Види складних речень презентация

слів барвінкових припасти душею щасливо .
Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира.
Комусь українська нагадує мова бурхливий потік навесні; співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені.

об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.
Двокомпонентне – з двох частин, багатокомпонентне - більше, ніж з двох частин.
Може утворюватися як з двоскладних простих речень, так і з односкладних:
Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.
Любіть Землю, любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам ні на якій планеті!

видами зв’язку.

от тепер, коли утома в своїх обіймах пригорта, мені так хочеться додому, де коливаються жита. (СПР)

Будуть нас явори яворовим вогнем колисати,
Будуть нам вечори свої тіні мережить в саду,
Буде нас зустрічати з рушничком українськая мати,
На останній рушник я до тебе прийду. (БСР)

Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас. (?)

тільки…а й.., як… так і.
Протиставні: а, але, та (= але), проте, зате, однак.
Розділові: або, чи, то…то, хоч…хоч, не то… не то.

1.Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз
скрипів.
2. Кличе мати вечеряти, а донька не чує.
3.То шумів зелений лист, то в вінку мінявся
злотом ряст весняний.

як, щойно.
Причинові: бо, оскільки, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що.
Мети: щоб, щоби, аби, для того щоб.
Умовні: якби, якщо, коли б, як тільки.
Порівняльні: як, мов, немов, мовбито, начебто, нібито.
Допустові: хоч, хоча, хай, дарма що, незважаючи на те що.
Наслідкові: так що.

– підрядна ( ).
Вона може пояснювати головне речення в цілому або один з його членів, знаходить до і після головної або у середині головного:
Люблю людей землі моєї, бо й я землі своєї син. Чому?
{ =}, бо( - = ).
Щоб пізнати людину, потрібно її полюбити.
Навіщо?
Щоб( = ), {= }.

злидарями.
{ - , (які = ), = }.

СПР з кількома підрядними реченнями:
Думою тугу розвію /, щоб був я завжди таким/, яким мене мати вродила й благословила в світи/.
{ = }, щоб (= -), (яким - = й =).

(відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки – у всіх відмінках;
прислівники: де, коли, куди, звідки, поки, як та ін.).
3.Співвідносні (вказівні) слова: такий, той, там, тоді, звідти, стільки та ін.

означальними.
СПР з підрядними з’ясувальними.
СПР з підрядними обставинними:
Міри або ступеня дії , місця, часу, способу дії, умови, причини, мети, порівняльні, допустові, наслідкові

змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів.
Види: 1) З однорідними частинами:
одночасність дій, явищ (В печі палає полум’я, кипить вечеря)
послідовність (Лягло сонце за горою, зірки засіяли)
зіставлення чи протиставлення (Не русалонька блукає – то дівчина ходить)

– вже смеркло)
Із значенням поясненням ( У лісі дзвеніли пилки йлунали удари сокири – то будували нові будівлі)
Із значенням причини (Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило)

речень на кожен вид, скласти схеми речень.