"Починаючи з XV ст. тюрки й монголи називали козаком особистість, яка з політичною метою відокремилася від своєї держави і сама чи з родиною вкупі шукала шляхів опанування степу...
Ця назва поширилася пізніше й на цілі племена чи союзи, які відділилися від своєї держави, щоб стати козаками.
І нарешті, в декотрих кочових народів увійшло у звичай посилати юнака, здатного до військової служби, у степ, аби він там загартувався".
"нікому не підлегла людина;
людина поза підданським статусом"
Козацьке середовище мало переймалося
"чистотою крові" своїх членів
Приклад: імена в Черкасах (ревізія 1552 р.) –
Балиш, Бахта, Байдик, Брухан, Буг, Гусейн, Каранда, Кіптай, Кудаш, Махмедер, Маликбаша, Моксак, Ногай, Охмат, Теребердей, Толук, Чарлан, Челек, Чигас, Чурба та ін.
У козацтво (степовий промисел) ходили переважно подніпровські міщани й бояри, збираючись у тимчасові промислові ватаги або наймаючись для варт і конвоїв.
чи
У інших народів Європи прикордонної зони з турецько-татарським світом виникали подібні утворення:
- донське, терекське, яїцьке козацтво (Московська держава);
- ускоки та гайдуки у південних слов'ян, румунів та угорців;
- подібні явища зустрічалися і на інших континентах у різні історичні періоди.
Ці суспільні утворення мали ту ж саму природу і виконували такі ж самі функції, як і українські козаки.
Унікальність ролі українського козацтва в історії
Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:
Email: Нажмите что бы посмотреть