Україна у XVI - XVII століттях презентация

Содержание

3. З’являється козацтво
4. Утворюються ремісничі цехові організації – братства. Ці
5. Люблінська унія 1569р. Перехід західних і центральних
6. Берестейська церковна унія 1596 р. Об’єднання католицької і православної церков у греко-католицької церкви.
7. Освіта
8. Навчання проводилося в монастирях і церквах
9. Діти вивчали: - СЛОВ’ЯНО-РУСКУ МОВУ; - ЛАТИНСЬКУ МОВУ; - ПИСЬМО; - РИТОРИКУ; - ПОЕТИКУ.
11. Острожська академія- перший вищий начальний заклад в Україні (1576р.)
12. Києво-Могилянська академія (1659—1817)
13. Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської
14. У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською
15. Ніхто за життя Петра Могили не називав
16. Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, відоміший як
17. Література
18. 1 Обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні,
19. Першим друкованим твором вважається «Апостол», виданий у Львові Іваном Федоровим 1574 р. Книгодрукування
20. Архітектура
21. Львівське міське укріплення
22. Луцький замок
23. Хотинська фортеця
24. Богоявлен ська церква та Нова Башта (Кругла)
25. Кам’янець-Подільська фортеця
26. Олеський замок
27. Образотворче мистецтво
28. СКУЛЬПТУРА
29. Рельєф каплиці Боїмів (Львів)
30. Медаль на честь князя Острозького
31. Надгробник Анни Сенявської
32. Живопис
33. Фрески
34. Іконостас Успенського Собору. Києво- Печерська лавра
36. Ікона Богоматір Печерська
37. Графічне оформлення книг
38. Київський Псалтир 1396р. (Спиридон)
40. Острозька Біблія
41. Пересобницьке Євангеліє
42. Портрет Богдана Хмельницького
43. Козак Мамай
44. Прикладне мистецтво
45. Геральдика
46. Сфрагістика
47. Людвісарство (лиття з міді)
48. Музика
49. Бандура
50. Лютня
51. Торбан
52. Дзвін
53. Театр
54. Виник з релігійних обрядів
55. Шкільний театр. Інтермедіа
56. Тематика вистав: - ВЕЛИКОДНІ ПОСТАНОВКИ; П’ЄСИ МОРАЛЬНО-
57. Інтермедіа – п’єски виставки на побутові теми,
58. ВЕРТЕП

З’являється козацтво

Главная
История
Україна у XVI - XVII століттях

Слайд 3З’являється козацтво

Слайд 4Утворюються ремісничі цехові організації – братства. Ці об’єднання ремісників створювалися в

основному за територіальним принципом – по кварталах або вулицях міста. Вони мали своїм центром церкву чи каплицю певного віросповідання, переважно католицького чи православного. На чолі братства стояв обраний цехмістр. У його виборі і взагалі у справах цеху повноправними були тільки визнані ремісники-майстри. Цех мав свій професійний знак і знамено, статут, суд, печатку. Члени цехового братства збирали гроші на поминки та учти, спільно відзначали національні свята. Такі братства відігравали значну роль у відродженні національної культури.

З’являються цехові братства

Слайд 5Люблінська унія 1569р.
Перехід західних і центральних земель до Речі Посполитої, а

східних до Москоаського князівства

Слайд 6Берестейська церковна унія 1596 р.
Об’єднання католицької і православної церков у греко-католицької

церкви.

Слайд 7Освіта

Слайд 8Навчання проводилося
в монастирях і церквах

Слайд 9Діти вивчали:
- СЛОВ’ЯНО-РУСКУ МОВУ;
- ЛАТИНСЬКУ МОВУ;
- ПИСЬМО;
- РИТОРИКУ;
- ПОЕТИКУ.

Слайд 10

Слайд 11Острожська академія-
перший вищий начальний заклад
в Україні (1576р.)

Слайд 12Києво-Могилянська академія (1659—1817)

Слайд 13Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала

приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного.

ІСТОРІЯ

Слайд 14У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було

створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та латини. Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.

Петро Могила

Слайд 15Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні

польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого племінника Могили, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: «Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи».
За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь Петра Могили, її називали також Могило-Заборовською, на честь Рафаїла Заборовського. За часів гетьмана Івана Мазепи академію також називали Могилянсько-Мазепинською.

Назви академії

Слайд 16Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич український філософ,

астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою).Прлфесор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету .

Слайд 17Література

Слайд 181 Обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння).
2 Героїчний епос (думи,

історичні пісні)
Релігійна поезія (легенди, вірші, пісні)
Житійна література («Четьї Мінеї» (Київ, 1689-1705) Дмитра Туптала.)
Історична література («Густинський літопис», який висвітлює вітчизняні події від Київської Русі до кінця XVI ст. в тісному зв’язку із світовою історією.)