Милосердя. 1 жовтня - День людей похилого віку презентация

pershilastivky.at.ua

на лубках у провалля: щоб дарма хліба не їли.

закону, заховав його у хліві, годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось журиться, розпитав про все і порадив зняти снопи із стріхи, ще раз обмолотити і засіяти.

нива була засіяна. Всі люди допитувались, як він до такого додумався. Він спочатку мовчав, а згодом розповів, що його батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.»

Біля столу — татусь і матуся. У сусідній кімнаті на дивані сидять дідусь і бабуся. Маленька Оленка грається на підлозі плюшевим ведмедиком і дивиться, як татусь, матуся, дідусь і бабуся слухають музику.
Дивна ця музика: здається Оленці, що над відчиненим вікном схилилися чарівні квіти— великі-великі троянди, над квітами літає бджола, в небі сяє сонце і видно далекий степ...
Бачить Оленка, як спалахують в очах татуся й матусі ласкаві іскринки. Доторкнувся татусь рукою до пальців матусі, і лице матусине осяяла лагідна усмішка.
Але чому це бабуся й дідусь такі сумні? Чому на очах їхніх сльози? Невже від троянд, бджоли і сонце плачуть?
— Оленка ще маленька й не може пояснити причини смутку дідуся й бабусі. А як би це пояснили ви?