крихкості зубів; поразку кістки веде до загального виснаження організму. Вміст фтору в організмі близько 4-6 частин на мільйон і більше є руйнівним, що призводить до важкої хвороби і смерті.
Слайд 18Карієс зубів
Карієс — це складний, повільно поточний і такий, що повільно
розвивається, патологічний процес в твердих тканинах зуба, що виникає в результаті комплексної взаємодії несприятливих зовнішніх/внутрішніх і загальних/місцевих чинників(через нестачу фтору в організмі), характеризується в початковій стадії свого розвитку осередковою демінералізацією неорганічної частини емалі, руйнування її органічного матриксу, що закінчується, як правило, деструкцією твердих тканин зуба.
Слайд 20Анемія
Анемія — зменшення кількості червоних кров'яних тілець (еритроцитів) або нижча від нормальної
кількість гемоглобіну в крові. Тим не менш, вона викликає зниженння рівня кисню, низького рівня заліза в крові, пов'язане із здатнісю кожної молекули гемоглобіну, через деформацію або відсутність чисельного розвитку, як в деяких інших типів дефіциту гемоглобіну. Гемоглобін (знаходиться всередині еритроцитів) зазвичай переносить кисень з легень у тканини, анемія призводить до гіпоксії (недостатність кисню) в органах. Оскільки всі клітини людини потребують кисень для життя, різні ступені анемії можуть мати широкий діапазон клінічних наслідків.
Слайд 22Хвороба Кашина-бека
Дефіцит селену може спровокувати хворобу Кашина-Бека. Хвороба Кашина - Бека -
це ендемічне дегенеративне захворювання опорно-рухового апарату(є винятки), в основі якого лежить первинне порушення енхондрального зростання трубчастих кісток і процесів окостеніння.
Слайд 24Слід ще зазначити ендемічні захворювання, пов'язані з надлишком селену в рослинах
і грунтах. У тварин, які отримують великі дози селену (більше 2 мг на добу), виникають ознаки селенової інтоксикації: порушується координація рухів, каламутніють очі, у овець спостерігається облисіння, у птахів - випадання пір'я. Високий вміст селену в рослинах може викликати раптову смерть тварин і людини. У той же час, якщо селен перебуває в важкорозчинних мінеральних формах, то навіть при високому його вмісті в грунтах він виявляється не токсичним для організмів. Встановлено деякі закономірності концентрації та розсіювання ряду елементів в залежності від природних і техногенних умов окремих регіонів, дані рекомендації щодо подальшого вивчення поширення в ландшафтах азоту, йоду, фтору, використанню грунтових вод.
Слайд 25Висновок
До складу живих систем входять представники всіх класів неорганічних речовин. Значимість
неорганічних речовин випливає хоча б із того, що вони складають близько 87 % маси клітини, з яких близько 85 % припадає на воду. При цьому в живих системах підтримується певний баланс неорганічних речовин, який реалізується на кількох рівнях організації живого. Тож є важливим підтримувати баланс хімічних елементів в організмі.