- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Проблеми лінгвометодології презентация
Содержание
- 1. Проблеми лінгвометодології
- 2. ПЛАН 1. Методологія, епістемологія, лінгвометодологія. 2.Предмет, об'єкт
- 3. Тлумачення методології 1) теорія методів дослідження
- 4. методологія (давньогр. μέθοδος «шлях крізь, за чимось»
- 5. методологія–метод– методика Методологія – застосування до процесу
- 6. Епістемологія (давньогр. episteme - знання) – теорія
- 7. Спеціальна епістемологія розв’язує конкретні питання дослідження:
- 8. Лінгвометодологія маргінальна галузь (проектується в загальну методологію) особлива галузь мовознавства
- 9. РОЗБІЖНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ Metalinguistics (американське мовознавство) – багатозначність
- 10. лінгвометодологія наука, спрямована на з
- 11. Об’єкт лінгвометодології системи трактування
- 12. Предмет лінгвометодології пізнавальне спрямування й організація досліджень мови та її продуктів.
- 13. Глобальні методології лінгвістики Феноменологічна Позитивістська Раціоналістська Функціональна
- 14. Феноменологічна методологія ґрунтується на: філософії
- 15. Позитивістська методологія лінгвістичні школи й течії, що
- 16. Раціоналістська методологія виходить із теорії
- 17. Функціональна методологія ідеї І. Канта, погляди
- 18. Наукова парадигма ( грецьк. Παράδειγμα
- 19. Наукова парадигма 3) зразок наукових
- 20. Т. Кун Книга «Структура наукових
- 21. Наукова парадигма панівна на кожному етапі історії
- 22. Склад наукової парадигми три блоки :
- 23. історія лінгвістики Характеризується послідовною зміною
- 24. Головні наукові парадигми генетична (порівняльно-історична, еволюційна),
- 25. Головні наукові парадигми порівняльно-історична структурно-таксономічна антропоцентрична [Алефиренко 2005]
- 26. Генетична парадигма набула особливої ваги у мовознавстві
- 27. таксономічна парадигма домінувала в першій половині XX
- 28. прагматична парадигма становлення відбулося у другій половині
- 29. когнітивна парадигма спрямована на пояснення постійних кореляцій
- 30. Антропоцентрична парадигма суперпарадигма: «це зумовлене тим,
- 31. антропоцентризм парадигм методологічна епістема, а не парадигма:
- 32. перехід від однієї парадигми до іншої
- 33. панування наукової парадигми зберігається, допоки несумісні з
- 34. перехід від однієї парадигми до іншої
- 35. «Знання, отримані раніше, не зникають без сліду,
- 36. домінантні парадигми сучасної лінгвістики прагматична когнітивна
- 37. мова як синергетична суперсистема нелінійна, нерівноважна, детермінована
- 38. Головні наукові парадигми в історії лінгвістики
- 39. генетична наукова парадигма розробка процедур реконструкції походження
- 40. Напрями порівняльно-історичного мовознавства історико-генетичний (встановлення історичних
- 41. таксономічна наукова парадигма Таксон Період
- 42. таксономічна наукова парадигма виникла наприкінці XIX
- 43. Лінгвістичний структуралізм сформувався у 20-30-ті pp.
- 44. структуралістські методики метод опозицій Празької школи
- 45. Апологети лінгвістичного структуралізму Ф. де Соссюр
- 46. етапи лінгвістичного структуралізму 20-50-ті pp.
- 47. принципи структуралістської парадигми системність, онтологічний
- 48. Головні наукові парадигми в історії лінгвістики
- 49. Функціональна наукова парадигма сприйняття
- 50. методологічні характеристики функціонально-прагматичної лінгвістики методологічний холізм
- 51. Когнітивна наукова парадигма Період активного застосування: Кінець
- 52. Когнітивна наукова парадигма Спрямування на вивчення
- 53. нова парадигма – синергетична Головні поняття синергетики:
- 54. сучасний стан мовознавства як поліпарадигмальний [Кубрякова1995]
- 55. загальні методологічні принципи експансіонізм, антропоцентризм,
ПЛАН 1. Методологія, епістемологія, лінгвометодологія. 2.Предмет, об'єкт і головні завдання лінгвометодології. 3. Глобальні методології у лінгвістиці. 4. Поняття наукової парадигми. 5. Основні наукові парадигми лінгвістики
Слайд 2ПЛАН
1. Методологія, епістемологія, лінгвометодологія.
2.Предмет, об'єкт і головні завдання лінгвометодології.
3. Глобальні методології
у лінгвістиці.
4. Поняття наукової парадигми.
5. Основні наукові парадигми лінгвістики
4. Поняття наукової парадигми.
5. Основні наукові парадигми лінгвістики
Слайд 3Тлумачення методології
1) теорія методів дослідження
( дескриптивна методологія», «когнітивна методологія», «генеративна
методологія»)
2) створення концепцій
3) система знань про теорію науки
4) система методів дослідження
3) метод
4) сукупність процедур і технік аналізу певної науки
2) створення концепцій
3) система знань про теорію науки
4) система методів дослідження
3) метод
4) сукупність процедур і технік аналізу певної науки
Слайд 4методологія
(давньогр. μέθοδος «шлях крізь, за чимось» і
λόγος — слово, думка)
учення про:
способи пізнання й осмислення дійсності ;
формування внутрішнього рефлексивного досвіду людини;
дослідницькі настанови, принципи та процедури аналізу об’єктів різних наук.
Слайд 5методологія–метод– методика
Методологія – застосування до процесу пізнання принципів світогляду (співвіднесення отриманих
даних з іншими фундаментальними науками і в першу чергу з філософією). (І. Арнольд 1991)
Метод – підхід до матеріалу, його систематизація та теоретичне осмислення.
Методика – спосіб пошуку нового матеріалу, тобто сукупність прийомів спостереження, експерименту й опису.
(Ю. Степанов, І. Арнольд)
Метод – підхід до матеріалу, його систематизація та теоретичне осмислення.
Методика – спосіб пошуку нового матеріалу, тобто сукупність прийомів спостереження, експерименту й опису.
(Ю. Степанов, І. Арнольд)
Слайд 6Епістемологія
(давньогр. episteme - знання) – теорія наукового пізнання, яка досліджує:
природу,
способи й методи пізнання
оцінює їхню достовірність, можливості перевірки правильності теорії тощо.
(О. Селіванова 2008: еквівалент методології).
оцінює їхню достовірність, можливості перевірки правильності теорії тощо.
(О. Селіванова 2008: еквівалент методології).
Слайд 7Спеціальна епістемологія
розв’язує конкретні питання дослідження:
виокремлення його об’єкта,
з’ясування предмета,
вироблення методів перевірки достовірності результатів і висновків,
систематизація понять і термінів,
висвітлення актуальності досліджуваних проблем тощо.
(Р. Фрумкіна 1995)
Слайд 8Лінгвометодологія
маргінальна галузь (проектується в загальну методологію)
особлива галузь мовознавства
Слайд 9РОЗБІЖНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Metalinguistics (американське мовознавство) – багатозначність терміна в славістиці
Epistemologie (французьке мовознавство)
– лінгвоісторіографія (історія граматики, компаративізму)
Слайд 10лінгвометодологія
наука, спрямована на з ’ясування
природи мови у співвідношенні
зі свідомістю її носіїв, соціумом, культурою,
дійсністю, комунікацією, процесами пізнання світу, а також на формування
інструментарію, засад і способів опису й аналізу мови та її продуктів.
дійсністю, комунікацією, процесами пізнання світу, а також на формування
інструментарію, засад і способів опису й аналізу мови та її продуктів.
Слайд 11Об’єкт лінгвометодології
системи трактування мови, мовлення,
мовленнєвої діяльності,
які грунтуються на світоглядних і пізнавальних настановах, способах, принципах і процедурах їхнього дослідження, що склалися в
межах певних мовознавчих течій, шкіл, розвідок окремих лінгвістів.
межах певних мовознавчих течій, шкіл, розвідок окремих лінгвістів.
Слайд 12Предмет лінгвометодології
пізнавальне спрямування й організація досліджень мови та її продуктів.
Слайд 14Феноменологічна методологія
ґрунтується на:
філософії Платона, Аристотеля
схоластиці Середньовіччя,
монадології Г. Лейбніца,
теоріях духу народу І. Гердера, В. фон Гумбольдта,
феноменології Г. Гегеля, Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера, Г. Гадамера
марксистській концепції історичного матеріалізму
Слайд 15Позитивістська методологія
лінгвістичні школи й течії, що спираються на філософські
вчення
античних матеріалістів,
середньовічних номіналістів, емпіриків (Д. Юма, О. Конта, Дж. Мілля),
біхевіористів тощо.
античних матеріалістів,
середньовічних номіналістів, емпіриків (Д. Юма, О. Конта, Дж. Мілля),
біхевіористів тощо.
Слайд 16Раціоналістська методологія
виходить із
теорії Р. Декарта,
логіцизму,
положень І. Канта
ндивідуалізму
І. Фіхте,
екзистенціалізму, естетизму Б. Кроче,
аналітичної філософії логічного аналізу мови Р. Карнапа, К. Гемпеля, У. Куайна, Л. Вітгенштейна
екзистенціалізму, естетизму Б. Кроче,
аналітичної філософії логічного аналізу мови Р. Карнапа, К. Гемпеля, У. Куайна, Л. Вітгенштейна
Слайд 17Функціональна методологія
ідеї І. Канта,
погляди В. Джемса, Ф. Шіллера,
Д. Дьюі, К. Поппера, Л. Виготського, В. Франкла,
Бахтіна, І. Лакатоса й ін.
(Лещак 1996)
Бахтіна, І. Лакатоса й ін.
(Лещак 1996)
Слайд 18Наукова парадигма
( грецьк. Παράδειγμα – приклад, зразок)
значення:
1) спосіб пізнання й усвідомлення світу, що визначає загальні принципи дослідження об’єкта в різних науках;
2) представлення об’єкта науки в ракурсі понятійного апарату та процедур опису й аналізу певної течії, наукової школи (дескриптивістська, генеративна парадигма в мовознавстві);
Слайд 19Наукова парадигма
3) зразок наукових уявлень і дій у певний
період або на певній території (європейська, азіатська або західна, східна наукова парадигма; американська, європейська, радянська наукова парадигма і т. ін.).
Слайд 20Т. Кун
Книга «Структура наукових революцій» (1961):
концепція розвитку
науки як процесу революційних перетворень (стосовно природничих наук).
різка зміна стилів наукового мислення,
створення нових категорійних ієрархій і методик аналізу об’єкта.
нове тлумачення терміна «парадигма» з атрибутом «наукова»
різка зміна стилів наукового мислення,
створення нових категорійних ієрархій і методик аналізу об’єкта.
нове тлумачення терміна «парадигма» з атрибутом «наукова»
Слайд 21Наукова парадигма
панівна на кожному етапі історії лінгвістичних учень система поглядів на
мову, яка визначає предмет і принципи лінгвістичного дослідження відповідно до культурно-історичного й філософського контексту епохи
(М. Алефіренко 2005)
(М. Алефіренко 2005)
Слайд 22Склад наукової парадигми
три блоки :
настановний, що визначає засади й
передумови її формування;
предметно-пізнавальний, що характеризується спільністю підходів до об’єкта науки;
процедурний (технічний), який грунтується на сукупності методів і методик дослідження об’єкта згідно з настановами й підходами
(О. Кубрякова) [1995].
предметно-пізнавальний, що характеризується спільністю підходів до об’єкта науки;
процедурний (технічний), який грунтується на сукупності методів і методик дослідження об’єкта згідно з настановами й підходами
(О. Кубрякова) [1995].
Слайд 23історія лінгвістики
Характеризується послідовною зміною домінанти (або співіснування,
згідно з концепцією швейцарського лінгвіста
П. Серіо) трьох або чотирьох головних наукових парадигм.
Слайд 24Головні наукові парадигми
генетична (порівняльно-історична, еволюційна),
таксономічна (системно-структурна),
прагматична (комунікативно-функціональна),
когнітивна (
когнітивно-дискурсивна),
[Тураева 1994; Кубрякова 1995, 2004; Селіванова 2008]
[Тураева 1994; Кубрякова 1995, 2004; Селіванова 2008]
Слайд 25Головні наукові парадигми
порівняльно-історична
структурно-таксономічна
антропоцентрична
[Алефиренко 2005]
Слайд 26Генетична парадигма
набула особливої ваги у мовознавстві XIX ст.,
керувалася принципами історизму,
діахронічного розгляду мови, почасти - емпіризму, психологізму й аналогійності,
була спрямована на дослідження еволюційних змін мов, закономірностей розщеплення прамов, генетичної близькості мов світу;
була спрямована на дослідження еволюційних змін мов, закономірностей розщеплення прамов, генетичної близькості мов світу;
Слайд 27таксономічна парадигма
домінувала в першій половині XX ст.
ґрунтувалася на принципах
синхронічності лінгвістичного опису, онтологічного дуалізму інваріантів і варіантів мовних одиниць, системності мови, її рівневої ієрархії, наявності системних відношень на всіх мовних рівнях,
була спрямованою лише на мову, її структурну організацію без урахування зовнішніх чинників, зокрема, й людського)
була спрямованою лише на мову, її структурну організацію без урахування зовнішніх чинників, зокрема, й людського)
Слайд 28прагматична парадигма
становлення відбулося у другій половині XX ст.
переорієнтація лінгвістичних досліджень
на аналіз людського чинника в мові, діяльнісної та телеологічної поведінки мовної системи в комунікативному середовищі (мова почала розглядатися як знаряддя досягнення людиною успіху, оптимізації інтерактивних відношень мовців у комунікативній ситуації, різних типах дискурсу)
Слайд 29когнітивна парадигма
спрямована на пояснення постійних кореляцій і зв’язків між мовою, мовними
продуктами, з одного
боку, і структурами знань, операціями мислення та свідомості, з іншого.
боку, і структурами знань, операціями мислення та свідомості, з іншого.
Слайд 30Антропоцентрична парадигма
суперпарадигма:
«це зумовлене тим, що концепції, що були в її
складі, все більш очевидно себе переростали й перетворилися на самостійні лінгвістичні парадигми. Найбільш виразно сприймаються контури таких наукових парадигм, як когнітивна лінгвістика, психолінгвістика, лінгвокультурологія, комунікативна лінгвістика, прагмалінгвістика» [Алефиренко 2005].
Слайд 31антропоцентризм парадигм
методологічна епістема, а не парадигма:
у сфері психолінгвістики спостерігається наявність
методологічно різнопланових течій і наукових шкіл,
у комунікативній лінгвістиці співіснують концепції індивідуального й колективного антропоцентризму (другий є більше етноцентризмом) і положення про децентрованість особистості (дискурсоцентризм).
[Селіванова 2008]
у комунікативній лінгвістиці співіснують концепції індивідуального й колективного антропоцентризму (другий є більше етноцентризмом) і положення про децентрованість особистості (дискурсоцентризм).
[Селіванова 2008]
Слайд 32перехід від однієї парадигми до іншої
коливання маятника (П. Паршин),
коловий рух (Д. Руденко),
послідовна зміна (3. Тураєва),
рух по спіралі (Ю. Степанов),
співіснування за умови домінування однієї чи двох парадигм (О. Кубрякова).
послідовна зміна (3. Тураєва),
рух по спіралі (Ю. Степанов),
співіснування за умови домінування однієї чи двох парадигм (О. Кубрякова).
Слайд 33панування наукової парадигми
зберігається, допоки несумісні з нею мовні факти не руйнують
її методологічної доктрини.
Накопичення суперечностей у певній парадигмі зумовлює зародження елементів нового знання, формування різних наукових напрямів,
кризова ситуація, у результаті якої руйнуються підвалини старої парадигми і закладається підґрунтя нової [Алефіренко 2005].
Накопичення суперечностей у певній парадигмі зумовлює зародження елементів нового знання, формування різних наукових напрямів,
кризова ситуація, у результаті якої руйнуються підвалини старої парадигми і закладається підґрунтя нової [Алефіренко 2005].
Слайд 34перехід від однієї парадигми до іншої
процесу руйнації не відбувається
методологічне підґрунтя
парадигми не знищується, а зазнає певної модифікації з боку доктрини нової парадигми
нова парадигма не будується на уламках старої, а виникає на іншому ґрунті, в межах по-іншому налаштованих угруповань наукової спільноти (шкіл, течій)
[Селіванова 2008]
нова парадигма не будується на уламках старої, а виникає на іншому ґрунті, в межах по-іншому налаштованих угруповань наукової спільноти (шкіл, течій)
[Селіванова 2008]
Слайд 35«Знання, отримані раніше, не зникають без сліду, вони відходять на другий
план і на новому оберті спіралі можуть відродитися в новій якості»
[Арнольд 1991].
[Арнольд 1991].
Слайд 37мова як синергетична суперсистема
нелінійна, нерівноважна, детермінована зсередини й ззовні, яка
перебуває у стані переходу від хаосу до порядку й далі - до нового порядку через взаємодію деструктивних тенденцій і параметрів самоорганізації цієї суперсистеми.
Самоорганізація здійснюється шляхом спільного функціонування елементів і підсистем, які кооперуються задля збереження системи.
Самоорганізація здійснюється шляхом спільного функціонування елементів і підсистем, які кооперуються задля збереження системи.
Слайд 39генетична наукова парадигма
розробка процедур реконструкції походження мов від прамов,
установлення еволюційних змін
і закономірностей розвитку споріднених мов шляхом їхнього порівняння на різних етапах формування.
Головний принцип – історизм, який мав філософське підґрунтя (еволюційні погляди К. Ліннея, теорія прогресу
А. Тюрго, Г. Лессінга, І. Гердера, Ч. Дарвіна)
Головний принцип – історизм, який мав філософське підґрунтя (еволюційні погляди К. Ліннея, теорія прогресу
А. Тюрго, Г. Лессінга, І. Гердера, Ч. Дарвіна)
Слайд 40Напрями порівняльно-історичного мовознавства
історико-генетичний (встановлення історичних законів розвитку споріднених мов від
прамови;
типологічний (визначення й опис типологічних рис мов світу)
ареальний (взаємодія географічно контактних мов, мовні союзи тощо
типологічний (визначення й опис типологічних рис мов світу)
ареальний (взаємодія географічно контактних мов, мовні союзи тощо
Слайд 41таксономічна наукова парадигма
Таксон
Період активного застосування:
Перша половина ХХ століття
Принципи:
Синхронічний
опис,
системність мови,
рівнева ієрархія
Сфера дослідження:
Структурна організація мови без урахування
зовнішніх чинників
системність мови,
рівнева ієрархія
Сфера дослідження:
Структурна організація мови без урахування
зовнішніх чинників
Слайд 42таксономічна наукова парадигма
виникла наприкінці XIX ст.
мова
як система із притаманними їй: 1) інваріантними елементами (фонемами, морфемами, лексемами, грамемами, реченнями), що в мовленні співвідносяться з їхніми конкретними реалізаціями;
2) відношеннями між елементами (синтагматичними, парадигматичними й епідигматичними), упорядкованими в ієрархію мовних рівнів.
2) відношеннями між елементами (синтагматичними, парадигматичними й епідигматичними), упорядкованими в ієрархію мовних рівнів.
Слайд 43Лінгвістичний структуралізм
сформувався у 20-30-ті pp. XX ст.
Пошук об’єктивного
наукового методу синхронного опису мовних явищ.
Таким методом став структурний аналіз
Таким методом став структурний аналіз
Слайд 44структуралістські методики
метод опозицій Празької школи
метод комутації глосематики,
компонентний, дистрибутивний,
трансформаційний, ланцюжковий аналіз,
метод аналізу за безпосередніми складниками,
компонентний аналіз
метод аналізу за безпосередніми складниками,
компонентний аналіз
Слайд 45Апологети лінгвістичного структуралізму
Ф. де Соссюр (положення про дихотомію лінгвальної діяльності
й необхідність створення двох лінгвістик (мови й мовлення), протиставлення діахронії та синхронії, виокремлення синтагматичних й асоціативних відношень у мовній системі)
І. Бодуен де Куртене (протиставлення мови мовленню в реалізації, розгляд мови як системи, розробка теорії фонеми, розмежування синхронії й діахронії мови).
І. Бодуен де Куртене (протиставлення мови мовленню в реалізації, розгляд мови як системи, розробка теорії фонеми, розмежування синхронії й діахронії мови).
Слайд 46етапи лінгвістичного структуралізму
20-50-ті pp. XX ст. –увага до формального
боку структури мови, статичність її представлення,
50—70-ті рр.) – поворот до змістового боку мовної системи, до її динаміки, були розроблені новітні та прогресивні на той час структуралістські методики, теорія поля, установлені парадигми речень тощо.
50—70-ті рр.) – поворот до змістового боку мовної системи, до її динаміки, були розроблені новітні та прогресивні на той час структуралістські методики, теорія поля, установлені парадигми речень тощо.
Слайд 47принципи структуралістської парадигми
системність,
онтологічний дуалізм
редукціонізм
реляціонізм
опозитивність
логіцизм
Слайд 49Функціональна наукова парадигма
сприйняття об’єкта в його
взаємодії із середовищем як діяльності,
функціонування системи.
функціонування системи.
Слайд 50методологічні характеристики
функціонально-прагматичної лінгвістики
методологічний холізм
методологічний плюралізм
методологічний релятивізм
[Лещак 2002].
Слайд 51Когнітивна наукова парадигма
Період активного застосування:
Кінець ХХ – ХХІ століття
Принципи:
Менталізм
(на противагу інтуїтивізму)
Сфера дослідження:
Кореляції між мовою, мовними продуктами
і структурою знань, операціями мислення
Сфера дослідження:
Кореляції між мовою, мовними продуктами
і структурою знань, операціями мислення
Слайд 52Когнітивна наукова парадигма
Спрямування на вивчення мови як засобу отримання, зберігання,
обробки, переробки й використання знань,
на дослідження способів концептуалізації й категоризації певною мовою світу дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду.
на дослідження способів концептуалізації й категоризації певною мовою світу дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду.
Слайд 53нова парадигма – синергетична
Головні поняття синергетики:
самоорганізація;
біфуркація;
флуктуація;
аттрактор.
Слайд 55загальні методологічні принципи
експансіонізм,
антропоцентризм,
експланаторність і
функціоналізм
[Кубрякова 1995, 207].
