Японія після ДСВ презентация

Нагасакі. 2 вересня країна капітулювала.

( майже 10 млн. чоловік) - Демобілізація Збройних Сил, ліквідація війскових установ і таємної поліції - Прийняття закону про профспілки - Звільнення політв’язнів - Судовий процес у Токіо над військовими злочинцями - Розпуск промислово-фінансових концернів - У ході аграрної політики ліквідовано поміщицьке землеволодіння

Японія після Другої Світової війни

військами. До 1952 р. політичне й економічне життя країни визначалося американською окупаційною владою. Головнокомандуючому союзницькими окупаційними силами були підпорядковані урядовий апарат, усі політичні інсти­тути, включаючи імператора. У жовтні-листопаді 1945 р. було видано низку декретів, спрямованих на демократизацію та демілітаризацію країни. Дозволялася діяльність політичних партій, вводилися основні громадянські свободи. Було проголошено загальне виборче право, прийнято закон про профспілки, який надавав право на колективні договори і страйки.

розпущено, а військові установи і таємна поліція — ліквідовано. Була проведена чистка державних установ і політичних організацій від воєнно-фашистських елементів. В економічній сфері в жовтні 1946 р. було проведено демократичну аграрну реформу, що ліквідувала поміщицьке землеволодіння. З травня 1947 р. набрала чинності нова конституція Японії. Вона проголосила суверенну владу народу, але зберегла інститут імператора як «символу держави та єдності нації».

є двопалатний парламент. Міжнародна конференція в Сан-Франциско 4-8 вересня 1951 р. завершилася підписанням з Японією мирного договору та американо-японського Договору про безпеку. Згідно з договорами визначався повний суверенітет Японії в межах території, припинявся стан війни, Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від претензій на низку територій. Упродовж 1952-1970 pp. середньорічні темпи приросту промислового виробництва становили 15,2% (у ФРН, Італії — 7,4%, США — 4%). 

промисловість, електроенергетика. Японія стала світовим лідером у виробництві електро- та радіотехнічних товарів. Щорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) становив 11%, що в 2-3 рази перевищувало показники західних держав. У 1968 р. Японія за цим показником вийшла на друге місце після США. Економічному диву» сприяли традиційні ідеали та прагнення японського народу, вміло скеровані владою в русло ефективного розвитку. Успішний економічний розвиток Японії досягнутий самовідданою й організованою працею японців, випуском продукції найвищих світових стандартів.

кредитів і західних технологічних розробок. Японія у порівнянні з іншими державами не несла істотних витрат на оборону. До 1988 р. її видатки на «сили оборони» не перевищували 1% ВВП. В окремі періоди японську промисловість суттєво підтримували воєнні замовлення США.

1974 р. ціни на нафту зросли в 4 рази. Наприкінці 80-х pp. Японія випередила США за обсягом ВВП на душу населення, вийшла на перше місце у світі за промисловим експортом, золотовалютними запасами, стала найбільшим кредитором у світі. Зросла її частка у багатьох видах виробництва, особливо технічно складних. Почалося зростання японських інвестицій за кордоном, у тому числі в США і Західній Європі. У політичному житті післявоєнної Японії домінувала Ліберально-демократична партія (ЛДП). 

американцем Доджем
Відсутність значних військових витрат
Відносна дешевизна японської робочої сили
Кредити США, великі замовлення під час воєн в США в Кореї і В’єтнамі
Зниження цін на світових ринках на сировину і паливо та деякі інші

були найвищими у світі і становили близько 11 % на рік. На кінець 1960-х років Японія змогла посісти 2-ге місце за обсягом промислового виробництва, а у 1970-тих і за ВНП.

У 1955р. був прийнятий 5-річний «план економічної незалежності» , а двома роками пізніше С. Окіта- творець японських реформ- очолив роботу над новим довгостроковим планом економічного розвитку.

і ретельно розроблено.
Воно базувалося на використанні досягнень електроніки в економіці, автоматизації праці, створенні і використанні принципово нових матеріалів, форсованому розвитку фундаментальних і прикладних наук.
Японське «економічне диво» зробили можливим самі японці. Дисциплінованість, працьовитість і ретельність у всіх сферах трудової діяльності завжди були найважливішими рисами японського національного характеру.

(Йосіда Сіґеру). Нова партія одержала назву Ліберально-демократична партія (ЛДП). Вона перебувала при владі 38 років ( до 1993 р.). За ці роки змінилося 15 прем’єр-міністрів.

країні різко знизився попит на споживчі товари, скоротився потік інвестицій, зменшився обсяг зовнішньої торгівлі.
Уряд Японії вжив заходи для зміцнення національної валюти, стабілізації економіки в цілому,посилення позицій держави на міжнародних ринках.
З 2003 року економіка країни знов почала зростати.
Незважаючи на зменшення темпів економічного розвитку, Японія є одним із лідерів світової економіки: у 2010 р. на неї припадає 12 % промислового виробництва планети і майже 15% світового ВНП.