Українські народні балади презентация

квіток, так що
тямущий письменник, не
нагинаючись, може загрібати цілі
оберемки і обсипати ними свої
твори.
І. Нечуй-Левицький

пісенної культури
українського народу.

М. Дмитренко

Класифікація балад. Аналіз балад “Бондарівна”, “Ой летіла стріла”, “Ой на горі вогонь горить…”. Художній прийом метаморфози, перетворення дівчини на тополю у баладі “Ой чиє ж то жито…”. Аналіз балади “Козака несуть”

прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.

змін від початків свого існування (12-13Балада зазнала відчутних змін від початків свого існування (12-13 ст.), коли вживалася як любовна пісняБалада зазнала відчутних змін від початків свого існування (12-13 ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцюБалада зазнала відчутних змін від початків свого існування (12-13 ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю (вперше ввів Пон Шаптен), поширювалася у Провансі.

Історія балади

Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцониНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефренНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезіїНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століттяНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфиНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римуванняНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен та звертання до певної особи; зазнала розквіту в творчості Ф. ВійонаНевдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен та звертання до певної особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431Невдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен та звертання до певної особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431–1463).

обсяг.

доля

загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, Поки не забуде; / А миленька плаче, /Поки його бачить …
Жанр: балада.

смерті вдовиного сина.
Зав'язка: приліт трьох рябеньких
зозуль.
Кульмінація: оплакування матері,
сестри, миленької смерті героя.
Розв'язка: смерть рідної людини –
одвічна пам’ять про неї.

слова: ніженьки, матінка, сестриця, миленька, серденька, головонька.
Гіпербола :Де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця.

Зозуля – символ … символ суму і вдівства.

козака, смерть козака на полі бою розповідається про велике горе, яке приносить людям війна, трагічне становище українців в турецькому полоні, засуджує зрадництво та схвалює справедливе покарання козакам

вогонь горить”

лежав “порубаний, постріляний”.
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: та вже ж твій син оженився / та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Жанр: балада.
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: ямб.

Порубаний, постріляний …
Зав'язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв'язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

”Не плач, коню, надо мною”.
Епітети: “порубаний”, ”постріляний”.
Риторичне запитання: “ А де ж мій син молоденький? “
Тавтологія: стукни-грюкни”.
Метафори: “накрив очі осокою”.

” Бондарівна”

історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття — історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття за участю магната — історична українська народна пісня-балада, в якій відображено події середини 18 століття за участю магната Миколи Потоцького (в тексті пісні — пан Каньо́вський). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам'янець-Подільський). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам'янець-Подільський, Луцьк). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Городенка). Відома в більш ніж 30 варіантах, які відрізняються переважно місцем дії (Богуслав, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Городенка, Бучач).

Потоцького за вбивство Бондарівни

прийняла залицяння пана Каньовського й різко йому відмовила, її схопили жандарми (жовніри) й привели до пана. Той наказав вибирати: чи з ним жити, чи в сирій землі гнити. Дівчина вибрала останнє, і пан її застрелив. А батькові, старому Бондареві, дав грошей «за хорошу дочку». У творі висловлюється захоплення гордою дівчиною, яка не захотіла з нелюбом жити, не здалася, і осуд жорстокого пана-вбивці. Балада побудована на діалогах, із використанням повторів, звертань, окличних речень, порівнянь та епітетів.

скорилася волі пана Каньовського.

Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.

Основна думка: “Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити”.
Жанр: балада.

Каньовського пана / Там гуляла
Бондарівна, як пишная пава.
Зав'язка: Ой тікала Бондарівна з високого
мосту.
Кульмінація: Ой вистрілив пан
Каньовський – Бондарівна впала …
Розв'язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!

голубка”.
Риторичні оклики: “Тікай, тікай, Бондарівно, буде
тобі лихо!”
Звернення : “А чи волиш, Бондарівно?..”,
“Оце ж тобі, старий Бондар…”
Епітети : “добрі люди”, “сира земля”.
Гіпербола : “ударили в усі дзвони”.
Повтори: “Тікай, тікай…”, “старий Бондар…”.
Риторичні запитання: “А чи волиш, Бондарівно, в
сирій землі гнити?”

дівчиною козака, що
загинув.
Ідея: висловлення співчутливого ставлення до тих, хто загинув заради щасливого життя інших.
Основна думка: А де
знайдеш ти, / Та
дівчинонько, / Над
козака коханця!

єдиного пальця!/ А де знайдеш ти, та дівчинонько, / Над козака коханця! ”
Звертання: ”А де знайдеш ти, та
дівчинонько”. Епітет: ”білі рученьки ”. Метафора: ”кінь голову клонить ”. Пестливі слова: ”головоньку”, ”рученьки”.

змальовуються стосунки між

батьками й дітьми, братами й

сестрами, розкриваються

почуття кохання й ненависті.

В основі лежить

моральний конфлікт свекрухи

з невісткою, яка була до того

залякана, що перетворилась на тополю

дуже

поширеним у баладах.

незлюбила і закляла так, що дівчина перетворилася на тополю.
Ідея: перед тим як узяти шлюб, треба добре пізнати один одного, з'ясувати стосунки в родині майбутнього подружжя, психологічний клімат сім'ї. Основна думка: ”Не спішіть, дівчата, розпускати коси…”
Римування: паралельне.
Віршовий розмір: хорей.

коси?”
Зав’язка: ”Молодого хлопця рано
полюбила”. Кульмінація: ”Бери топір в руки – рубай
тополину”.
Розв’язка: ”… я – твоя мила, на моєму листі спить твоя дитина”.

”Здрастуй, рідна мати! ”, “Не рубай, коханий”.
Риторичне запитання: ”Де ж моя дружина, що не йде стрічати? ”
Повтори: ”Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси… ”.

і літератури Лукашівського НВК