Функціональний стиль та реєстр слова презентация

Стрижневим поняттям стилістики є стиль. Це слово походить від латинського stilus – “загострена паличка для писання”. Воно має багато значень, вживається для характеристики певних напрямків у музиці, живопису, літературі, архітектурі, діяльності

Слайд 1Функціональний стиль та реєстр слова
Мальцева Юлія НП-65


Слайд 2Стрижневим поняттям стилістики є стиль. Це слово походить від латинського stilus

– “загострена паличка для писання”. Воно має багато значень, вживається для характеристики певних напрямків у музиці, живопису, літературі, архітектурі, діяльності і поведінці людини, одязі, інтер’єрі тощо. У мовознавстві під стилем розуміють сукупність мовних засобів (слів, граматичних морфем, синтаксичних конструкцій) дібраних відповідно до мети, змісту, сфери спілкування.

Слайд 3Як зазначає С.Єрмоленко (“Нариси” – с. 270-271) у сучасних дослідженнях послуговуються

терміном “функціональний стиль”, окреслюючи ним власне лінгвістичний (а не літературознавчий) зміст стилю, а також обгрунтовуючи окремий напрямок дослідження й теоретичні засади функціональної стилістики. Починаючи від представників Празької лінгвістичної школи, які перші почали опрацьовувати функціональні стилі, вчені пропонують різні визначення цього поняття. Тривалий період в українській лінгвістиці вважалося найбільш науково обгрунтованим, чітко окресленим визначенням В.Виноградова.

Слайд 4В.В.Виноградов:
“Стиль – це суспільно усвідомлена і функціонально зумовлена внутрішньо об’єднана сукупність

прийомів уживання, відбору й поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи іншої загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, що служать для інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній практиці даного народу.”

Слайд 5Проте, на думку М.Кожиної, у цьому визначенні не досить чітко окреслено

поняття “сфера спілкування”. Його можна тлумачити по-різному, наприклад: спілкування на вулиці, на виробництві, у дружньому колі тощо.
У чеській стилістиці це поняття уточнюється через співвіднесення його із видом суспільної діяльності. Але ж функціональні стилі, про які йдеться, формуються в сферах спілкування – і разом з тим у видах діяльності, що співвідносяться із формами суспільної свідомості (мистецтво, наука, політика, право).
Отже, мета і завдання спілкування в обумовленій таким чином сфері визначаються призначенням відповідної форми суспільної свідомості, типом мислення, який властивий цій сфері, типовими особливостями змісту – (Кожина. Стилистика  русского языка. – с. 48.).


Слайд 6Таким чином, функціональний стиль – це своєрідний характер мовлення того чи

іншого його різновиду, що відповідає певній сфері суспільної діяльності й співвідносній з нею формі свідомості, який твориться особливостями функціонування у цій  сфері мовних засобів і специфічною мовленнєвою організацією, що створює певне загальне її стилістично забарвлення (“маркування”) (Кожина,с.49).

Слайд 7Функціональні стилі є основними найбільш соціально значимими мовленнєвими різновидами.
Найчастіше виділяються наступні

функціональні стилі:
1. Стиль побутового спілкування (Stil des Alltagsverkehrs);
2. Стиль науки і техніки (Stil der Wissenschaft und Technik);
3. Стиль офіційно-ділового спілкування (Stil des offentlichen Verkehrs);
4. Стиль публіцистики і преси (Stil der Publizistik und Presse).
5. Художній стиль


Слайд 8Але, спірним є питання про те, чи правомірно виділяти стиль художньої

літератури, оскільки в художній літературі крім авторської мови звичайно присутня і різностильова мова персонажів.
Для кожного функціонального стилю характерні свої засоби мовного вираження. Це стає особливо чітко видно, коли відбувається зсув функціональних стилів.
Порушення функціонального стилю може бути навмисним з метою створення комічного ефекту.


Слайд 9Звичайно, у реальній мовній дійсності функціональні різновиди мовлення існують як у

“чистому” вигляді (типові тексти наукового, офіційно-ділового стилів), так і в більш чи менш близьких до них варіантів, проміжних.
Кожний функціональний стиль поділяється на підстилі, які в свою чергу мають власні жанрові ознаки (Н., у всіх різновидах наукової мови - науково-навчальної, науково-популярної тощо - є свої особливості), проте вони зберігають основні ознаки певного стилю.

Отже,  в реальному мовленні функціонально-стилістичний поділ мови не зводиться до 5 основних стилів. Стилі взаємодіють, і той чи інший конкретний текст в цілому має поєднувати риси різних стилів.


Слайд 10Для кожного стилю характерне вживання специфічних лексичних одиниць. Враховуючи це, можна

виділити таки види стилістичної характеристики слова:
Нейтральна – в словах, що вживаються в усіх типах та жанрах мовлення. Сюди належить більшість слів, які складають основу словникового складу будь-якої мови.
Побутово-розмовна - в словах, що вживаються в усному мовлені в «неофіційній ситуації», які не вживаються в письмовому мовленні.
Книжна – в словах, що вживаються тільки в писемному мовлені (в будь-яких жанрах) та не вживаються в побутово-розмовному мовленні, хоча в офіційній ситуації можуть вживатися і в усному мовленні.
Поетична – в словах, що вжиті в мові поезії.
Термінологічна - в словах, що вживаються переважно в офіційно-науковому стилі. Сюди відноситься уся наукова та технічна термінологія, терміни та спеціальні слова, які вживаються в сфері держави та права, економіки, фінансів, в суспільно-політичному житті.


Слайд 11Говорячи про реєстр слова, ми маємо на увазі певну ситуацію спілкування,

яка зумовлює вибір тих чи інших мовних засобів, у тому числі і лексичних одиниць. Дана ситуація спілкування, в першу чергу, визначається: • складом учасників комунікації; • умовами, в яких відбувається процес комунікації. Таким чином, можна виділити п'ять реєстрів слова: піднесене (gehoben) нейтральне (neutral) нейтрально-розмовне (neutral-umgangssprachlich) фамільярне (salopp) вульгарне (vulgar).


Слайд 12Продемонструємо цю шкалу на прикладі стилістичних синонімів:
Sterben(помирати)(нейтр.) – vergehen(«пропадати»)(підн.)- versterben(гинути) (нейтр.)

– hinscheiden («відходити)(підн.)- dahingehen («започити»)(підн.)- entschlafen («спочивати»)(підн.) -krepieren (вульг.)(подохнути).


Слайд 13Розглядаючи приклади, можна зробити висновок, що нормативно-стилістичне забарвлення одиниць мови безпосереднє

співвідноситься із соціальними нормами спілкування, обумовленими ситуацією, у якій це спілкування відбувається, соціальними статусами тих, хто спілкується.
Тільки мовні одиниці нейтрального нормативно-стилістичного забарвлення однаково прийнятні в будь-який ситуації спілкування: офіційно-діловій, невимушеної дружній і т.д. Всі інші нормативно-стилістичні забарвлення доречні лише кожна в «своїй» специфічній ситуації.


Слайд 14Дякую за увагу!


Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика