Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б). Курс на індустріалізацію
Створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення
Створення військово-промислового комплексу для здійснення в майбутньому світової революції
Технічна підготовка до кооперування села
Зміна соціально-класової структури населення в бік збільшення кількості пролетаріату
Причини індустріалізації
Індустріалізація – процес створення важкої промисловості для перебудови всього народного господарства на базі передової машинної техніки; прискорений розвиток промисловості з метою забезпечення обороноздатності країни
У межах НЕПу
Підходи до проведення індустріалізації
Відмовившись від НЕПу
Бухарін, Риков
Сталін
Поступові
Прискорені
Використання накопичень у соціалістичному секторі, розвиток легкої промисловості, залучення селян до різних форм кооперації, тобто економічні
Зниження споживання, прискорена колективізація селянських господарств, репресії щодо куркулів, тобто позаекономічні. Централізоване планування
Можливі елементи ринку
Командна
Критерії:
Прихильники:
Темпи:
Основні
принципи
(засоби
проведення):
Характер
економіки:
Форсована індустріалізація – індустріалізація,
що здійснюється дуже швидкими темпами
Штурмівщина — спішна, авральна робота з метою надолужити згаяний час
Жовтень 1928р. – 1932 р.
Перша п’ятирічка. Форсований ривок розвитку важкої індустрії. Заміна «відправного» плану на «оптимальний»
1933 р. – 1937 р.
Друга п’ятирічка. Подальший розвиток індустріалізації трохи зниженими темпами
1938 р. – 1941 р.
Третя п’ятирічка. Спад виробництва внаслідок репресій спеціалістів, відсутності матеріальної зацікавленості
1929 р. – «Рік великого перелому» (Й. Сталін), перехід до форсованої індустріалізації
Етапи
Бракувало кваліфікованих спеціалістів
Проводилася форсовано, завищеними темпами
Почалася з важкої промисловості (група «А»)
Особливості
Збільшення прямих і непрямих податків
Внутрішні примусові позики
Перерозподіл коштів із легкої та харчової промисловості у важку
Продаж за кордон творів мистецтва
Джерела індустріалізації
Вивіз за кордон за демпінговими цінами нафти,лісу, хліба, хутра
Використання праці в’язнів ГУЛАГу
Джерела індустріалізації
Жорстока експлуатація робітників і селян
«П’яні гроші»
Використання народного ентузіазму, ініціативи трудящих і масової ударної праці (стаханівський рух, соціалістичне змагання)
Джерела індустріалізації
Створено нові галузі промисловості
Створено потужну індустріальну базу
Азовсталь
Магнітогорський металургійний комбінат
Сталінградський тракторний завод
Зміцнилася обороноздатність
Ліквідовано безробіття
Забезпечено техніко-економічну незалежність від західних держав
Підрив легкої, харчової промисловості, сільського господарства
Негативні наслідки індустріалізації
Нераціональне і нерівномірне розміщення продуктивних сил
Взято курс на мілітаризацію промисловості
Безладдя, аварії, бракоробство внаслідок «штурмівщини»
Падіння життєвого рівня населення
Ізоляція радянської економіки від світової
Політичне свавілля сталінського керівництва
Шахтинська справа
Загроза форсованої індустріалізації
Наявність умов для колективізації
Необхідність надійного джерела постачання хліба
Необхідність встановлення контролю над селянством
Невідповідність дрібнотоварного селянського господарства догмам більшовизму
Причини колективізації
Формування джерела дешевих продуктів харчування та сировини
Завдання колективізації
Створення підконтрольної державі колгоспно-радгоспної системи
Ліквідація класу селян-господарів
1927р. XV з’їзд ВКП(б) – курс на колективізацію
1929 р. – перехід до суцільної колективізації
Березень 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»
1930 р. – відбулася форсована колективізація
Етапи колективізації
Березень 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про перегини в колгоспному будівництві»
1931 р. – відновлення насильницьких методів колективізації
1932 - 1937 рр. – завершення колективізації
1929 р. – перехід до суцільної колективізації.
«Ліквідація куркульства як класу»
І
активні «вороги» радянської влади
учасники антирадянських виступів
учасники терористичних актів
ІІ
активні саботажники колгоспного будівництва
ті, хто чинив менш активний опір
ІІІ
Інші (менш активні саботажники)
Три категорії куркулів
Методи покарання «куркулів»
II – конфіскаця всього майна, заслання сімей у найвіддаленіші райони – на Північ, Сибір, Урал, Казахстан
III – часткова конфіскація майна, розселен-ня в спецпоселеннях за місцем проживання під контролем каральних органів
В роки колективізації в СРСР було «розкуркулено» 10 млн. осіб
Розкуркулені покидають село
1930 р. – відбулася форсована колективізація
Терористичні акти проти представників органів влади
Підпали колгоспних будинків
Повернення вилученого зерна
Масовий забій власної худоби
Приховування зерна
Найсильніший опір чинили селяни на Кубані, Волзі й Дону, в Україні
Заарештовані за спротив колективізації
2,50
96,00
Колективізовані сільськогосподарські угіддя, %
77,70
67,80
32,50
6,60
1928
1929
1930
1931
1932
1937
Наслідки колективізації
Порушення балансу в розвитку промисловості й с/г
Голодомор 1932-1933 рр.
Підпорядкування с/г командно-адміністративній системі управління
Державне закріпачення селян, їх масове зубожіння
Незацікавленість селян в ефективній роботі
Фізичне винищення справжніх господарів
Постійне відставання с/г виробництва
Відсутність законодавчої бази щодо захисту колгоспів від сваволі органів влади
Створення надзвичайної комісії з вивезення хліба
Введення натуральних штрафів
Примусова, майже безкоштовна праця селян
Відновлення продрозкладки
Суцільна примусова колективізація
Несприятливі погодні умови (посуха 1932 р.)
Терор проти партійних та керівних працівників
Масштаби: точно не відомо. В Україні померло від 3 до 12 млн. людей
Зламано опір колгоспно-радгоспній системі
1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б), початок індустріалізації
Основні події та дати
1929-1937 рр. – суцільна колективізація в СРСР
1932-1933 рр. – голодомор
1938 р. – початок третьої п’ятирічки
1933-1937 рр. – друга п’ятирічка
1928-1932 рр. – перша радянська п’ятирічка
1927 р. – XV з’їзд ВКП(б), початок колективізації
Й.Сталін
Історичні постаті
М.Бухарін
В.Молотов
Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:
Email: Нажмите что бы посмотреть