Синтаксис словосполучення речення презентация

Содержание

Синтаксис. Словосполучення. Речення 1.Предмет синтаксису. Одиниці синтаксису. 2. Словосполучення. Типи словосполучень. 3. Проблема сурядних словосполучень у сучасній синтаксичній науці. Класифікація сурядних словосполучень. Підрядні словосполучення, їх класифікація. Способи зв’язку слів у

Слайд 1 Київський національний лінгвістичний університет Кафедра української філології та славістики

Лекція
СИНТАКСИС
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
РЕЧЕННЯ



підготувала к. ф.

н.,
доцент В.П. Заскалета

Слайд 2Синтаксис. Словосполучення. Речення
1.Предмет синтаксису. Одиниці синтаксису.
2. Словосполучення. Типи словосполучень.
3. Проблема сурядних

словосполучень у сучасній синтаксичній науці. Класифікація сурядних словосполучень.
Підрядні словосполучення, їх класифікація. Способи зв’язку слів у підрядному словосполученні.
5. Речення, його основні ознаки. Класифікація речень.
6. Просте двоскладне речення. Головні члени речення, їхні різновиди та способи вираження.
7. Другорядні члени речення, їхні різновиди та способи вираження.
8. Односкладне речення, його різновиди.
9. Неповні речення, їхні різновиди.
10. Нечленовані конструкції (слова-речення) (7-8 - самостійно).


Слайд 3 С И Н Т А К С И С

СИНТАКСИС (гр. syntaxis

– складання, впорядкування) – розділ граматики, що вивчає будову, семантику й функціонування синтакс. одиниць

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ

РОЗДІЛИ СИНТАКСИСУ

СЛОВОФОРМА

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

РЕЧЕННЯ

ТЕКСТ

Синтаксис словосполучення

Синтаксис речення

Синтаксис складного синтаксичного цілого


Мінім. синтакс. одиниця, яка бере участь у форм-ні словосполучення і речення. У конкретному вияві вона є членом речення (ім-к може бути підметом, іменною част. СІП, додатком, обставиною, неузгодж. означенням, прикладкою) або виступає в ролі звертання. К-сть словоформ у реченні не завжди збігається з к-стю слів: Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Функцію одного чл. реч. м. виконувати ціле словосп-ня.

СЛОВОФОРМА

Синтакси
Синнт.
Синтакс. одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозн. слів на основі підряд. зв’язку

Осн., грамат.
оформлена, інтонац. завершена комунікативно-мовна одиниця, що є засобом вираження думок, емоцій, почуттів та ставлення до висловлюваної думки

Синтакс. одиниця, що утв-ся поєднанням в одне ціле низки речень і хар-ся відносною завершеністю теми, єдністю думки й тісною структурною пов’язаністю всіх компонентів

СЛОВОСПО-ЛУЧЕННЯ


РЕЧЕННЯ

ТЕКСТ


Слайд 4СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ


СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – це синтакс. одиниця, що являє собою мінімальне смислове і

грамат. поєднання двох або більше повнозначних слів, послідовно пов’язаних між собою засобами синтакс. зв’язку.
 

Типи словосполучень

За лексико-семантичною структурою

ЛЕКСИЧНІ

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ

СИНТАКСИЧНІ

складні назви держустанов, орг-цій, термінологія різних галузей науки, техніки, пром-сті, с.-г., к-ри, м-ва, лексично нечленні загальні складні назви, назви геогр. об’єктів

КНЛУ, мовний апарат
Кривий Ріг,

усталені звороти, які відтвор-ся в мовленні автоматично (зрощення, єдності, сполучення)

шаньки м’яти, вбиватися в колодочки, брати рушники;

СИНТАКСИЧНО ВІЛЬНІ

СИНТАКСИЧНО НЕЧЛЕНОВАНІ

будуються за певною моделлю і є фрагментами речення. Густі сутінки оповивали землю. Синтаксично вільні словосполучення: сутінки (які?) густі, оповивали (що?) землю.

склад-ся зі слів синтакс. несамостійних і виконують роль одного з чл. реч-ня. Ліс – це частина природи. кожен із нас змушений обговорювати різноманітні справи


Слайд 5До словосполучень не належать
 
Словосполучення, що становлять граматичну єдність: складаються зі

слів синтаксично несамостійних і виконують роль одного з членів речення: Ліс – це частина природи; Кожен із нас і на роботі, і вдома змушений обговорювати різноманітні справи; Багато хто не знає правил обговорення справ і через те витрачає на це надто багато часу.
Синтаксично нечленовані словосполучення можуть складатися:
а) з числівника й залежної від нього форми іменника: семеро козенят, троє дітей, п’ятнадцять кроків;
б) з неозначено кількісного числівника або прислівника з кількісним значенням і залежною від них формою іменника: декілька студентів, чимало часу;
в) з іменника в називному відмінку, що набуває значення міри, й іменника в родовому відмінку: склянка кави, кілограм пшениці, більшість дітей;
г) з іменника, що має значення сукупності з іменником у родовому відмінку: зграя птахів, гурт хлопців, група туристів;
ґ) з іменника, числівника або займенника в називному відмінку та іменника або займенника в родовому відмінку з прийменником: хтось із нас, перший з групи, дехто з них, кімната для гостей;
д) складні присудки: Той не сміє називатися людиною, хто не любить рідної матері (В.Сухомлинський)

СИНТАКСИЧНО НЕЧЛЕНОВАНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв’язками
Аналітичні форми слів
Сполучення повнозначних слів зі службовими
Підмет і присудок
Вулиці були змиті, але з дерев уже встигло нападати листя (В.Шевчук)
Люб’язні вороги ще більш ворожі (А.Листопад); Буду я навчатись мови золотої… (А.Малишко)
Вчора над містом летіли гуси (Є.Плужник)
Низькі двері хатини були розчинені (В.Малик)
Кучеряве світло весняного вечора кинулось йому в очі (М.Хвильовий)


Слайд 6утворені з трьох або більше повнознач. слів і розмежовуються на два

чи більше простих словосполучень

складаються з двох повнознач. чи займенникових слів; можуть бути парними, трислівними і чотирислівними

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

ЗА КІЛЬКІСТЮ КОМПОНЕНТІВ

тихий вечір,
купити книгу,
їзда верхи,
чоловік високого зросту,
проїхати тисячу метрів,
жити душа в душу,
хотів почати читати книгу

думки про майбутню подорож

думки (які?)про подорож;

про подорож (яку?) - майбутню


Слайд 7
За типом синтаксичного зв’язку
Непредикативні
підмет + присудок
Утв. з двох або кількох

синт. рівноправних компонентів (слів або словосполучень): червень і липень. Кожен компонент самостійний, не пояснюється іншим компонентом і сам не пояснює його.

складаються з двох або кількох пов’язаних за змістом і граматично нерівноправних елементів мови (слів або словосполучень),
з яких один завжди головний (підпорядкувальний, пояснюваний), а другий – залежний (підпорядкований, пояснювальний)

Засоби зв’язку


сполучники (єдн., розділ., протиставні)
інтонація





Підрядні

Сурядні

Предикативні


Слайд 8
Сурядне словосполучення

смислове й граматичне по­єднання двох або більше повнозначних слів як

граматично рівноправних

Слова вогонь і вода - сурядне словосполучення, оскільки ці слова:

а)  поєднуються за змістом (називають явища природи);
б)  між ними існує грамат. зв'язок (вираж- ся спол-м і однаковим відмінком;
в) граматично рівноправні (немає головного й залежного слів);
г)  є будівельним матеріалом для речення: Вогонь і вода добре служать, але лихо панують (Нар. творчість).

У сурядному словосполученні
іменники здебільшого сто­ять в одному відмінку (розум і серце, розумом і серцем),
дієслова — в одній особі й числі (дивитеся і не бачите, реве та стогне),
прикметники — в одному роді, числі й відмінку (чесної й справедливої). 


Слайд 9
КЛАСИФІКАЦІЯ
СУРЯДНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
За видом зв’язку
може об’єднуватися необмежений ряд компонентів:
і

прибирали, і чистили, і чепурили;

продовження не передбачають, поєдн-ся тільки два компоненти:
любов і ненависть;
не лише на словах, а й на ділі

ЗАКРИТІ

ВІДКРИТІ

За засобами зв'язку

Сполучникові

то спека, то холод;
земля і люди

крик, галас, метушня;
сині, зелені, рожеві, червоні

Безсполучникові

Типом ССВ між компонентами


вказують на сукупність певних предметів, явищ і вираж-ся за доп. єдн. спол-в

вказують на часову несумісність, взаємови-ключення або почерговість появи певн. предметів та явищ і вираж. за доп. розділ. спол-в

вказують на протилежність певних предметів та явищ і вираж-ся за доп. протист. сполуч­ників

РОЗДІЛОВІ

ЗІСТАВНО-ПРОТИСТАВНІ

передаються спол-ми 
як - так і,
не тільки - а й,
не тільки - але й,
не лише - а й,
не лише - але й, якщо не - то,
не стільки - скільки:

ЄДНАЛЬНІ

ГРАДАЦІЙ-НІ


Слайд 10



Іменник у ролі головного слова сполуч.-ся:
а) з прикметником (літній день);


б) з іменником у непрямих відмінках без прийм. та з прийм. (каша з пшона, схід сонця);
в) із займенником (це питання);
г) з дієприкметником (непрочитана книга);
ґ) з прислівником (читання мовчки, сорочка навипуск);
д) з інф-м (завдання прочитати, уміння говорити)

КЛАСИФІКАЦІЯ
ПІДРЯДНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ


За морфологічним
вираженням головного слова

Іменникові (субстантивні)

Прикметник у ролі головного слова сполучається:
а) з ім-м у непр. відмінках без прийм. і з прийм. (потрібний учням, вдячний за допомогу);
б) з прислівником (дуже веселий);
в) із займенником без прийменника та з прийменником (вдячний мені, залежний від тебе);
г) з інфінітивом (неспроможний вивчити)

Головне слово - особові форми дієслова, інфінітив, дієприкметник і дієприслівник, які поєднуються:
а) з ім-м у непр. відмінку без прийм. та з прийм. (виконати завдання, підійти до будинку, посивілий від горя);
б) з інфінітивом (учитися малювати, просити допомогти);
в) з прислівником (бігти швидко, прийти вчасно, відповідати впевнено);
г) із займенником з прийм-ом або без нього
(зустрітися з ним, з гадати про нас)

Прикметникові (ад’єктивні)

Числівником у ролі головного слова сполучається:
а) з ім-м у непрямих відмінках ( двоє хлопців, мало учнів);
б) з числівником (троє з восьми, п’ятий з-поміж шести)

Числівникові (нумеральні)

Дієслівні (вербальні)

Займенник у ролі головного слова сполучається:
а) з іменником у непрямих відмінках (дехто з учнів);
б) з прикметником (хтось веселий);
в) із займенником (щось інше, кожен із нас)

Прислівник у ролі головного слова сполучається:
а) з іменником (високо в небі, далеко від міста);
б) з прислівником (пізно ввечері, не зовсім вчасно)

Займенникові (прономінальні)

Прислівникові (адвербіальні)


Слайд 11Адвербіальні

ЗА СЕМАНТИКО-СМИСЛОВИМИ ВІДНОШЕННЯМИ
МІЖ ГОЛОВНИМ І ЗАЛЕЖНИМ СЛОВОМ
Словосполучення, у яких

називається предмет і його постійна чи змінна ознака: ширококрилий птах, мрії подорожувати, шлях уперед, дівчина з карими очима


Словосполучення, у яких гол. слово позначає дію, стан чи якість, а залежне – різні обставини, за яких реалізується дія, чи ступінь вияву ознаки або стану: різко повернутися, закохатися до нестями, опинитися між Сциллою та Харибдою, йти лісом, дуже впевнений



об’єктно-обставинні: липи горіли від меду
об’єктно-означальні: хатина біля діброви
означально-обставинні: читання напам’ять

Атрибутивні

Словосполучення, у яких головне слово позначає дію (також опредмечену),
а залежне – об’єкт, на який спрямована ця дія: зателефонувати друзям, згадати про море, присвячений матері, любов до природи

Об’єктні

Синкретичні

Адвербіальні


Слайд 12
ТИПИ ГРАМАТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
Тип (форма, спосіб) підрядного зв’язку, за якою

вибір форми залежного слова зумовлюється формами головного (рід, число, відмінок) для вираження атрибутивних
ССВ

Іменник
або будь-яка субстантивована частина мови: відповідальний черговий, перші квіти


ПРИКМЕТНИК (мудрий чоловік, весела вдача, охочий до розмов юнак);
ЗАЙМЕННИК
(усі подорожі, моє бажання, такі новини);
порядковий і кількісний ЧИСЛІВНИК (перша людина планети, із трьох джерел),
ДІЄПРИКМЕТНИК
(потерпілі народи, пожовкле листя),
ІМЕННИК-ПРИКЛАДКА
(дівчина-красуня, місто Глухів)

Узгодження

Залежне слово

Головне слово


Слайд 13Різновиди узгодження
узгодження прикм. форм у всіх категоріях – у роді, числі

й відмінку: журавлинний сік

Повне

узгодження іменників подвійного роду з прикм.-м з урахуванням реальних ознак статі, змісту: цей розумака – ця розумака.

коли прикметникові форми сполучаються з незмін. словами, абревіатурами, власними назвами, то їх узгоджують з тими поняттями, з якими вони асоціюються: Чорнобильська АЕС (станція), складна ідиш (мова), свіжа путасу (риба)

якщо слова не мають категорії роду або числа, то для узгодження прикм.-х форм добирається якась найпридатніша – здебільшого середнього роду однини: журливе «ку-ку», голосне «ура», хто(сь) такий, знайомий; що(сь) таке, близьке.

узгодження прикм.-х форм з іменниками в множині та числ.-х форм у непрямих відмінках (крім знахідного): зимові вечори, шістьом переможцям, чотирма вітрами

Неповне

Асоціативно-граматичне

Умовно-граматичне

Смислове


Слайд 14відмінкове прилягання
власне прилягання
форма (спосіб) підрядного зв’язку, за якого залежне слова поєднується

з головним тільки за змістом, оскільки є незмінним: йти швидко, дуже голосно, прохання приїхати.

Прилягання


За формою залежного слова


Різновиди прилягання

придієслівне - наполегливо працює
придієприкметникове -
одягнений вишукано
придієприслівникове –
вивчивши напам'ять
приіменникове –
кава по-закарпатськи
приприкметникове –
щасливий несказанно
приприслівникове –
дуже весело

прислівникове: дуже самовпевнений; ретельно оглядає
дієприслівникове: говорити затинаючись; ідуть співаючи
інфінітивне: наказ атакувати; прохання приїхати; прийшов зустріти
фразеологічне: сидить ні в сих ні в тих; вискочив як Пилип з конопель
займенникове: його (її) будинок, мама, місце, речі

За морфологічною належністю головного слова

до повнозначного слова приєднується відмінкова чи відмінково-прийменникова форма
власне відмінкове: працювати годину, перейти кімнатою
відмінково-прийменникове: сміятися від радості, крикнути від болю, сидіти край столу.


Слайд 15
За морфологічним вираженням
головного компонента
дієслівне
вартий уваги, повний води,
вірний присязі
Тип підрядного

зв’язку між компонентами словосполучення, коли головне слово вимагає від залежного слова певної відмінкової форми: зустрів (кого?) друга, посперечався (з ким?) з другом, надіюся (на кого?) на друга

Керування

прикм-ве

За характером вираження

присл.-ве

опосередковане

прийменникове

безпосереднє


посватав Оксану, прив’язавши до сідел; вкрита снопами

сумно дівчині, видно гори


Грамат. зв’язок виражається закінченням залежного компонента й прийменником:
вивчаємо з користю для себе; з роками тягне у село; Крізь будні, свята, ювілеї, дати аж мерехтять літа… (І.Савич)

Засобом грамат. зв’язку у словосполученні є закінчення залежного слова:
підставити вітрила вітрові; розмовляти його мовою; символ правосуддя, дослідження мови, час цвітіння, келих мудрості.

безприйменникове


Слайд 16
За семантикою головного слова

Семантико-граматичні особливості голов. слова вимагають обов’язкової появи залежного

слова у певній відмінковій формі:
у формі знахідного відмінка без прийм-ка: знайти (кого?) друга; відвідати (що?) виставку
у формі родового відмінка:
а) коли позначає частину від цілого: випити води;
б) у заперечних конструкціях із часткою не:
не прочитав книги;
в) коли літературними є паралельні форми родового та знахідного відмінка:
співав пісні - співав пісень
у формі О. в. на позначення знаряддя праці: писати (чим?) олівцем; різати (чим?) ножем.;
між префіксованим дієсловом та іменником з прийменником, коли префікс дублює прийменник – написати на дошці, відійти від дверей;
при деяких зворотних дієсловах, які обов’язково вимагають наявності іменника (у певній відмінковій чи прийменниково-відмінковій формі): милуватися садом, розуміється на квітах);
у деяких прикметникових словосполученнях – притаманний для когось,
характерний для чогось,
властивий комусь

Сильне

Семантико-граматичні особливості головн. слова не потребують обов’язкової появи залежного слова у певній відмінковій формі:
жити надією, жити в розлуці.

Слабке


Слайд 17
РЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВНА ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ

РЕЧЕННЯ – основна, граматично оформлена за законами

певної мови, інтонаційно завершена комунікативно-мовна одиниця, що є засобом вираження думок, емоцій, почуттів та ставлення до висловлюваної думки.

Смислова завершеність

Інтонаційна оформленість

Модальність

Граматична організова-ність

О З Н А К И Р Е Ч Е Н Н Я

Предикативність


(з грецької – «висловлення, твердження»)

співвіднесеність змісту речення з об’єктивною дійсністю.

Завдяки предикативності зміст речення трактується як реальний чи можливий, бажаний тощо. Головним носієм предикативності є присудок.

Предикативність формується граматичними значеннями модальності, способу і часу.

Предикатив-ність


Слайд 18




вираження мовцем свого ставлення (ствердження, зеперечення, бажання, передбачання) до змісту висловлювання.

Модальність виражається дієсл. способами (Ми вчимося. Ми б училися. Коли б ми вчилися.), модальними частками (ніби, хіба що, чого доброго тощо), спец. модальними словами (здається, кажуть, безумовно, напевно, мовляв та ін.).

Інтонація – це єдність висоти, сили, темпу і тембру мовлення, які є засобом організації словесного вираження висловлювання й емоційно-вольових показників виразності. Тому інтонац. оформленість залежить від мети висловлення і буває: розповідна, питальна, оклична. Інтонація завжди вказує на завершеність речення. Тому навіть одне слово може стати реченням: Весна. Ранок. Холодно.

Речення складається із слів, об’єднаних за граматичними законами певної мови. Слова в реченні набувають певної граматичної форми, поєднуються різними типами зв’язку, становлять єдине граматичне ціле.

Речення хар.-ся відносною закінченістю висловленої думки і в мовному потоці є частиною розгорнутого повідомлення.

Модальність

Граматична організованість

Інтонац. оформленість

Смислова завершеність


Слайд 19ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ


ДВОСКЛАДНИМ наз. речення, граматичний центр якого виражений двома головн.

членами – підметом і присудком.
Душа горить в смертельному вогні (В.Стус)
Батько вишні садив на межі (Г.Чубач)


зв’язок – координація

Присудок із залежними словами становить групу присудка

Підмет із залежними словами становить групу підмета

Членами речення бувають повнозначні частини мови і нерозкладні словосполучення, що виконують функцію слова.

Члени речення

ГОЛОВНІ

ДРУГОРЯДНІ



ПРИСУДОК

ПІДМЕТ




озна-чення

підмет

присудок

предикативний центр

при-кладка

додаток

обста-вина








Слайд 20ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ


ПІДМЕТ – це грамат. незалежний гол. член двоскл. речення,

що означає предмет, ознака, дія чи стан якого виражається присудком. Відповідає на питання хто? що? Летіли і летіли журавлі На південь, всі дорогою одною, Перлистими, сріблистими ключами (М.Рильський). В чужому квітнику не пахнуть квіти (А.Листопад)

основні ознаки

семантика

входить до схеми реч. як його гол. член

виражає граматичну предметність

переваж. вираж. Н.в.

дія-процес: І плакати – це також щастя (Олесь Гончар)

носій ознаки:
Вранці на палубі я був першим (М.Ірчан).

носій стану:
І синя тінь лежить від будяка сухого (П.Мовчан).

об’єкт дії: Згадавсь мені рядок одного вірша (Д.Павличко).

суб’єкт дії: Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки (Л.У.).

поєднується з присудком способом предикативного зв’язку – координацією

перебуває у двобічному (предикативному) зв’язку з присудком

займає типову позицію перед присудком


Слайд 21








ЗА СТРУКТУРОЮ
ПРОСТИЙ ПІДМЕТ

субст. прикм-м: Грамотний – тямущий і на все видющий



СКЛАДЕНИЙ ПІДМЕТ

іменником: Відчиняє двері осені вересень (В.Ткаченко)

займенником: Так ніхто не кохав…(В.Сосоюра)

В И Р А Ж Е Н І

інфінітивом: Першою думкою в Остапа було тікати (М.Коцюбинський)

числівником: Останніми вийшли двоє

субст. дієприкм-м: Поранений лежить в снопах… (П.Воронько)

субст. прислівником: Можливо, це «потім» і не настане (О.Іваненко)

лексичн. словосполуч: “Диво калинове” Д. Білоуса – це наша духовна історія

фразеолог. словосполуч.:
Ні богові свічка ні чортові кочерга – людина невизначеного характеру

 синтаксичним словосп.-м:
- числівник + іменник у Н.в. чи Р.в.: А на березі ріки три стоять стрункі дубки (Л.Первомайський) Пильно дивляться тисячі вікон (Б.Олійник)
- іменник із значенням сукупності + іменник у Р.в.: Гурт хлопців підійшов до берега.
- іменник (займенник) у Н.в. + іменник в О.в.: Дмитрик з Гаврилком вчепились ззаду за сани… (М.Коцюбинський)
- іменники більшість, меншість, частина + іменник у Р.в.: Більшість дітей відвідує дитсадок.
- іменник (займенник) у Н.в. + іменник (займенник) у Р.в.: Кожен з нас сподівається на успіх.
- іменник із значенням міри + іменник у Р.в.: Кілограм пшениці коштує дві гривні.
- інфінітив + іменник в О.в.: Бути прикладом у роботі, в навчанні, в побуті повинно стати невід’ємною частиною батьківського авторитету (В.Сухомлинський)

субст. вигуком: Гучне «Ура» пронеслось тоді над лугами …Л.Первомайський






Слайд 22

перебуває у двобічному (предикативному) зв’язку з підметом
характеризує підмет
основні ознаки
семантика
належність: Неначе сонце

засіяло, неначе все на світі стало моє (Т.Шевченко)

поєднується з підметом способом предикативного зв’язку – координацією

родова характеристика:
Світязь – душа народу… (Р.Братунь)

кількість:
Сто років - це ж дуже багато (О.Іваненко)

якість: А його очі були ще синіші за небо… (О.Гончар)

стан: Трохименко був блідий, схвильований …

дія: І мрії полинуть над ясні зірки, в країну далекую чар (М.Рильський)

займає типову позицію після підмета

найчастіше вираж. дієсл. формами

входить до структ. схеми речення як його головний член

ПРИСУДОК – головний, граматично не залежний, член двоскл. речення, що означає дію, стан, якість, властивість предмета, позначуваного підметом. Питання що робить підмет? що з ним робиться? яким (чим) він є (був, буде)?


Слайд 23
Складений
дієслівний
ЗА СТРУКТУРОЮ
ПРОСТИЙ
дієслівний
СКЛАДЕНИЙ
СКЛАДНИЙ
(подвійний)
Складений
іменний
Ускладнена форма складеного іменного
Ускладнена форма складеного дієслівного


Слайд 24
Простий дієслівний присудок
виражається одним дієсловом
Білі гуси летять над лугами, в

синім небі біліють снігами (О.Олесь).

Як же без мене ти будеш рости, хто тебе стане у люди вести? (О.Олесь)

Люди орати, а він спати (Н.тв.)

А зима тут снігу – кидь! (О.Олесь)

Пливе човен, води повен, та все хлюп-хлюп-хлюп.

Хай він жде біля криниці, Хай скучає до зірниці (А.Малишко)

І буде правда на землі (Т.Шевченко)

Ти даремне не бий поклонів.

дієсловом дійс. сп-бу тепер., мин. та майб. часу

дієсл. аналіт. формою майб. часу

дієсловом наказ. способу

дієсловом бути

звуконаслід. словами

дієслівно-вигук.
формою

інфінітивом

дієсл. формами умовного способу

фразеологічним сполученням

Сказав би словечко, так вовк недалечко (Н. тв.).


Слайд 25

СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛ. ПРИСУДОК (С Д П)

Фазові дієслова
вказують на початок; кінець;

продовження дії

На синьому небі почали вже зорі виблискувати
(Б.-І. Антонич).


Модальні дієсл (вираж.
можливість/неможливість,
бажання, зобов’язання, волевиявлення, мисленя, мовлення)
 

фразеологізм


прикметниками типу
здатен, схильний, радий, готовий, змушений
 

Я хочу бачити світ розплющеними очима (І. Драч). Ніхто не наважувався починати розмову (М.Коцюбинський)

Допоміжне дієслово
(граматичне значення)

Інфінітив
(лексичне значення)


Не є складеним дієслівним присудком:
інф-в + особ. або род. дієсл. руху : Я пішов купатися.
2) інф-в + дієсл. мовлення, спонукання Командир наказав атакувати. Ти примусиш його працювати

+


Рад іще раз він побачить отаку зиму (В.Сосюра). Молодість здатна творити несподіване …(Я.Качура).

Поставив він за справу честі найважчий камінь спершу перенести (Крижанівський)







Усклад-нена ф-ма СДП

Модальне дієслово

Інф-в фазов. чи мод. д-ва

Інф-в - носій осн. лекс. зн-ня присудка

Інженер мусив погодитися виїхати

=

+

+


Слайд 26
СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК (СІП)
Усклад-нена
ф-ма СІП
Дієслово-зв’язка
Іменна частина
+
- БУТИ (в усіх часових

і способових формах)
Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого (С.Плачинда)
- ЯВЛЯТИ СОБОЮ, СТАНОВИТИ
Місто являло собою жахливі руїни
- ВИЯВЛЯТИСЯ, ЗВАТИСЯ, ВВАЖАТИСЯ, ОПИНЯТИСЯ, НАЙМЕНУВАТИ, РОБИТИСЯ, УТВОРЮВАТИ, СТАВАТИ, ЗАЛИШАТИСЯ тощо
Мірошник той Хомою звався (Л.Глібов).
- ІТИ, ПОВЕРНУТИСЯ, СТОЯТИ, СИДІТИ, ЛЕЖАТИ, ПРАЦЮВАТИ, СЛУЖИТИ, РОБИТИ тощо Додому Степан повернувся зовсім хворим

ІМЕННИК: Земля – мов казка (В.Симоненко).
ПРИКМЕТНИК: Осінь була дощова, холодна, вітряна (А.Хижняк).
ЗАЙМЕННИК: Тут кожен камінь – мій, і кожен подих – мій.
ЧИСЛІВНИК: О земле вічна, ти – одна на світі! (Є.Маланюк)
ДІЄПРИКМЕТНИК: Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О.Гончар).
ПРИСЛІВНИК: Жити на землі – не просто.
стійким СЛОВОСП-М: Був він стріляною птицею.

особ. (родова)
ф-ма доп. модальн. (фазового)
д-ва

д-во-зв’язка
у ф-мі інф-ва

іменна частина

=

+

+

Я хотів би вітром бути… (М.Рильський).
Справа починала бути поганою (М.Коцюбинський)


Слайд 27
СКЛАДНИЙ (подвійний) ПРИСУДОК склад-ся з двох повнознач. слів: дієслів руху, д-сті

або стану і предикат. члена (прикм-ка, дієприкм-ка, займ-ка, числ-ка, ім-ка)

СТАН (тимчасове перебування в стані): стояти, сидіти, спати, читати

Сава Андрійович сидить засмучений

СЕМАНТИКА дієслова

Наприклад

РУХ: їхати, ходити, кинутися, повернутися

Лукаш прощався сумний, невеселий. Першим обізвався батько.

В моєму серці ти жила веселою і молодою.

Не кожен родиться крилатим.

Я приїхала до вас за вчительку (М.Коцюбинський)

Перехід з одного стану в інший: стати, рости, родитися, зупинитися

ДІЯЛЬНІСТЬ: жити, працювати, служити

МОВЛЕННЯ: сказати, доповнити, обзиватися


Слайд 28 НЕЧЛЕНОВАНІ РЕЧЕННЯ (слова-речення) – особл. структур. тип простого речення, який хар-ся

синтакс. нерозкладністю і склад-ся з одного слова. Не поділ-ся за чл. речен

КЛАСИФІКАЦІЯ
1. СТВЕРДЖУВАЛЬНІ (схвалюють сказане):
Чи ви не з села? - Еге...
2. ЗАПЕРЕЧНІ (виражають незгоду зі сказаним): -Хіба довідались? - Ні! 
3. СПОНУКАЛЬНІ (спонукають до виконання дії): - Геть! Геть! Дітей моїх обібрав! Жінку голодну лишив 
4. ПИТАЛЬНІ (спонукають до пояснення своєї думки, уточнення її; виражаються ствердж. або спонукальними словами):
Здорові були, діду! - Га? - питає дід Тиміш 
5. ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ (виражають емоції - захоплення, обурення, страх):
Ох! Красота! - вигукнув мисливець
6. Слова-речення, що виражають ВІТАННЯ, ПРОХАННЯ, ПОДЯКУ, ВИБАЧЕННЯ: -Добрий вечір, дядьку Мартине! А бог на поміч!.. - гукають Мартинові здалека.


Слайд 29 НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ – речення, у яких пропущено один чи декілька потрібних

для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

РІЗНОВИДИ
ВЛАСНЕ-НЕПОВНІ:
контекстуальні: Червоними озерами цвіли в лісосмузі маки. Синіми озерами біля них – сокирки.
ситуативні: На Василенка (у маршрутці). Візьми (ручку)
парцельовані: Шпак – як враг, на садки налітає. А дятел – у-у-у… Трудяга.
обірвані: Я не Ганна, Не наймичка. Я… Та й оніміла  
ЕЛІПТИЧНІ
Садок вишневий коло хати. В небі журавлів готичний ключ. Біля кладки верба. Тут обелісків ціла рота. Кругом непроглядь.


Слайд 30
Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії. Якби було вас

менше навкруги,– людина може вдаритись в апатію. Мені смакує ваш ажіотаж. Я вас ділю на види і на ранги. Ви – мій щоденний, звичний мій тренаж, мої гантелі, турники і штанги. Спортивна форма – гарне відчуття. Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. Спасибі й вам, що ви не м’якуші. Дрібнота буть не годна ворогами. Якщо я маю біцепси душі – то в результаті сутичок із вами. Отож хвала вам! Бережіть снагу. І чемно попередить вас дозвольте: якщо мене ви й зігнете в дугу, то ця дуга, напевно, буде вольтова. Ліна Костенко

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика