Україна в 20-х - 80-х роках ХХ ст. Україна і процес перебудови в СРСР у 1985-1991 роки. (Тема 2.18) презентация

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ЗМ. 2
Україна в 20-х – 80-х рр. ХХ ст.


Заняття 18.
Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 - серпень 1991 р.).

«Перебудови».

п’ятирічки (1966–1970) стали ЗОЛОТОЮ за останні 35 років. Приріст промислової продукції в Україні склав 50%.
Але це був тимчасовий успіх, без радикальної зміни керування економіку, реальним реформам не було місця у СРСР.
Політичні арешти дисидентів (1964 р., 1972р.)
Широка русифікація середньої освіти.
Зростання кількості російськомовного населення.
Скасування автономії галузевих міністерств.
Зростання ВВП зростало 0,5% 1981-1985 рр.
Зростання екологічно небезпечних промислових об'єктів.
До 1985 р. Україна зайняла 13 місце за розвитком в СРСР.
Загострення житлової проблеми.

соціальних сферах, що проводилися у СРСР в 1985-1991 рр. і загалом призвели до загострення кризи в суспільстві, ліквідації влади КПРС і розпаду СРСР.

зовнішню політику
соціальну сферу,
ідеологію.

поліпшення відносин із США та країнами Західної Європи;
6) Спроби припинення «Холодної війни».

СКЛАДОВІ ПОЛІТИКИ «ПЕРЕБУДОВИ»

я п е р е б у д о в и

1985 -1988 рр. - період розробки концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.
1988 – 1991 рр. - період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.
У В А ГА !
Головними елементами цього курсу було визначено: науково – технічний прогрес, технічне переозброєння машинобудування, активізація “ людського фактора “.

Проведення економічних реформ.

містах;
Скасування керівної ролі КПРС;
Недоліки і помилки в національній політиці керівництва СРСР;
Суперечливі, непослідовні економічні реформи;
Втрата військово-політичних союзників у Центральній Європі;
Некерованість політичної системи, суцільна криза.

В и с н о в о к

значення: 26 квітня 1986 р. вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції.
Довгий час в Україні вся влада на місцях залишалася в руках старих партійних структур, республіка була найбільшою консервативною одиницею СРСР.

ПОВНЕ НЕ ПРИЙНЯТТЯ ПРОЦЕСІВ «ПЕРЕБУДОВИ»!!!

культурологічний клуб. До нього належало чимало дисидентів та колишніх політв’язнів.
Влітку 1988 р. сформувалася політична організація республіканського масштабу – Українська гельсінкська спілка – лідер Л.Лук’яненко.
У вересні 1989 р. утворився Народний Рух України: І. Драч, Д. Павличко, В. Чорновіл, Л. Лук`яненко, М. Горинь, В. Яворський тощо. На час установчого з’їзду чисельність Руху становила 280 тис. чол.

Л.Лук’яненко.
У 1990р., після ліквідації статті 6 Конституції СРСР почалося формування багатопартійної системи.
1-2 грудня 1990 р. І.Драч та Д.Павличко заявили про заснування Демократичної партії України.
У 1990 р. виникли Український студентський союз, Демократичний союз студентів.
Під тиском обставин керівництво республік вимушено пішло назустріч й іншим вимогам часу й суспільства. Зокрема, в жовтні 1989 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР». Була розроблена Державна програма розвитку української мови до 2000 р.

УНР та ЗУНР у 1919 р.(450 тис., можливо 1 млн.).
1 серпня 1990 р. розпочався перший український «ленінопад», розпочався з міста Червоноград, Львіська обл.
Зима-весна 1990 р. в Україні учасники мітингів досягли 2 млн. осіб.
Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
2 жовтні 1990 р. близько 160 студентів розпочали голодування в Києві на майдані Незалежності «Революція на Граніті»: однією з головних вимог було не підписання нового союзного договору.

недооцінка Заходом національно-визвольних рухів в Україні. Так, прем’єр-міністр Великобританії М.Тетчер та президент США Дж. Буш ще на початку серпня 1991 р. без застережливо підтримали Союзний договір і критикував «самовбивчий націоналізм», такі погляди були пов'язані із залишками зброї в різних республіках СРСР.
З 19 по 21 серпня 1991 р. Верховна рада та Л. Кравчук не вдавалися до рішучих дій і не могли визначитися щодо ДКНС у Москві.
21.08.1991 р. Верховна рада все ж засудила дії ДКНС.
24 серпня 1991 р. після винятково напружених дебатів Верховна Рада Української РСР переважною більшістю голосів прийняв Акт проголошення незалежності України (346 – « за», 1 – « проти», 3 – «утрималися», 12 – не голосували).

е т р е б а з н а т и.

Співдружність незалежних держав.

8 грудня 1991 р.у Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б.Єльцін, голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування.
Вони підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав ( СНД ), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни.
До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна – на правах асоційованого члена ( вона не визнала всіх пунктів угоди ). За час існування СНД значних економічних і політичних результатів у його діяльності не досягнуто.

в історії українського суспільства відкрила перебудова, покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.
Курс на перебудову проголосив квітневий (1985 р.) пленум ЦК КПРС. Перебудова виявилася типовою, з усіма притаманними їй обмеженнями, революцією згори.
У другій половині 1991 р. відбулася ліквідація СРСР, який проіснував майже 70 років.
Події серпня — грудня 1991 р. стали етапом нової національної революції в Україні, здійсненої мирним шляхом. Проголошення незалежності було початком її наступного етапу, в якому мало здійснитися формування державності України, реформування економіки, подальша демократизація суспільства, піднесення рівня життя народу, його духовності та моралі.