Види складних речень та розділові знаки в них презентация

них

або кількох граматичних основ (підмет та присудок),тобто простих речень, об'єднаних за змістом та інтонацією.

Сім раз відмір, а один відріж.

3. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся, як гладять милої волосся.

кілька типів:

речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками.

Ми садили квіти у саду, і ми робили це на задньому подвір'ї. Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула.
Випав сніг - і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою.

Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з'єднані одиничним сполучником і,й,та,чи якщо обидві частини мають спільне слово або частину.
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.(В.Сосюра)
Вже зійшло сонце, а півень ще не співав. Івасик йшов по вулиці з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав.

протиставними сполучниками;

2. Складнопідрядне:
підрядне означальне;
підрядне з'ясувальне;
підрядне обставинне:

підрядне місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;

Про княгиню Ольгу
955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин.
Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа Ольга тілом і душею.
Після хрещення Костянтин сказав Ользі, що хоче одружитися І нею. А та відказала, що це неможливо, адже він сам хрестив її й назвав дочкою. Засміявся цар і сказав, що вона його перехитрила.
Повернувшись додому, Ольга радила синові Святославу прийняти и хрещення. Той не слухав, говорячи, що воїни його не зрозуміють, будуть насміхатися. Хоч Святослав і залишився язичником, проте нікому не забороняв хреститися. Ольга ж любила свого сина й молилася за нього.

Кома
ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення:

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість).
Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита
(О. Десняк ).

речення, якщо друга частина:

а) виражає причину того, про що повідомляється в першій частині (до неї можна поставити питання ч о м у?, а перед нею — вжити сполучник бо):
Не кидай іскри в солому, і сама згорить, і село спалить (Нар. тв.). Вже пахло морем: ось-ось воно мало з'явитися із-за обрію (О. Гончар).

б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання що? а що саме? який? як? і що побачи
Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна
(Л. Костенко). Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає
(Л. Горлач).


Але якщо хочуть інтонаційно виділити другу частину, тоді ставлять не двокрапку, а тире: Не копай іншому яму — сам упадеш (Нар. творчість). На ярмарку почуто поміж людом — Устима вбито (Марко Вовчок).

речення, якщо:
а) перша частина вказує на час або умову того, про що мовиться в другій (перед першою частиною можна, як правило, поставити сполучники коли, якщо, хоч): У товаристві лад — усяк тому радіє (Л. Глібов). Гаї шумлять — я слухаю. Хмарки біжать — милуюся (П. Тичина);
б) друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що мовиться в першій (до неї можна поставити питання - який наслідок? і що це означає?): Танцюють зорі — на мороз чималий показують (М. Рильський). Вже купол на Аскольдовій Могилі зійшов хрестом — розцвів золотоквіт! (Р. Лубківський);

в) зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники а, наче): Любов і надія не в зорях, не в морі — між людьми поради питати!(Леся Українка). Гляне — холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

Проте іноді там, де за правилами в складному безсполучниковому реченні мало б стояти тире, ставляться й коми: Годинник не тенька дзвінко, в кімнаті моїй тишина (В. Сосюра). Літо дбає, зима поїдає (Нар. творчість).

безсполучникового речення, якщо ці частини далекі за змістом або мають свої розділові знаки:

Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь узори (Панас Мирний).


Часом і в таких реченнях ставляться лише коми:

Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки (Ю. Яновський).

щоб між ними треба було поставити крапку з комою. Утворені речення запишіть.
1.Хмара небо криє, сонечко не блисне, вітер вовком виє, дощ потоком висне.
2. Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях.
3. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива.
4. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори, на покірну красу умирання сонце дивиться сумно згори.
5. У долині село лежить, понад селами туман дрижить.
6. Сонце високо, косарі далеко, коси дзненять, коні пасуться.
7. Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є!..

граматичні основи. Поставте потрібні розділові знаки.

1. Ранком куряться над гірськими скелями рожеві тумани. Орли кружляють над бездонними ущелинами (О.Донченко).

2. Дні і ночі спливали. Фортеця не падала (М.Братан)

3. Місяць вийшов з-за хмари. Стало видно наче удень (В.Вакуленко).

мене батько трудитись до поту, а мати
любити пісні (П.Воронько).

2. Люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі (В.Сосюра).

3. І повіяло холодом зимним, глибинним і, здалося, на скроні нам сіється іній (В.Грабовський).

роль мови в житті людини.