Віртуальна подорож до Софіївки презентация

до реальної подорожі, яка напевно залишить у вас незабутні спогади. 

вхідного квитка для дорослих – 30 грн., для дітей шкільного віку – 20 грн.
Вартість екскурсії для дорослих – 20 грн., для дітей шкільного віку – 15 грн.

академії наук України, який знаходиться в м.Умані Черкаської області, широко відомий далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. і стоїть в одному ряду з такими шедеврами паркобудівниитва Європи, як сад Бальбі у Флоренції (Італія), парк Сан-Сусі у Потсдамі (Німеччина) і палацовий парк у Версалі (Франція).

пов’язаними з вивченням природної та культурної флори південного Лісостепу України, а також інтродукцією та акліматизацією рослин в регіоні.

з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав’янистих рослин в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.

особливе місце. Написана у 1811 році, вона є віршованим путівником по парку.

ви відразу переконуєтесь: тут все нагадує казку. І це справді так, адже в основу композиційного вирішення центральної частини парку покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції та Риму, а деякі місця нагадують оселю грецьких богів, героїв, письменників та філософів.

Гомера "Іліада" та "Одіссея". "Софіївка" тим і славиться, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об'єктах парку Гомерівська "Одіссея". Будь-яка (перша-ліпша) композиція чи мала архітектурна форма не тільки гарна зовнішньо, але і містить в собі певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події, - і все це настільки продумано і пов'язано між собою, що загалом зливається в єдину симфонію краси.

до центру міста. Це було перше шосе в Умані. В 1844 р. при в'їзді до парку збудували дві башти в готичному стилі.
За вказівкою Миколи I, який побував у 1847 році в "Софіївці", ці башти були знесені, а замість них за проектом архітектора А. І. Штакеншнейдера спорудили в 1850-1852 рр. в античному стилі вхідні башти, що збереглися до нашого часу разом з в'їздними воротами та хвірткою. Огорожа від башт протягом цих років багато разів змінювалась - від дерев'яної на цегляних стовпчиках до металевої на гранітних колонах, до вигляду, який вона має тепер, разом з реконструйованим мостом, сходами та комплексом для обслуговування туристів, що тепер носить статус Будинку творчості вчених Національної академії наук України. Цей будинок, має оригінальну архітектуру, а на вершині будівлі - оглядовий майданчик. Крім музею в Будинку творчості вчених є готель на 45 осіб, ресторан, сауна - отже, всі умови для плідної роботи під час зустрічей наукових працівників з різних міст та країн.

довжиною 1 км, яка веде до адміністративно-господарської зони. Вона прокладена у 1986 р., а в 2002 р., після закінчення будівництва нового ставу, її перебудували.

краєвидами, слухаємо спів птахів, лагідне дзюркотіння води, шелест листя над головою, дивуємося неповторній красі природи і творінню людських рук. На лівому березі - кам'яні композиції, гроти. Про них не збереглося легенд, міфів чи навіть народних переказів, чим так багата "Софіївка". Це, на нашу думку, є теж доказом, що ця ділянка, створена в другий період будівництва парку, відображає оссіанічні мотиви, модні в той час в мистецтві та серед освічених людей Росії. Ось ця група гранітних брил, де росте таксодій дворядний, хіба не нагадує символічну могилу з чотирьох каменів одного з героїв поеми - Морара?

літературну спадщину та архівні матеріали минулого.

зроблена повністю з дерева і пофарбована в різні кольори, протягом минулого часу реставрувалася неодноразово, останній раз в 2001-2002 рр. Назву Китайська альтанка в літературі вперше зустрічаємо у О. Л. Липи (1948). Т. Темері називає її восьмигранним павільйоном. У короткому звіті про роботи, які проводилися в саду з 1837 по 1 квітня 1847 р., читаємо: "... 1841 року...збудовано дерев'яну альтанку на зразок китайської і вкрито дописами..." Доречно відзначити, що. Л. О. Казарінов у своєму рукописному нарисі приписує .влаштування тераси Бельв'ю (він же називає її Амон-театр) В. В. Пашкевичу. Це твердження людини, яка пропрацювала в парку більше 60-ти років, ще раз свідчить про те, що історію парку як до революції, так і до теперішнього часу ще знають погано. Адже Т. Темері, описуючи парк, 1846 р. згадує, що цей чудовий краєвид було обладнано садівником Ферре 1840 р., а В. В. Пашкевич працював в парку 1890р.

подорожуєте, був просто загальноміським звалищем сміття, а тепер на місці колишніх засмічених заболочених місць Ви маєте можливість побачити ті ставки, які планувалося побудувати 1855 року, познайомитись з водними рослинами, з рослинами, занесеними до Червоної книги, з гірським садом на кам'яних схилах нового Ліщинового ставу, робота над створенням якого велась з 1993 по 2002 рік, помилуватися великим краєвидом, що розкривається нам з алеї по тальвегу Грекової балки, як тільки ми дійдем до ставу ювілейного, чи з асфальтової дороги, що повертає праворуч і зникає в насадженнях дуба червоного та сосни кримської, виринувши над мальовничою місцевістю, що включає це чудове завершення Грекової балки, яка закінчується тут названим уже гірським садом з великою кількістю ґрунтопокривних рослин, насадженнями різних видів та форм ялівців, сосни, туї та інших рослин, характерних для гірської зони, а також водним дзеркалом ставу та своєрідною архітектурою Будинку творчості вчених, що розташований на правому схилі балки і ніби завершує цю чудову діараму.

супроводження шістьма мовами, готель, ресторан, конференц-зал тощо.

в штучних умовах у зоні південної частини Правобережного Лісостепу України біорізноманіття рослин, в тому числі рідкісних і зникаючих видів, а також насаджень і ландшафтних композицій парку;
проведення науково-дослідних робіт в галузі інтродукції і акліматизації рослин і охорони рослинного світу, а також розробка питань ландшафтного паркобудування на базі дендропарку;
розробка технології розмноження найбільш цінних видів рослин і впровадження їх в культуру;
науково-просвітна робота в галузі ботаніки і охорони природи, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури.
Найважливіші наукові досягнення:
розроблено та модифіковано технології насіннєвого й вегетативного розмноження декоративних рослин, за якими щорічно вирощується понад 200 тис. саджанців, що використовуються в ландшафтних композиціях дендропарку та інших об'єктів у Лісостепу України.
розроблено технології мікроклонального розмноження in vitro для багатьох декоративних та рідкісних рослин.
створено розсадник фундуків площею 10 га.
за матеріалами досліджень останнього десятиріччя опубліковано понад 800 наукових праць в тому числі 34 монографії.
проведено архівний пошук, за яким встановлено архітектурний задум будівничих та відновлено історичні назви окремих композицій та малих архітектурних форм на основі образів з поеми Гомера «Одисея».
впродовж останніх років у західній частині «Софіївки» побудовано новий парк площею 53 га, в якому з використанням новітніх досягнень садово-паркового мистецтва створено паркові композиції, в яких зосереджено основну частину колекційного фонду інтродуцентів дендропарку, яку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 № 73 внесено до реєстру Національного надбання.

Софія Клавоне, Софія (де) Вітт, Софія Челіче) — константинопольська куртизанка грецького походження, за однією з легенд була наложницею султана, співмешканка багатьох знаменитостей, шпигунка і авантюристка, зуміла стати польською аристократкою (титулованою графинею).