Розкол в українській православній церкві та шляхи його подолання (11 клас) презентация

суспільствознавства
Секція: Теологія, релігієзнавство та історія релігії


Роботу виконала :
Пашкова Андріана Андріївна
учениця 11 класу
Мукачівського ліцею
Мукачівської міської ради
Закарпатської області

релігійній та ін. сферах. Ці зміни містять як позитивні, так і негативні аспекти. Однією з гостріших проблем сучасної України є розкол православ’я та утворення паралельних конкуруючих між собою структур: УПЦ - Українська православна церква Московського патріархату, УАПЦ - Українська автокефальна православна церква, УПЦ-КП – Українська православна церква Київського патріархату.

можна розглядати з різних точок зору, як з внутрішньо церковної так й наукової. Потреба в дослідженні розкольницького руху на Україні пов'язана з проблемою пошуку шляхів подолання кризової для українського православ'я ситуації. Видається доцільним розглянути проблему співвідношення УПЦ Московського патріархату і УПЦ Київського патріархату, адже саме це питання визнано найбільш конфліктним і неоднозначним із всіх релігійних конфесій на Україні. Щодо їх взаємовідношення немає
однозначної думки, а тому
досить важко прийти до
висновку які шляхи обрати
для їх об’єднання.

Йдеться, насамперед, про роль православної церкви в суспільно-політичному і національно-культурному житті України, про значимість об’єднання православних церков Московського і Київського патріархатів для духовного та інтелектуального рівня нації.

пошуково-дослідницької роботи :

дослідження проблеми розколу православної церкви в Україні, його наслідків для соціокультурного та політичного розвитку суспільства та перспектив його подолання.

незалежної України, коли власне і відбувся церковний розкол в українському православ’ї (кінець 1980 – початок 1990-их рр.) до сучасності 2014-2015 рр.

України.
Предметом даного дослідження
є процеси, що пов’язані з
міжцерковними відносинами
в Українській православній
церкві.

вітчизняних та зарубіжних релігієзнавців-істориків;
проаналізувати походження розкольницьких тенденцій в українському православ’ї, встановити основні причини цих процесів;
визначити роль Російської православної церкви та вплив концепції «Русского мира» на поглиблення розколу українського православ’я;
простежити розвиток відносин православних церков в Україні в 1990-2000-х роках та їх вплив на поглиблення чи послаблення розколу;
дослідити роль політичних процесів на процес об’єднання православної церкви, визначити чому це питання виходить за рамки суто релігійного та стає політичним;
встановити можливості об’єднання православних церков в Україні на сучасному етапі та фактори, що на них впливають.

розділі розглянуто причини розколу православної церкви в Україні в кінці 1980 – початку 1990-их рр., досліджено основні етапи та складові виникнення цього явища, проаналізувано стан вивчення даної проблеми в науковій літературі.

XXI ст., та факторів що впливали на них, зокрема роль та значення окремих особистостей (патріарх Філарет, митрополит Володимир) чи сформованих концепцій (проект «Русского мира»), у розвитку чи подоланні розколу.

спроба спрогнозувати розвиток українського православ′я на сучасному етапі.

в Україні. Таке питання виникало в історії Церкви щоразу, коли той чи інший народ відділявся від імперії (Римської, Візантійської, Російської тощо) утворюючи свою незалежну державу.

керівництвом Української православної церкви Київського патріархату, зокрема Мстиславом.

Предстоятель УПЦ,
Митрополит Київський
і всієї України
Владика Володимир

Святійший Патріарх Київський
і всієї Руси-України
Владика Філарет

який одностайно підтримав пропозицію митрополита Філарета про незалежність української церкви від РПЦ.

патріарха Алексія II, відмовився надати автокефалію УПЦ і позбавив організатора Помісного собору Філарета митрополичої кафедри в Києві, якою він керував із 1966 р.

відбувся Архієрейський собор УПЦ, який оголосив своїм предстоятелем митрополита Ростовського й Новочеркаського Володимира (Сабодана).

собор. На ньому прихильники Філарета об’єдналися з Українською автокефальною правосланою церквою і створили Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП). Її патріархом було проголошено 94-річного главу УАПЦ Мстислава.

церкви, а тому не всі парафіяни УАПЦ влилися до УПЦ КП. Після смерті патріарха Мстислава (червень 1993 р.) у вересні патріархом УАПЦ став митрополит Димитрій (Володимир Ярема).

став митрополит Володимир (Романюк), відомий своїми зусиллями щодо легалізації УАПЦ.

р. він проголосив себе митрополитом Київським і всієї України та вийшов з-під опіки митрополита Костянтина. У юрисдикції останнього в Україні залишилася лише Харківсько-Полтавська єпархія та ряд окремих парафій.

значення — не допускати проявів ворожнечі на ґрунті релігійних переконань, ситуацій, коли б релігійні фанатики загрожували єдності та спокою суспільства.