Основнi типи словників презентация

написанні та розкриває слова лише в аспекті їх правопису (наприклад, окрім власне слів у називному відмінку надає їх закінчення у родовому). Орфографічний словник є показником сучасного йому правопису.

у своїх творах, наводяться значення, в яких ці слова вжиті, фіксуються всі форми кожного слова, скільки разів яка форма вжита і де. Такі словники називають конкордансами.

стилістична характеристика.

або декількох діалектів однієї мови. Як правило, такі словники охоплюють Лише ті слова, яких немає в літературній мові або які мають семантичні відмінності порівняно з такими самими словами літературної мови.

групи чи сім'ї споріднених мов. Великі тлумачні словники також можуть містити стислу інформацію про етимологію (істинне значення) слів.
Оскільки походження багатьох слів не може бути однозначно визначене, то етимологічні словники фіксують різноманітні точки зору і містять посилання на відповідні джерела. Іншими словами, в етимологічних словниках аналізується і дискутується етимологія поміщених в них слів.
Деякі етимологічні словники включають інформацію про групи мов і містять реконструкцію словникового запасу прамови та її контактів з іншими реконструюємими прамовам

значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць.
До тлумачних словників іноді вносять також такі менш обов'язкові лексикографічні параметри, як вимова, правопис словоформ, етимологія, перша писемна або словникова фіксація, наведення синонімів та антонімів, іншомовних відповідників тощо.
Тлумачні словники найповніше реалізують дві основні функції лексикографії: опис і нормалізацію словникового складу мови.

даються відповідники іншою мовою, тобто заголовні слова вихідної мови перекладаються лексичними засобами другої мови. Перекладні словники поділяються на загальномовні, або філологічні, та спеціальні (термінологічні словники). Крім двомовних, є багатомовні перекладні словники.

пам'яток.

кілька різновидів морфемного словника залежно від одиниць реєстру і способів їх упорядкування.

кінця (як у більшості словників), а від кінця до початку. Для зручності пошуку вирівнювання списку слів у такому словнику йде не за лівим, а за правим краєм (для мов з читанням зліва направо)

і словосполучень тотожних або близьких за значенням. У межах кожного синонімічного ряду подається семантична (вказується на відмінні відтінки значень) і стилістична характеристика слів, окреслюється їх сполучуваність, наводяться приклади їх уживання в контексті.

характеризується їх сполучуваність, наводяться приклади їх вживання в суцільному тексті.

терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено значення їх, названо походження.

вимови слів та їх граматичних форм.
Завдання орфоепічного словника — піднесення культури усного мовлення для сприяння правильності та швидкості взаємозрозуміння між людьми шляхом усунення діалектних рис у мовців і оволодінням нормами української літературної мови.

словниковій статті вказують на тип утворення омонімів, а також на граматичні, стилістичні та інші ознаки цих омонімів, які підкреслюють їх протиставленість.