Патріотичний символ Гордість нації. Впровадження патріотичної символіки презентация

РІК

свідомого, високоосвіченого громадянина-патріота, відповідального перед своєю нацією.
Важливою складовою державної ідеології в Україні є впровадження патріотичної символіки як засобу вираження громадянської позиції.
Патріотичні символи мають виконувати об’єднуючу і мобілізуючу роль під час відзначення знаменних та пам’ятних дат, проведення патріотичних акцій. Саме тоді вони набувають особливого значення та стають активним елементом ідеологічної підтримки національної свідомості громадян.
Поєднуючи образи минулого та сучасності ці символи відіграють важливу роль у формуванні патріотичного світогляду українців.
.

під час урочистих та святкових заходів.
.

в середині

вигляд двокольорового синьо-жовтого кола.
У середині, на жовтому колі, нанесено Знак Княжої Держави Володимира Великого - тризуб;
Другий - стрічка синьо-жовтого кольору.
Ці елементи гармонійно поєднано в патріотичний символ «Гордість нації» – композицію з кольорів Державного Прапора та малого Герба України.
Передумовою появи цього символу стали історичні приклади вираження українцями своєї патріотичної позиції:
синьо-жовті нагрудні знаки у формі кола носили на одязі за часів Української Народної Республіки;
синьо-жовті стрічки набули особливої популярності як засіб національної самоідентифікації українців у часи Революції Гідності.
Цей символ уособлює незламний дух українського народу у прагненні до свободи та незалежності.

жовтого кола – 40 мм
Висота центральної частини тризуба – 36 мм
Довжина стрічки – 120 мм від нижнього краю кола
Бахрома – 15 мм від нижнього краю стрічки
Матеріал кіл – фетр
Матеріал стрічки – репс
Тип застібки – “батерфляй” 

Центр кола збігається з центром жовтої смуги стрічки.

елемент консолідації суспільства навколо ідеї зміцнення державності та піднесення патріотичного духу українців.
З метою виховання у громадян, особливо в молоді, почуття гордості за свою країну, символ “Гордість нації” розповсюджується серед громадськості під час проведення заходів з нагоди пам’ятних та святкових дат .
Популяризація патріотичної символіки також здійснюється за рахунок її використання лідерами громадської думки під час участі в публічних заходах.

час відзначення таких заходів:

22 січня - День Соборності України (Указ Президента України від 13.11.2014р. № 871/2014);
20 лютого - Вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015р. № 69/2015);

08 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (Закон України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”) (Використовується разом із маком пам’яті);

28 червня - День Конституції України (161 стаття Конституції України);

24 серпня - День Незалежності України (Постанова Верховної Ради України від 20.02.1992р. № 2143-12);

14 жовтня - День захисника України (Указ Президента України від 14.10.2014р. № 806/2014);

148/2015  

15 травня День пам'яті жертв політичних репресій Указ Президента України від 21.05.2007 N 431/2007  

18 травня День боротьби за права кримськотатарського народу Указ Президента України від 16.05.2014 N 472/2014  

24 травня День слов'янської писемності і культури  Указ Президента України від 17.09.2004 N 1096/2004  

15 липня День українських миротворців Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 292-VII

23 серпня День Державного Прапора України Указ Президента України від 23.08.2004 N 987/2004  

ЗНАМЕННІ ТА ПАМ'ЯТНІ ДАТИ

13.11.2014р. № 872/2014)

09 листопада День української писемності та мови (Указ Президента України від 06.11.97 N 1241/97)

26 листопада День пам'яті жертв голодоморів (Указ Президента України від 26.11.98 N 1310/98)

06 грудня День Збройних Сил України (Постанова Верховної Ради України від 19.10.93 N 3528-XII)

ЗНАМЕННІ ТА ПАМ'ЯТНІ ДАТИ