Сім чудес світу презентация

Стародавнього світу. За красу, унікальність та технічну складність вони отримали свій статус чудес. З плином часу список змінювався, проте кількість чудес залишалася незмінною. За деякими версіями, автором класичної версії списку вважається давньогрецький інженер і математик Філон Візантійський, який жив у III столітті до н. е.

не дивно, адже вони є єдиним з чудес світу, що збереглося до наших часів. Ці кам'яні споруди стали найбільшими пам'ятниками давньоєгипетської архітектури. Вони служили усипальнями для єгипетських фараонів і повинні були забезпечити вічне житло для безсмертного духу правителів.

за наказом вавилонського царя Навуходоносора II. Висячі сади – це чотириярусна піраміда, яка зовні нагадувала квітучий пагорб. Нижній ярус – неправильний чотирикутник, найменша сторона якого дорівнювала 34 м, найбільша – 42 м. Яруси підтримувалися колонами, висота яких досягала 25 м. Кожен ярус був покритий шаром родючого ґрунту

н. е. в місті Галікарнасі, що знаходився на територі сучасної Туреччини. Гробниця Мавсола – це цегляна будівля, облицьована білим мармуром Римський письменник і історик Пліній Старший стверджував, що довжина цієї споруди дорівнювала 60 м, а висота – 46 м.

острові Фарос, розташованому біля порту Александрія, було завершено будівництво першого в світі маяка. На цю роботу пішло близько 20 років. Висота Александрійського маяка дорівнювала 135 м, а світло від нього було видно на відстані, що перевищує 60 км. На вершині маяка постійно горіло багаття, світло від якого за допомогою відполірованих бронзових пластин направляли в море. Днем орієнтиром для мореплавців служив стовп диму.

встановлена на грецькому острові Родос. Робота над нею тривала близько 20 років. Підсумком стала глиняна статуя з металевим каркасом, оброблена бронзовими листами, яка зображала бога сонця Геліоса. Висота цього колоса, що стояв на білому мармуровому постаменті, майже досягала 36 м. На його виготовлення було витрачено близько 13 тонн бронзи і 8 тонн заліза.

Ефесі, розташованому в Малій Азії, було завершено будівництво храму, присвяченого богині Артеміді. Це була велика білокам'яна будівля, проте історія не зберегла її докладного опису. У 356 до н.е. житель Ефеса по імені Герострат спалив храм Артеміди для того, щоб прославити своє ім'я. Однак вже до початку III століття н. е. на місці згорілого храму був побудований новий. Другий храм Артеміди за розмірами перевершував попередній. Усередині храму були встановлені статуї його будівельників – Праксителя і Скопаса.

створена великим скульптором і архітектором Фідієм. Вона призначалася для храму Зевса, розташованого в Олімпії – місті, в якому проводилися Олімпійські ігри. Каркас статуї був виконаний з дерева, на яке були наклеєні пластини зі слонової кістки, що імітують оголену шкіру. Волосся, борода, вінок, одяг і взуття були зроблені із золота, а очі – з коштовних каменів. У правій руці Зевс тримав богиню перемоги Ніку, також зроблену зі слонової кістки і золота.