Аналіз та iнтерпретацiя художнього тексту на уроках cвітової літератури презентация

є хибне прочитання, текст iснує тiльки як ланцюгова реакцiя, а також, як злостиво зауважив Тодоров, текст — це лише пiкнiк, на який автор приносить слова, а читачi — сенс. Навiть якщо це правда, то все одно слова, якi приносить автор, є доволі клопiтливим поєднанням матерiальних доказiв, які чiтачi не можуть збути мовчанням або не артикульованим погмукуванням” Умберто Еко

iнтерпретація як специфiчні умiння вчителя-словесника.
2. Співвідношення аналізу і інтерпретації в практиції викладання світової літератури.

достоїнством розумiння, яке втiлює суть iнтерпретацй, і можна вести мову про текстуальну полiсемiю за аналогiєю з лексичною”.
Поль Рiкер

витримати тисячi трансформацiй i тлумачень”

П.Валерi

твору, що дозволяє перебороти як концепцію нескiнченної множинностi художнiх змiстiв, так i догматичне переконання в однозначностi і незмiнностi змiсту твору: мета інтепретацiї — досягти адекватного, хоча завжди лише вiдносно повного розумiння того смислового ядра, що складає першооснову словесного тексту

етапом лiтературознавчого дослiдження (власне пiзнання) i iнтерпретацiєю, що припускає моменти вибірковостi, самовираження й оцiнки, залишається дiскусiйною проблемою” (ЛЕ, 23).

в мисленому або практичному розчленуваннi цiлого на складовi частини. Протилежне — синтез”.

«Інтепретація (вiд. латин. — “посередництво“) — пояснення, тлумачення сенсу, значення чого-небудь”.

тексту”
Ролан Барт

Ман

до бiльшотіi інших сфер iнтелектуальної дiяльностi, є цiкавою тiльки тоді, коли є крайньою. Помiркована iнтерпретація, в якiй виражається спільність переконань в певних моментах може мати цiннiсть, однак не така цiкава. Це добре розумiв Г.К. Честертон, коли зауважив: “Або критика нічого не варта (гарна теза для захисту), або зводиться до виголошування таких суджень про автора, які примусили б його з подиву підскочити”
Джонатан Куллер

мети i “плине як ріка»
Умберто Еко

початковим етапом, “необхiдною умовою науковостi iнтерпретації лiтературно-художнього твору”

— нiщо” (Артур Шопенгауер). Подiбно i з нашим питаниям: аналiз художнього тексту (в процесi його тлумачення, iнтерпретацii) – це ще не все, але без нього будь-яка iнтерпретацiя — нiщо.