Варфоломіївська ніч презентация

(Катериною Медічі та Гізами) в ніч на 24 серпня 1572, напередодні дня святого Варфоломія. За різними оцінками, загинуло від 5 до 30 тисяч чоловік.

часткову свободу, їм передавалися кілька фортець, а адмірала Коліньї було введено до складу королівської ради. Уряд Карла IX і Катерини Медічі, бажаючи скріпити мир, наполіг на шлюбі голови кальвіністів Генріха Наваррського (майбутнього Генріха IV) і Маргарита Валуа, сестри короля. Коліньї запропонував об'єднати католицьке і гугенотське дворянство у війні проти Іспанії, підтримавши повсталих кальвіністів Нідерландів. Катерина Медічі та її радники вважали, що конфлікт Франції з могутньою Іспанією обернеться катастрофою. Вони побоювалися також, що Коліньї вдасться підпорядкувати своєму впливу молодого короля.

також сотні середніх та дрібних дворян. У Парижі ходили чутки про гугенотську змову. Сорбонна і проповідники називали весілля «протиприродним». Гугенотам приписували відповідальність за розв'язання громадянських воєн, бачили в них слуг антихриста, які ображали Бога. Весілля відбулося 18 серпня 1572 р. На фоні загального зубожіння надзвичайно пишні святкування посилювали обурення міських жителів. 22 серпня на адмірала Коліньї було вчинено замах. Сліди злочину вказували на причетність до нього герцога Генріха Гіза, популярного серед парижан.

убитого в 1563 р. Пораненого адмірала відвідали Карл IX і Катерина Медічі. Але гугенотська знать не задовольнилася співчуттям, зажадавши від короля покарання Гіза. Лунали заклики готуватися до нової війни. Деякі дворяни залишили Париж. Катерині Медічі і кільком придворним вдалося переконати короля усунути найбільш небезпечну групу гугенотів, щоб уникнути громадянської війни. Паризький муніципалітет 23 серпня отримав наказ закрити ворота і привести в готовність міську міліцію. У ніч на 24 серпня було вбито Коліньї, потім почалася різанина гугенотів, що знаходилися в Луврі та в інших частинах міста. Генріху Наваррському та його кузену Генріху Конде король врятував життя, зажадавши їхнього переходу в католицтво. Тиждень у місті панувало дике насильство. Король намагався відновити спокій, але солдати і міська міліція змішувалися з простолюдинами, вбиваючи і грабуючи навіть тих, кого король брав під захист. Спочатку уряд намагався пояснити те, що відбувається, ворожнечею Гізів та Коліньї, але 26 серпня Карл IX офіційно заявив, що все сталося за його наказом.

в Парижі загинуло більше 2 тис. чоловік і більше 5 тис. — по всій Франції. Вісті про Варфоломіївську ніч були із схваленням сприйняті в Римі та Мадриді і викликали тривогу в Англії, Німеччині й Польщі. Усередині країни кальвіністське дворянство і міста, які йому підчинялися, вчинили запеклий опір католикам. У ході подальших воєн уряд змушений був піти на поступки гугенотам.