Заснування Української козацької держави — Війська Запорозького презентация

17, Хорькова Л.В., КЗШ №114

війни.

3. Необхідність управління великою масою людей.

4. Значний розмір звільненої території.

5. Міжнародні справи.

зумовлений необхідністю виборювати незалежність і традиціями Війська Запорозького.

Форма державного правління
Українська держава, що виникла в ході Національно- визвольної війни - це козацька республіка.

законодавчий орган.

У ній брало участь усе козацтво.
• Розглядала питання війни і миру.
• Питання відносин з іншими державами.
• Обирала гетьмана.
• Обирала генеральну старшину.
• Обирала генеральний уряд.

ради.
На її засіданні розглядали:
• кадрові, фінансові та судові справи;
• скарги на рішення генеральної військової канцелярії чи суду;
• схвалювалися рішення генерального уряду;
• розв'язувалися суперечки між генеральними старшинами й полковниками.

сотенну).
• Скликав генеральну та старшинські ради.
• Видавав універсали, розпорядження та накази.
• Брав участь у судочинстві.
• Організовував фінансову систему.
• За рішенням ради розпочинав війну.
• Вів переговори.
• Керував дипломатичними зв'язками.
• Був головнокомандувачем збройних сил.

уряду входили гетьман та Генеральна старшина. Обирався військовою (Генеральною) радою.
• Допомагав гетьману керувати державою.
• Здійснював адміністративне, фінансове й судове управління.

судді (їх було два): Очолювали Генеральний військовий суд, який діяв при гетьмані
Генеральні осавули: Підтримували дисципліну і порядок у війську, стежили за виконанням судових вироків
Генеральний хорунжий: Опікав військові корогви
Генеральний бунчужний: Опікав гетьманський бунчук
Генеральний обозний: Командував артилерією. Відав організацією козацького табору та матеріальним забезпеченням армії
Генеральний підскарбій: Відав фінансами. Контролював прибутки та видатки військової скарбниці

м. Чигирин

Державні кордони:
Кордони держави змінювалися в ході Національно-визвольної війни в міру звільнення українських земель від польсько-шляхетського панування. Вони зміцнювалися козацькими заставами, створювалася так звана “козацька лінія”

за Б. Хмельницького охоплювала Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства (відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 p.).
Територія держави не була стабільною.
У ході війни вона змінювалася в міру звільнення земель від польсько-шляхетського панування: деякий час входила частина Волинського і Подільського воєводств, а також частина Білорусі.
У 1650 р. територія козацької держави сягала 200 тис. кв. км, а населення 1,5 мли осіб

печать, гетьманський бунчук, прапор (корогви) і герб
• Прапор - малинового кольору.
Полкові та сотенні знамена були різних кольорів — сині, жовті, білі, чорні, зелені, блакитні (було і жовто-блакитне поєднання).
• Герб - зображення козака з рушницею.
Це зображення містилося на багатьох печатках Війська Запорозького

чолі яких стояли полковники, які одночасно були головами адміністрації й суду в своїй окрузі.
Полки ділилися на сотні, в яких сотник виконував такі самі функції, як полковник у своєму полку.
Край було поділено на 16-полків:
на Правобережжі — 9 (Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький (згодом Вінницький), Київський);
на Лівобережжі — 7 ( Переяславський, Кропив'янський, Полтавський, Прилуцький, Миргородський, Ніжинський, Чернігівський).
Полки поділялися на сотні, всього 272.
Містами, що мали магдебурзьке право, керували магістрати - виборні міські старшини на чолі з війтом, якого обирали жителі міста, а затверджував гетьман.
У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків - обрані ними отамани.

Зародження й розбудова української державності на визволених землях — один із здобутків боротьби українського народу.
3. Незважаючи на постійну польську загрозу, український народ зумів створити власну державу, з якою рахувалася вся Європа.
4. Замість скасованого польсько-шляхетського адміністративного апарату було сформовано нову владу.
5. У розбудові української держави Б. Хмельницький геніально поєднав ідею старої княжої України — з новою ідеєю козацької державності.
6. Одночасно він врахував і практику багатьох тогочасних європейських держав.
7. Особливості української державності, що склалася, дають всі підстави вважати, що в ній було закладено основи республіканської форми правління.
8. Формування української держави у 1648—1657 pp. не завершилося, оскільки не було сприятливих умов та й територія України не була стабільною.
9. Створена військово-адміністративна державна система проіснувала ще понад століття й була ліквідована насильницьким втручанням російського царату.

робіт.
Сайти автора:
http://informaticon.narod.ru
http://all-for-schools.blogspot.com
http://all-for-schools-klas.blogspot.com