Еволюція концепції активації імунної системи. Модель “self-nonfelf discrimination”.
Danger- модель активації імунної системи.
Загальна характеристика та класифікація антигенів.
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Чинники активації імунної системи. Поняття антигену. Класифікація і властивості антигенів презентация
Содержание
- 1. Чинники активації імунної системи. Поняття антигену. Класифікація і властивості антигенів
- 2. Що приводить в дію імунну систему?
- 3. Імунна система має ефекторні механізми з потужним
- 4. Теорія № 1: self-nonself discrimination model
- 5. Що означає термін “своє” з точки зору
- 6. Усі субстанції організму, крім розташованих у привілейованих
- 7. Введення в дію різних клітин імунної системи потребує різних стимулів
- 8. антиген-презентувальна клітина антиген Т-лімфоцит Частина
- 9. Peter Gorer et al. and George D.
- 10. Medzhitov and Janeway, 1989 вперше вводять термін
- 11. Усі вільноживучі організми мають еволюційно створені генетично
- 12. Зважаючи на те, що хазяї і паразити
- 13. Патоген-асоційовані молекулярні патерни (Pathogen-Associated Molecular Patterns, PAMPs)
- 15. Уперше сформулювана Polly Matzinger (1994) danger
- 16. Активацію імунної відповіді згідно danger model викликають
- 17. Активацію імунної відповіді відповідно до danger model
- 18. Зважаючи на те, що DAMPs вивільнюються в результаті пошкодження клітини, назву було змінено на Damage-Associated-Molecular-Patterns
- 19. Мітохондрії – джерело DAMPs
- 20. сечова кислота АТФ, АДФ High Mobility Group
- 21. Усі молекулярні сигнали небезпеки об’єднано в єдину
- 22. Згідно Paul M. Gallo and Stefania Galucci
- 23. Загальна схема активації клітин вродженого імунітету
- 24. Механізми дії гомеостатичних сигналів небезпеки. Підвищення температури
- 25. DAMPs розпізнаються патерн-розпізнавальними рецепторними структурами мембранними TLR
- 26. Розпізнавання DAMPs патерн-розпізнавальними рецепторними структурами спричиняє активацію
- 27. Розпізнавання МAMPs патерн-розпізнавальними рецепторними структурами залежно від
- 28. Теорія суперорганізму Організм – жива система, здатна
- 29. Організм людини – екосистема: власні клітини + мікробіта + віробіота + паразитобіота (?)
- 30. Симбіоз – “сумісне життя несхожих
- 31. Імунний гомеоcтаз у суперорганізмі – це підтримання
- 32. Антиген- субстанція, здатна зв’язуватися з антигенрозпізнавальними (антигенспецифічними)
- 33. Різні розпізнавальні структури адаптивного (специфічного) імунітету по-різному взаємодіють з антигеном.
- 34. Антигензв’язувальний рецептор В-клітини і розчинне антитіло взаємодіють
- 35. Антигензв’язувальні рецептори Т-клітин взаємодіють з комплексом пептидний
- 36. Поділ антигенів за ступенем чужорідності Екзогенні Ендогенні (аутоантигени) сингенні алогенні ксеногенні
- 37. Антигенність (серологічна активність)- здатність зв’язуватися з антигенрозпізнавальними
- 38. Поділ антигенів за здатністю активувати імунну відповідь
Що приводить в дію імунну систему?
Слайд 1Тема: Чинники активації імунної системи. Поняття антигену. Класифікація і властивості антигенів.
Слайд 3Імунна система має ефекторні механізми з потужним деструктивним (руйнівним) потенціалом, призначені
для біодеструкції і видалення субстанцій, які порушують гомеостаз внутрішнього середовища.
Для уникнення поширення деструктивної дії на власні структури організму чинники імунної реактивності повинні мати здатність чітко розпізнавати мішень деструктивної дії (“чуже”), відрізняючи її від власних структур (“своє”).
Слайд 4Теорія № 1:
self-nonself discrimination model
Вперше сформульована Іллєю Мечниковим і Паулем Ерліхом
Основний постулат: упродовж неонатального періоду в імунній системі проходить процес “ознайомлення” з антигенами власного організму (self), проти яких вона не має розвивати імунну реакцію, і закладається “репертуар” клітин, котрі будуть розпізнавати чужорідні субстанції (nonself).
Експериментальне підтвердження цього постулату отримали Медавар (алогенне відторгнення, 1945-1949),
Бернет (клональна теорія, 1950-1957), Ледерберг (1959), Перлман (1963), Лаферті (1969-1974).
Слайд 5Що означає термін “своє” з точки зору імунології?
Все, що кодується геномом...
Все,
що знаходиться під шкірою (+ мікробіота)
+
Тілесні білки, та їх похідні, що знаходяться в організмі у певній референтній концентрації...
А як же мікробіом?
А як же їжа?
А як же зародок?
Слайд 6Усі субстанції організму, крім розташованих у привілейованих ділянках...
Що означає термін “своє”
з точки зору імунології?
А як же аутоімунітет і протипухлинна резистентність?
Слайд 8антиген-презентувальна клітина
антиген
Т-лімфоцит
Частина клітин імунної системи здатна безпосередньо розпізнавати антиген (макрофаги, нейтрофіли,
дендритні клітини, В-лімфоцити), інша частина розпізнає лише комплекс молекул гістосумісності з фрагментом антигену
Слайд 9Peter Gorer et al. and George D. Snell (1965) вперше описали
молекули гістосумісності І та ІІ класів, як унікальні молекули “тканинного паспорту” кожного окремо взятого індивіда. K.J. Lafferty and A.J. Cunningham вперше звернули увагу на те, що МНС є “маркерами свого” для імунної системи кожного організму (1977)
Слайд 10Medzhitov and Janeway, 1989 вперше вводять термін Pathogen-Associated Molecular Pattern (PAMP)
для характеристики консервативних “nonself” субстанцій, здатних активувати імунну відповідь. Таким чином уперше наголошується увага на важливості для ініціювання імунної відповіді клітин вродженого імунітету.
Слайд 11Усі вільноживучі організми мають еволюційно створені генетично детерміновані чинники боротьби з
паразитизмом: комплекси “розпізнавальних” структур з “видаляючими” чинниками, які забезпечують вроджений імунітет до паразитизму.
Слайд 12Зважаючи на те, що хазяї і паразити еволюціонували одночасно (коеволюція) засоби
вродженої імунної реактивності формувалися в умовах еволюційного тиску: відбиралися для закріплення в геномі ті розпізнавальні структури, які розпізнають найбільш типові (консервативні) структури (шаблони або патерни – pattern) паразитів
Слайд 13Патоген-асоційовані молекулярні патерни (Pathogen-Associated Molecular Patterns, PAMPs) - групи молекул, характерні
(убіквітарні, консервативні) для патогенів (вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, паразитів), які відсутні в організмі хазяїна.Оскільки ці молекули присутні й у складі симбіотичної мікробіоти,
вони отримали більш
загальну назву
мікробо-асоційованих
молекулярних патернів
(Microbial-Associated
Molecular Patterns,
MAMPs).
вони отримали більш
загальну назву
мікробо-асоційованих
молекулярних патернів
(Microbial-Associated
Molecular Patterns,
MAMPs).
Слайд 14
Мікробо-асоційовані молекулярні патерни розпізнаються патерн-розпізнавальними рецепторними структурами (PRR). Розпізнавання МАМРs –
основа розпізнавання у вродженому імунітеті
макрофаг
Г- бактерія
Г+ бактерії
PRR
MAMРs
Слайд 15Уперше сформулювана Polly Matzinger
(1994) danger model активації імунної
відповіді. Ключовий
постулат:
“... the ‘foreignness’ of a pathogen is not the important feature that triggers a response, and ‘selfness’ is no guarantee of tolerance”
“... the ‘foreignness’ of a pathogen is not the important feature that triggers a response, and ‘selfness’ is no guarantee of tolerance”
Що важливіше?
Теорія № 2:
Слайд 16Активацію імунної відповіді згідно danger model викликають субстанції, шкідливі для організму:
self-nonself vs safe-danger
Власні клітини і молекули
Трансформовані клітини
Симбіотична мікробіота
Інфекційні агенти
Імунна відповідь
Слайд 17Активацію імунної відповіді відповідно до danger model викликають молекулярні патерни, асоційовані
з небезпекою (Danger-Associated-Molecular-Patterns, DAMPs). Згідно P.Matzinger – це ендогенні молекулярні структури, котрі в нормі перебувають всередині клітини і “приховані” від імунної системи, вивільнюються в результаті непрограмованої загибелі клітини або ушкодження тканини.
Слайд 18Зважаючи на те, що DAMPs вивільнюються в результаті пошкодження клітини, назву
було змінено на Damage-Associated-Molecular-Patterns
Слайд 20сечова кислота
АТФ, АДФ
High Mobility Group Box1 proteins, HMGB1
Білки теплового шоку
Приклади DAMPs
нуклеїнові
кислоти
Слайд 21Усі молекулярні сигнали небезпеки об’єднано в єдину категорію алармінів з поділом
на екзогенні та ендогенні.
PAMPs і DAMPs розпізнаються одними й тими ж патерн-розпізнавальними рецепторами (ПРР).
PAMPs і DAMPs розпізнаються одними й тими ж патерн-розпізнавальними рецепторами (ПРР).
лоолор
Слайд 22Згідно Paul M. Gallo and Stefania Galucci (2013) сигнали небезпеки (danger
signals) – молекули або фізико-хімічні явища, котрі здатні активувати клітини вродженого імунітету і таким чином ініціювати імунну реакцію.
Сигнали небезпеки
Класичні
(молекулярні)
PAMPs
DAMPs
Гомеостатичні (порушення тканинного гомеостазу)
Підвищена кислотність
Гіпоксія
Зміна осмолярності
Зміна температури
Слайд 23Загальна схема активації клітин вродженого імунітету
(A) екзогенними сигналами небезпеки (PAMPs);
(B, D) ендогенними DAMPs, які утворюються в результаті стресового впливу на клітини; (C) гомеостатичними пертурбаціями; (E) об’єднана дія усіх зазначених чинників викликає ініціювання імунної реакції.
Слайд 24Механізми дії гомеостатичних сигналів небезпеки. Підвищення температури викликає виділення DAMPs –
білків теплового шоку; гіпоксія спричиняє активацію HIF з наступною прозапальною активацією клітин через NF-kB signaling, а також посилює експресію ПРР; кислотність сприймається іонними каналами і протон-чутливими G-білоквмісними рецепторами; гіпотонічність також сприймається іонними каналами і аквапоринами.
Слайд 25DAMPs розпізнаються патерн-розпізнавальними рецепторними структурами
мембранними
TLR
С-лектини
внутрішньоклітинними
NOD-like receptors
RIG-like receptors
секретованими
Колектини
Пентраксини
Пептидоглікан-зв’язувальний білок
Скавенджер-рецептори
Слайд 26Розпізнавання DAMPs патерн-розпізнавальними рецепторними структурами спричиняє активацію клітинних і гуморальних чинників
вродженого імунітету:
Активацію каскаду комплемента;
Розвиток запального процесу;
Активацію ефекторних клітинних реакцій,
спрямованих на видалення інфекційного
чинника;
Стимуляцію репаративних процесів у
тканинах;
Ініціювання реакцій адаптивного імунітету.
Активацію каскаду комплемента;
Розвиток запального процесу;
Активацію ефекторних клітинних реакцій,
спрямованих на видалення інфекційного
чинника;
Стимуляцію репаративних процесів у
тканинах;
Ініціювання реакцій адаптивного імунітету.
Слайд 27Розпізнавання МAMPs патерн-розпізнавальними рецепторними структурами залежно від джерела цих молекул і
особливостей експресії ПРР спричиняє:
Активацію каскаду комплемента;
Розвиток запального процесу;
Активацію ефекторних клітинних реакцій,
спрямованих на видалення інфекційного
чинника;
Розвиток окремих компартментів імунної
системи;
Диференціювання регуляторних клітин;
Ініціювання реакцій адаптивного імунітету.
Активацію каскаду комплемента;
Розвиток запального процесу;
Активацію ефекторних клітинних реакцій,
спрямованих на видалення інфекційного
чинника;
Розвиток окремих компартментів імунної
системи;
Диференціювання регуляторних клітин;
Ініціювання реакцій адаптивного імунітету.
Слайд 28Теорія суперорганізму
Організм – жива система, здатна до автономного метаболізму і відтворення.
Суперорганізм
(розподілений розум) –система вищого ступеню складності, що складається з безлічі організмів і здатна до колективної узгодженої діяльності.
Слайд 30Симбіоз – “сумісне життя несхожих
організмів”
Коменсалізм
– “співтрапеза”.
Мутуалізм – взаємовигідне
співіснування двох
організмів.
Паразитизм – взаємовідносини
організмів, у яких один
організм виживає за
рахунок іншого.
Слайд 31Імунний гомеоcтаз у суперорганізмі – це підтримання динамічної рівноваги між імунною
системою і симбіотичними мікроорганізмами
Послаблення імунної реактивності супроводжується розвитком опортуністичних інфекцій.
Гіперреакція імунної системи супроводжується розвитком дисбіозів і супутньої патології.
Слайд 32Антиген- субстанція, здатна зв’язуватися з антигенрозпізнавальними (антигенспецифічними) структурами імунної системи (рецепторами
клітин адаптивного (специфічного) імунітету, антитілами).
Етимологія терміну “антиген”: терміном “антиген” спочатку позначали субстанцію, здатну викликати утворення антитіл (antibody generation).
Слайд 33Різні розпізнавальні структури адаптивного (специфічного) імунітету по-різному взаємодіють з антигеном.
Слайд 34Антигензв’язувальний рецептор В-клітини і розчинне антитіло взаємодіють з антигенною детермінантою (епітопом)
нативного антигену
Нативний антиген – антиген, не процесований антиген-презентувальною клітиною.
Епітоп (антигенна детермінанта) – функціональна група або залишок на поверхні антигену, з яким взаємодіють антиген-зв’язувальні структури В-лімфоцитів.
Слайд 35Антигензв’язувальні рецептори Т-клітин взаємодіють з комплексом пептидний фрагмент антигену: молекула головного
комплексу гістосумісності (Major Histocompatibility Complex, МНС)
Слайд 36Поділ антигенів за ступенем чужорідності
Екзогенні
Ендогенні (аутоантигени)
сингенні
алогенні
ксеногенні
Слайд 37Антигенність (серологічна активність)-
здатність зв’язуватися з антигенрозпізнавальними структурами в імунній системі (антитіла,
рецептори лейкоцитів)
Імуногенність – здатність активувати імунну відповідь:
1
3
2
1 – потрапляння чужорідного антигену в організм;
2 - розпізнавання його антигенпрезентувальними клітинами вартовими (макрофаги, дендритні клітини) і презентація Т- і В-лімфоцитам;
3 – розвиток імунної відповіді
Основні властивості антигенів
Слайд 38Поділ антигенів за здатністю активувати імунну відповідь
гаптен
носій
антиген
Повний антиген, імуноген – антиген,
здатний активувати імунну відповідь.
Неповний антиген, гаптен – антиген, не здатний активувати імунну відповідь самостійно, але набуває такої здатності при кон’югації з носієм.
