Вогнепальна зброя XVI – XVIII ст презентация

на Україну.
Як відомо, запорізькі козаки були хоробрими і досвідченими воїнами,
про які знали за межами Східної Європи.
І не останню роль у цьому зіграло і зброя, якою користувалися запорожці.
Наприкінці XVI – XVIIст. козаки
почали застосовувати вогнепальну зброю. Широко застосовували самопали, аркебузи, мушкети,
пістолі та рушниці.

зарядну
рушницю з фітільним замками. Калібр аркебузи 16 ст.
коливався від 13 до 18мм. Убивча сила становила 50-70 кроків, а дальність залпового вогню доходила до 120м.
Аркебуза легко пробивала металевий обладунок. Вважається, що 16мм. Аркебузою вистрілювали 20грамову кулю з початковою швидкістю близько 300м/с.

порох у ручній зброї. Конопляний гніт показався невигідний і його перестали вживати.
Зате в замок давали кусень кременю (так званий кріс)) і висушену губку;
відповідно сконструйований курок ударяв у кремінь, добував іскру, губка починала тліти і від неї запалювався порох. Такі рушниці з губками звали губчастими або бородатими.

вогнепальної зброї – мушкетом.
Мушкет – це важка (7-10 кг.) фітильна рушниця (колібр в середньому дорівнює 22-23мм), оснащена сошкою-підставкою(гевергабель, форкета), яку під час стрілянини встромляли нижнім загостреним кінцем у землю.
Мушкетом могли вистрілювати 50-55 грамові кулі з початковою швидкістю понад 500м/с, а дальність їх залпової стрілянини досягала 200-240 метрів.

На одному великому
возі ставили малу пушку й поруч з нею, або під
возом кілька гаківниць, чи півгаківниць.
Таку малу батерею обслуговував один пушкар.

види: півгак, гак (чи повний гак), подвійний гак. У цілому гаківниця являє собою невелику за калібром, але довгу гарматку. Довжина її коливається від1 до 2,5 метрів, а калібр від 25 до 31 мм. Виготовлялись вони в основному з заліза шляхом кування. Ложа та прикладу ця зброя не мала, тому з рук з неї стріляти неможливо. Перед пострілом тіло гарматки кріпили за допомогою гака, привареного до дульної частини на якомусь станку чи імпровізованому лафеті. Частіше станок мав форму звичайних козлів. Саме від привареного в дульній частині гака і пішла назва цієї зброї.

було озброєне вогнепальною та холодною ручною зброєю; козак-піхотинець, зокрема, мав мушкет, шаблю й ратище, кінний козак мав мушкет, шаблю, ратище й чотири пістолети, два з яких носив за поясом, а два в кобурі біля передньої луки сідла; порох і кулі піший носив у чересі навколо пояса, кінний — у ладунці через плече. До цього слід додати кинджали, ятагани, ножі, сокири, стріли й дротики, які використовували ті й інші. Своїм озброєнням запорізькі козаки переважали навіть Західну Європу.