Культура просвітництва (ХVІІ–ХVIІІ ст.) презентация

Содержание

Мета і завдання РОЗКРИТИ основні засади Просвітництва; Розглянути ідеї відомих мислителей; аналізувати особливості розвитку мистецтва; охарактеризувати розвиток української культури.

Слайд 1
КУЛЬТУРА ПРОСВІТНИЦТВА (ХVІІ–ХVIІІ ст.)
 
Лекція 7
Доц. Бадєєва Л.І.
Факультет навчання іноземних

громадян,
кафедра українознавства, ХНУРЕ


Слайд 2Мета і завдання

РОЗКРИТИ основні засади Просвітництва;
Розглянути ідеї відомих мислителей;
аналізувати особливості

розвитку мистецтва;
охарактеризувати розвиток української культури.



Слайд 3План




• Витоки та основні засади Просвітництва.
• Ідеї Вольтера, Дідро, Руссо, Гердера.
•

Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва.
• Українська культура в ІІ пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.

Слайд 4 Витоки та основні засади Просвітництва
Батьківщиною Просвітництва вважається Англія, де в

другій половині XVII ст. під впливом буржуазної революції зародилось багато ідей, характерних для всієї епохи Просвітництва. Свого розквіту Просвітництво досягає в середині XVIII ст. уже на французькому ґрунті.

Історія української культури

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 5 Витоки та основні засади Просвітництва
У XVII ст. в Західній Європі

почався загальний прогрес знань. Він був викликаний потребами матеріального виробництва, торгівлі та мореплавання.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 6 Витоки та основні засади Просвітництва
Англієць Уїльям Гарвей (1578–1657) першим відкрив

кровообіг і став засновником фізіології як науки.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 7Витоки та основні засади Просвітництва
Італійський фізик і математик Еванджеліста Торічеллі (1608–1647)

винайшов барометр і дав основу науці метеорології.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 8Витоки та основні засади Просвітництва
Наприкінці XVI – у першій половині XVII

століття було винайдено телескоп, мікроскоп, ртутні термометри, вдосконалено компас і годинник.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 9Витоки та основні засади Просвітництва
Підсумком у науковій революції XVII ст. стали

відкриття великого англійського фізика, астронома і математика Ісаака Ньютона (1643–1727). Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія української культури

Слайд 10Витоки та основні засади Просвітництва
Характерною рисою Просвітництва було прагнення його

представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, рівності, справедливості, що, на їх думку, випливає з самої природи, прав людини. Просвітителі проголосили культ розуму і природи.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 11Витоки та основні засади Просвітництва
Рушійною силою історичного розвитку просвітителі вважали розповсюдження

передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 12Витоки та основні засади Просвітництва



Просвітителі заперечили головний постулат теологічного світобачення –

про божественну наперед визначеність усього сущого. Просвітителі намагались довести, що суб’єктом історії є не Бог, а сама людина.


Слайд 13 Витоки та основні засади Просвітництва
Але ідея Бога не була відкинута.

Про Бога згадують майже в усіх філософських трактатах того часу. Раціоналізм (як світоглядний принцип) передбачав ідею Бога як гаранта розумності світобудови та здатності пізнавати її раціональним шляхом.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 14Витоки та основні засади Просвітництва
Не відкидаючи остаточно ідею Бога, значна частина

просвітителів переосмислювала її в контексті деїзму (від лат. деїз – бог). Ця форма віри, яка виникла в епоху Просвітництва, визнавала, що хоч Бог і існує в світі як його першопричина, однак після створення світу рух світотворення здійснюється без його участі.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 15Витоки та основні засади Просвітництва
У XVII ст. з ідеями Просвітництва виступили

філософи Бенедикт Спіноза (1632–1677) в Нідерландах, Томас Гоббс (1588–1679) і Джон Локк (1632–1704) в Англії.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 16Витоки та основні засади Просвітництва
Гоббс вважав, що люди рівні від природи.

Але в процесі розвитку виникає нерівність, а нерівність сприяє взаємній недовірі, яка призводить до війни. При відсутності громадянського стану завжди є війна всіх проти всіх, збиткова для всіх. Тому люди шляхом договору об’єднались у державу.

Слайд 17Витоки та основні засади Просвітництва
Локк виступив теоретиком англійського раціоналізму. У своїх

працях він дотримувався погляду, що людина не має вродженого знання, як це доводили попередні філософи, а добуває його з практичної дії.

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 18Витоки та основні засади Просвітництва
Локк був прихильником конституційної монархії і за

мету держави вважав охорону свободи й природного права людини на життя. До невід’ємних прав людини Локк відносив три основні права: на життя, свободу і власність.

Історія української культури

Слайд 19Ідеї Вольтера
Великий суспільний резонанс одержало Просвітництво у Франції, яка у XVIII

ст. стала гегемоном духовного життя Європи.

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 20Ідеї Вольтера
Найвидатнішим діячем французького Просвітництва був Франсуа Марі Аруе, відомий під

псевдонімом Вольтер (1694–1778). Тому все XVIII ст. називали «століттям Вольтера».

Історія української культури

ХНУРЕ, кафедра українознавства

Слайд 21Ідеї Вольтера
Йому не було рівних у викритті недоліків, вад феодального суспільства,

абсолютистського режиму, в зруйнуванні та подоланні всякого роду забобонів. Вольтер залишив після себе колосальну як за обсягом (понад 70 томів творів), так і за широтою жанрової палітри творчу спадщину.

Слайд 22Ідеї Вольтера


Йому належить знаменита фраза: «Всі жанри гарні, крім нудного».
«Якби

Бога не було, – писав Вольтер, – його належало б вигадати».

Слайд 23Ідеї Вольтера
Як історик, автор ряду історичний праць. Вольтер вимагав опори на

точні джерела, намагався вивчати культуру, взагалі історію народу, а не тільки життя королів і полководців. Він вірив у історичний прогрес.

Слайд 24Ідеї Вольтера
Вольтер розробив ідею так званого просвітницького абсолютизму, тобто свої надії

просвітитель покладав на «освіченого монарха».

Слайд 25Ідеї Вольтера
Гостре перо Вольтера здобуло йому всесвітню славу, його боялися навіть

королі. Недаремно самого Вольтера сучасники називали «некоронованим королем Європи», «королем філософів».

Слайд 26 Ідеї Дідро
До найвидатніших діячів французького Просвітництва належав Дені Дідро (1713–1784).


Слайд 27Ідеї Дідро
Він прославився не тільки як критик і громадський діяч, а

й як талановитий літератор і теоретик мистецтва.
Задовго до Чарльза Дарвіна він висловив здогад про біологічну еволюцію.

Слайд 28Ідеї Дідро
Дідро – головний редактор і натхненник знаменитої 35-томної «Енциклопедії або

тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» (1751–1780), яка здобула всесвітню славу.

Слайд 29Ідеї Руссо
Представником радикального крила французького Просвітництва був Жан Жак Руссо (1712–1778).

Він виступав поборником права людини на свободу, рівність, щастя.

Слайд 30Ідеї Руссо
Вчення Руссо зводилось до вимоги вивести суспільство зі стану загальної

зіпсованості моралі. На противагу філософам, які вважали себелюбство та егоїзм сумісними з суспільним благом, Руссо вимагав підкорення особистості благу суспільства.

Слайд 31 Ідеї Монтеск’є
Поруч з Вольтером «патріархом» французького Просвітництва справедливо називають письменника,

публіциста і філософа Шарля Луї Монтеск’є (1689–1755).

Слайд 32 Ідеї Монтеск’є
У своїх творах він піддав критиці феодально-абсолютистський лад Франції,

сформулював ідеї політичної та громадянської свободи. Монтеск’є належить вислів: «Кожний народ має той уряд, який заслуговує».

Слайд 33Ідеї Гердера
Друга половина XVIII ст. стала добою бурхливого пробудження в масовій

свідомості інтересу до історії.

Слайд 34 Ідеї Гердера
Якісно новим кроком у розвитку проблеми історизму стала діяльність

Йоганна Готфріда Гердера (1744–1803) – німецького просвітителя, великого дослідника національних культур, визначного історіософа, літературознавця.

Слайд 35 Ідеї Гердера
Історичний прогрес людства Гердер пов’язував з розвитком культури, до

якої відносив мову, мистецтво, науку, релігію, сімейні стосунки, державне управління, звичаї та традиції.

Слайд 36Ідеї Гердера
Цікаве висловлювання залишив Гердер про мову: «Чи має нація щось

дорожче, ніж мова її батьків? У мові втілені всі її думки, її традиції, її історія, релігія, основа її життя, все її серце і душа. Позбавити народ мови – значить позбавити його єдиного вічного добра».

Слайд 37Особливості розвитку мистецтва
XVII ст. є часом видатних досягнень в європейському мистецтві.

Пануючими в ньому стали два великі загальноєвропейські стилі: бароко і класицизм.

Слайд 38Особливості розвитку мистецтва
Терміном «бароко» (від італ.bаrоссо – дивний, химерний) позначається напрям

західноєвропейської культури, що сформувався, виник у 80–90-х рр. XVI ст. в Італії після кризи Відродження на основі творчого переосмислення його естетичних принципів.

Слайд 39Особливості розвитку мистецтва
Найяскравіше цей художній метод проявився в архітектурі. Барочні будівлі

відрізняються грандіозністю, урочистістю, для них характерна складна, примхлива, пишна декоративність.

Слайд 40Особливості розвитку мистецтва
Для бароко притаманна здатність поєднувати непоєднуване – умовність та

натуралістичну конкретність, наївну простоту та ускладненість, фантазії та реальності.

Слайд 41Особливості розвитку мистецтва
Барочному стилю властиві зовнішній блиск, парадність, декоративність, театральність, прагнення

до екзотики, нечуваного і незвичайного.

Слайд 42Особливості розвитку мистецтва
Видатними представниками бароко у живописі були італієць Мікеланджело Караваджо

(1573–1610) і голландець Пітер Паусл Рубенс (1577–1640).

Слайд 43Особливості розвитку мистецтва
Як антитеза бароко виступає класицизм (від лат. classicus –зразковий)

– напрям у європейській літературі та мистецтві у XVII –на початку XIX ст. Він є естетичним вираженням ідей абсолютизму, тому склався і основний розвиток одержав у Франції.

Слайд 44Особливості розвитку мистецтва
Основні принципи класицизму такі: ментальність, наслідування античних зразків, нормативність

творчості, раціоналізм, моралізаторство.

Слайд 45Особливості розвитку мистецтва
В архітектурі найяскравішим зразком класицизму є ансамбль Версальського палацу,

збудований в 1668–1689 рр. за наказом французького короля Людовіка XIV.

Слайд 46Особливості розвитку мистецтва
Версальський палац

Слайд 47Особливості розвитку мистецтва
Основні споруди Версаля нагадували своїми формами давньоримські будівлі з

величезними колонами, портиками, скульптурами.
Взагалі XVII ст. увійшло в історію як золоте століття живопису.

Слайд 48Особливості розвитку мистецтва
Рембрандт (1606-1669) по праву вважається справжньою вершиною голландського реалізму.

Слайд 49Особливості розвитку мистецтва
Син мельника, він став автором 600 картин, 300

гравюр і близько 2 тисяч малюнків. В 25 років став найзнаменитішим художником. Новизна картин Рембрандта полягала в реалістичному зображенні людей з різних прошарків суспільства, у глибокому відображенні їх внутрішнього духовного світу.

Слайд 50Будучи геніальним митцем світлотіні, Рембрандт відкрив у живописі світло. У славнозвісній

картині митця «Повернення блудного сина» (1668–1669) саме світлом змальована вся гама людських почуттів – пошуки, досягнення, зневіра, втрати, знахідки.

Особливості розвитку мистецтва

Слайд 51Особливості розвитку мистецтва
Рембрандт
«Повернення блудного сина» (1668–1669)

Слайд 52Особливості розвитку мистецтва
Вершиною музичної культури епохи Просвітництва, безперечно, є творчість Баха

і Моцарта.

Слайд 53Особливості розвитку мистецтва
Великий німецький композитор і органіст Йоганн Себастьян Бах (21.03.1685–28.07.1750)

створив сотні музичних творів для церковного хору та індивідуального співу, концертів для оркестрів, п’єс для органа, скрипки, флейти, клавесина.

Слайд 54Особливості розвитку мистецтва
Творчість Моцарта – вершина європейської музики XVIII ст., що

відобразила передові ідеї епохи Просвітництва.

Слайд 55Особливості розвитку мистецтва
Про талант, геніальність композитора свідчить те, що славетна Музична

академія в Болоньї визнала його академіком у 14 років.

Слайд 56Особливості розвитку мистецтва
Моцарт – автор опер «Одруження Фігаро» (1786), «Дон Жуан»

(1787), «Чарівна флейта» (1791), інструментальних творів (симфоній, концертів, сонат, варіацій, фантазій), пісень, вокальних ансамблів.

Слайд 57Особливості розвитку мистецтва
Видатним симфоністом, творцем героїчного музичного стилю, піаністом і диригентом

був німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770–1827).

Слайд 58Особливості розвитку мистецтва
Завоювання свободи в результаті наполегливої боротьби – головна ідея

його творчості. Бетховен надихався героїчними сюжетами. Такі його єдина опера «Фіделіо», увертюри «Коріолан», «Егмонт».

Слайд 59Особливості розвитку мистецтва
Одним з наймогутніших засобів для цілей Просвітництва стала література,

яка зайняла провідне місце в системі видів мистецтва.

Слайд 60Особливості розвитку мистецтва

Одним з найвідоміших письменників цієї доби був англієць Даніель

Дефо (близько 1660 – 1731 рр.).

Слайд 61Особливості розвитку мистецтва
Світову славу приніс йому написаний у 1719 р. роман

«Життя і надзвичайні пригоди Робінзона Крузо».

Слайд 62Особливості розвитку мистецтва
Інший англійський письменник і політичний діяч Джонатан Свіфт (1667–1745)

видав у 1726 р. роман «Мандри Гуллівера».

Слайд 63Українська культура
Українська національна революція 1648–1676 рр. привела до створення української держави.

Частина її на території Лівобережжя (Гетьманщина) на правах автономії проіснувала у складі Російської імперії до початку 80-х рр. XVIII ст.

Слайд 64Українська культура
Рівень духовної культури будь-якого народу визначається, насамперед, станом освіти та

поширенням наукових знань у суспільстві.

Слайд 65Українська культура
Освіта досягла в Гетьманщині порівняно високого рівня. У 1740 р.

тут діяло 866 початкових шкіл, де діти вчилися читанню та письму.

Слайд 66Українська культура
Центром вітчизняної освіти, науки і культури, духовним центром України вподовж

майже двох століть була Києво-Могилянська академія.

Слайд 67Українська культура
В академії навчалися Л.Баранович, І.Гізель, Ф.Прокопович М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель, І.Григорович-Барський,

С.Яворський, А.Лопатинський, Г.Кониський, Г.Полетика, П.Завадовський, О.Безбородько, М. Ломоносов та ін.

Слайд 68Українська культура
В академії здобували освіту шість українських гетьманів: І.Виговський, І.Самойлович, Ю.Хмельницький,

І.Мазепа, П.Орлик, П.Полуботок.
В академії працювали кращі наукові та педагогічні сили того часу.

Слайд 69Українська культура
Зокрема, професор філософії Інокентій Гізель – ректор академії (1646–1650) –

читав курси філософії та психології, в свій час навчався в Кембриджському університеті (Англія);

Слайд 70Українська культура
Лазар Баранович – відомий політичний, освітній, церковний діяч і письменник

– ректор академії (1650–1657);

Слайд 71Українська культура
професор риторики Іоаникій Галятовський – ректор академії (1657–1665), талановитий проповідник,

автор першого друкованого посібника з риторики.

Слайд 72Українська культура
професор Стефан (до постригу Семен) Яворський (1658–1722) – уродженець

Галичини із Яворова під Львовом, викладач (1690–1693), вчився у Львові, Любліні, Познані та Вільнюсі;

Слайд 73Українська культура
Феофан Прокопович (1681–1736) -найвизначніший вчений-енциклопедист тогочасної України – філософ, літератор,

публіцист, історик, математик, астроном, глава «вченої дружини» Петра І.

Слайд 74Українська культура
Літературна і наукова спадщина Ф.Прокоповича велика й різноманітна. Він писав

численні «слова» і проповіді, був автором курсів поетики, риторики, логіки, натурфілософії, математики, чимало віршів українською, російською та латинською мовами.

Слайд 75Українська культура
Складений ним у 1707–1708 рр. курс лекцій з арифметики і

геометрії для студентів академії мав переваги над тогочасними зарубіжними підручниками з математики.

Слайд 76Українська культура
У своїй філософській концепції видатний філософ-мислитель на перший план висунув

тезу про право кожної людини на земне щастя, радив наслідувати кращих представників античної культури.

Слайд 77Українська культура
З Києво-Могилянської академії вийшов письменник та церковно-освітній діяч Данило Савич

Туптало (Димитрій Ростовський, 1651–1709 рр.) .

Слайд 78Українська культура
Велику роль у справі розвитку, відродження академії відіграв гетьман України

І.Мазепа.

Слайд 79Українська культура
Завдяки заходам Мазепи вона грамотою Петра І від 26 вересня

1701 р. дістала статут академії, хоча давно вже була фактично вищим навчальним закладом.

Слайд 80Українська культура
Мазепа дбав також про матеріальне забезпечення академії. Він збагатив її

бібліотекою й рідкими рукописами, збудував для неї новий будинок.

Слайд 81Українська культура
У розвитку освіти в Україні важливу роль відіграли колегіуми –

середні навчальні заклади. Колегіумів в Україні було три: Чернігівський, Харківський і Переяславський, відкриті відповідно у 1700, 1721, 1738 рр.

Слайд 82Українська культура
Харківський колегіум

Слайд 83Українська культура
І.Мазепа – меценат і засновник низки пишних храмів. При його

добі кульмінаційного розвитку досягло українське бароко – стиль пишний, урочистий.

Слайд 84Українська культура
Він організував будівництво величезних храмів у Києві: Братського та Микольського

монастирів, церкви Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, там же збудував Економічну браму з церквою над нею.

Слайд 85Українська культура
Дослідники нарахували 12 збудованих в 1690–1705 роках І.Мазепою та закінчених

після його смерті храмів. До того ж нараховується до 20 храмів, реставрованих І.Мазепою.

Слайд 86Лосенко Антон Павлович (1737-1773)
«Чудесна ловля риби»
(1762)

Слайд 87Лосенко Антон Павлович (1737-1773)
«Авель», 1768

Слайд 88Левицький Дмитро Григорович (1735-1822)

Портрет Агаші, доньки художника,1785 р.
Портрет Нелідової, 1773 р.

Слайд 89Боровиковський Володимир Лукич (1757-1825)

“Російський імператор Олександр І”

«Портрет поета Державіна»


Слайд 90Боровиковський Володимир

Портрет Олени Олександрівни Наришкіної
Портрет Марії Іванівни Лопухіної

Слайд 91Висновок
Епоха Просвітництва може бути названа революційною не лише в розумінні соціально-економічних

та політичних перетворень, а й перетворень у сфері духовної культури.

Слайд 92Література
Абрамович С. Д. Світова та українська культура / С. Д. Абрамович. – Львів

: Світ, 2004. С. 288–306.
Греченко В.А. Світова та українська культура: довідник / В.А. Греченко, І.В. Чорний. – К. : Літера ЛТД, 2009. – С. 244–272.
Історія української та зарубіжної культури: навч. посібник / за ред. С.М. Клапчука [6-те вид., випр і доп.]. – К. : Знання-Прес, 2007. – С. 151–179.
Кордон М. В. Історія української культури: Навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів : Магнолія, 2011. – С. 223–244, 345–377.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів : Світ, 1994. – С. 236–274, 441–472.


Похожие презентации

Форми збереження культурної спадщини. Провідні художні музеї світу 295
обж 292
Национально-психологические особенности казахских воинов 327
Культура первой половины XVIII века 315
Изучаем Библию 310
Библейские мотивы в кинематографе 370

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика