Рідний край - село Томилівка. Центральна вулиця презентация

південь від Білої Церкви і за 8 км від залізничної станції Роток. Загальна площа населеного пункту -265га. Населення орієнтовно 1300 чол.

вона проходить через весь центр і є основною транспортною артерією села. В давнину це був куток «Савицьківка», назва якого походить від прізвищ родин, які на ній проживали. А в Радянські часи отримала назву «Леніна», але її перейменували на Центральну:вийшов Закон України, який оголосив «Про засудження комуністичного та націонал – соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів України та заборону пропаганди їхньої символіки»  

на одній квітнуть каштани, на іншій – яблуні,абрикоси, а на нашій цвіте калина. На цій вуличці проживає близько 144 жителя. Довжина складає 2,5 км. Також на ній зареєстрована жителька-старожитель Потіха Поліна Григорівна 1926 року народження, номер будинку 48а.

ходить безліч людей,часто можна побачити велосипедистів, адже мешканці нашого села полюбляють цей вид транспорту. 

розташований дитячий майданчик(відкритий 24 серпня 2016).

поштове відділення, ФАП.

складі центром сільської ради. Першим головою виконкому сільради обрано С.П.Архипенка,а на даний час голова сільської ради активна , добропорядна, відповідальна Карпінська Наталія Василівна. 

очолив С.П. Вахній. У 1992 р. розпочалася газифікація села, яка завершилась через два роки. У 1994 р. радгосп реформовано в АФ "Томилівська".У березні 2000 р. агрофірму реформовано в ТОВ "Земля Томилівська". Швидко розвивалася інфраструктура села. Згодом поряд з'явилося ФГ «Томилівське» . На даний час так і працюють ці два основні підприємства.

той світ у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. І від того як вона впізнає світ, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє родини і всієї країни.

пізнаючи навколишній світ через ігри та спілкування зі своїми однолітками і мудрими вихователями. Увечері вони пострибають в розкриті обійми батьківських рук і будуть всю дорогу, до самого будинку, захлинаючись розповідати про пригоди сьогоднішнього дня. А завтра знову підуть в дитячий сад, щоб продовжити відкривати для себе світ, повний загадок і таємниць.

а у 1935 р. була вже семирічка. У 1952 р. в школі відкрито восьмий клас, а в 1955 р. здійснено перший випуск. З 1953 р. по 1979 p. школою керував Макар Петрович Проценко. Педагогічний колектив працював під керівництвом заступника директора Михайла Степановича Барабохи. Все своє життя працювали в школі: викладач російської мови і літератури Олексій Йосипович Чередніченко (з 1944 р.), викладач української мови і літератури Галина Іванівна Логвиненко (з 1957 p.). вчитель англійської мови Петро Артемович Пащенко (з 1954 p.), вчитель математики Петро Якович Бердник (з 1949 p.).

відважних вчителів. Вони навчають непосидючих, божевільних і егоїстичних особистостей, яких налічуються аж 94 особи.

Валеріївни.

P.S. До 11 класу директор школи ставиться з особливою увагою, бо вона є принциповою, суворою, має хорошу пам’ять (під час навчального процесу не дозволяє їздити на екскурсії).

наші колишні однокласники.

Мельніченко Олександр