за владу у вищому партійному керівництві
3. Репресії періоду “зрілого сталінізму”
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
СРСР після Другої світової війни (1945-1953 рр.) презентация
Содержание
- 1. СРСР після Другої світової війни (1945-1953 рр.)
- 3. СРСР – світова держава Величезні втрати (матеріальні й людські) Відносини з союзниками
- 5. Війна показала, що радянський суспільний лад є
- 6. В. Некрасов, повість «В окопах Сталінграда»
- 7. Влада
- 8. Прийом в Кремлі 24 травня 1945 р.
- 9. * 5 вересня 1945 р. повідомлення про
- 10. Перший післявоєнний пленум ЦК ВКП(б) березень 1946
- 12. А. Жданов – Управління пропаганди ЦК ВКП(б) О. Кузнєцов – Управління кадрів ЦК ВКП(б)
- 13. Г. Малєнков - очолював комітет з вивезення
- 14. XIX з'їзд ВКП(б) (жовтень 1952 р.) М.
- 15. “Справа авіаторів” Шахурін
- 16. Маршал Жуков Г. К. “Справа генералів” Маршал
- 17. “Жданівщина” Постанова про журнали «Звезда» і «Ленинград»
- 18. Жданов про А.Ахматову: «Поэзия взбесившейся барыньки, мечущейся
- 19. Із «Постанови»: «Наши журналы
- 20. Мета такої політики держави: Позитивний імідж на
- 21. “Ленінградська справа” (ініціював Г. Маленков у 1948
- 22. 29 вересня - 1 жовтня 1950 р.
- 23. “Справа ЄАК” та антисемітська політика У 1941
- 24. У листопаді 1948 р. ЄАК розпустили, а
- 25. В. Абакумов – глава МДБ, заарештований у
- 26. “Боротьба з комполітизмом” Космополітів виганяли з
- 27. “Справа лікарів” У 1952 р. під слідством
СРСР –
світова держава Величезні втрати (матеріальні й людські) Відносини з союзниками
Слайд 1Тема
СРСР після Другої світової війни
(1945-1953 рр.)
1. Радянське суспільство і влада
2. Боротьба
Слайд 5Війна показала, що радянський суспільний лад є кращою формою організації суспільства
ніж будь-який нерадянський суспільний лад
Вибори до Верховної Ради СРСР
10 лютого 1946 р.
Слайд 6В. Некрасов,
повість «В окопах Сталінграда»
«Переможців не судять! Ми пробачили Сталіну
все! Колективізацію, тридцять сьомий рік, розправу із соратниками, перші дні поразки».
Слайд 7Влада
Курс на консервацію й удосконалення існуючої тоталітарної системи
Суспільство
Очікування послаблення тиску й
покращення життя
Слайд 9* 5 вересня 1945 р. повідомлення про ліквідацію ДКО * Засідання Політбюро
ЦК ВКП(б)
29 грудня 1945 р.
- збереглася існуюча політична ієрархія;
- відставка Л. Берії з поста наркома внутрішніх справ (призначено С. Круглова)
Правляча політична верхівка не бажала змін
Слайд 10Перший післявоєнний пленум ЦК ВКП(б) березень 1946 р.
Відставка М. Калініна з
поста голови Президії Верховної Ради СРСР (обрано М. Шверніка)
Питання “Про міністрів”
Питання “Про міністрів”
Слайд 13Г. Малєнков - очолював комітет з вивезення німецької промисловості
Відновив свої позиції
у 1948 р.
М. Хрущов
1947 р. Перший секретар Компартії України
1949 р. Перший секретар Московського обкому партії, секретар ЦК
Слайд 14XIX з'їзд ВКП(б) (жовтень 1952 р.)
М. Хрущов та Г. Малєнков зробили
основні доповіді. Й. Сталін обмежився коротким 7-хвилинним виступом.
ВКП(б) КПРС
Політбюро ЦК Президію ЦК КПРС (238 чол.)
Слайд 15“Справа авіаторів”
Шахурін О. І.
Новіков О. О.
Нарком авіаційної промисловості головний маршал авіації
Нарком авіаційної промисловості головний маршал авіації
Слайд 16Маршал Жуков Г. К.
“Справа генералів”
Маршал Г. Кулик
З 1946 р. генерал-майор
Генерал-майор
П.
Рибальченко
Генерал-полковник В. Гордов
Арештовані в 1947 р., а розстріляні в 1950 р.
Слайд 17“Жданівщина”
Постанова про журнали «Звезда» і «Ленинград»
прийнята в 1946 г. на підставі
доповіді секретаря ЦК по ідеології А. Жданова.
Жданов про М. Зощенка:
«Зощенко как мещанин и пошляк, избрал своей постоянной темой копание в самых низменных и мелочных сторонах быта».
«Зощенко с его омерзительной моралью удалось проникнуть на страницы большого ленинградского журнала»
«Насквозь гнилая и растленная общественно-политическая и литературная физиономия Зощенко».
Із «Постанови»:
«Предоставление страниц «Звезды» таким пошлякам и подонкам литературы как Зощенко, недопустимо».
Слайд 18Жданов про А.Ахматову:
«Поэзия взбесившейся барыньки, мечущейся между будуаром и моленной»
«Не то
монахиня, не то блудница, а вернее блудница и монахиня, у которой блуд смешан с молитвой…»
«Почему вдруг понадобилось популяризировать поэзию Ахматовой? Какое она имеет отношение к нам, советским людям? Почему нужно предоставлять литературную трибуну всем этим упадочным и глубоко чуждым нам литературным направлениям?»
«Почему вдруг понадобилось популяризировать поэзию Ахматовой? Какое она имеет отношение к нам, советским людям? Почему нужно предоставлять литературную трибуну всем этим упадочным и глубоко чуждым нам литературным направлениям?»
Слайд 19
Із «Постанови»:
«Наши журналы не могут быть аполитичными… являются могучим средством в
деле воспитания советских людей и должны руководствоваться тем, что составляет жизненную основу советского строя – его политикой».
Слайд 20Мета такої політики держави:
Позитивний імідж на міжнародній арені
Церква вихваляла миролюбну зовнішню
політику СРСР
Посилення впливу в традиційному православному світі
Посилення впливу в традиційному православному світі
Відносини держави й церкви після війни
розвивалися доволі успішно й у цілому відповідали умовам наради Сталіна й духовенства 1943 р.
Починаючи з 1948 р. Сталін поступово втратив інтерес до церкви, оскільки його сподівання щодо світового лідерства РПЦ не виправдалися. Репресії проти церковних діячів поновили.
Слайд 21“Ленінградська справа”
(ініціював Г. Маленков у 1948 р. після смерті А. Жданова)
В
Ленінграді існує група керівників, які стали на шлях закулісної політичної боротьби
15 лютого 1948 р. рішення Політбюро ЦК про зняття з посад О. Кузнєцова, М.Родіонова, П. Попкова та ін.
У 1949-1951 рр. у Ленінграді й області зняли більше 2 тис. працівників
15 лютого 1948 р. рішення Політбюро ЦК про зняття з посад О. Кузнєцова, М.Родіонова, П. Попкова та ін.
У 1949-1951 рр. у Ленінграді й області зняли більше 2 тис. працівників
Слайд 2229 вересня - 1 жовтня 1950 р. в Ленінградському окружному Будинку
офіцерів відбувся судовий процес над першою групою звинувачених.
1 жовтня оголосили вирок, і того ж дня розстріляли
О Кузнєцова, М. Родіонова, М. Вознесенського, П. Попкова, Я. Капустіна і П. Лазутіна.
Наприкінці жовтня 1950 р. були розстріляні
Вознесенський - міністр освіти РРФСР, колишній ректор ЛДУ військових років;
Соловьов - перший секретар Кримського обкому ВКП(б), раніше голова виконкому Ленінградської обласної Ради;
Бадаєв - другий секретар Ленінградського обкому ВКП(б);
Бубнов - секретар Ленміськвиконкому й ін.
Слайд 23“Справа ЄАК”
та антисемітська політика
У 1941 р. був створений ЄАК для отримання
фінансової допомоги від євреїв переважно США.
У 1946 р. МДБ розпочало збір компромату проти цієї організації, яку очолював С. Міхоелс, (худрук Державного єврейського театру)
Звинувачення ЄАК перетворюється на єврейський націоналістичний центр
“зповзання на позиції єврейського націоналізму і сіонізму”
У 1946 р. МДБ розпочало збір компромату проти цієї організації, яку очолював С. Міхоелс, (худрук Державного єврейського театру)
Звинувачення ЄАК перетворюється на єврейський націоналістичний центр
“зповзання на позиції єврейського націоналізму і сіонізму”
С. Міхоелс убитий у 1948 р. Вбивство маскувалося під ДТП
Слайд 24У листопаді 1948 р. ЄАК розпустили, а всіх його членів заарештували
Арештовані
призналися, що являються шпигунами
У 1952 р. нове керівництво МДБ завершило справу
Із 15 арештованих 12 були розстріляні, а 1 помер у вʾязниці
У 1952 р. нове керівництво МДБ завершило справу
Із 15 арештованих 12 були розстріляні, а 1 помер у вʾязниці
За звʾязки з ЄАК у заслання відправили П. Жемчужину
Слайд 25В. Абакумов – глава МДБ, заарештований у 1951 р.
Комісію з розслідування
очолювали Л. Берія та Г. Маленков
Слайд 26“Боротьба з комполітизмом”
Космополітів виганяли з творчих союзів, наукових редакцій, видавництв, наукових
закладів, ВЕЗ, державних установ.
Найпоширенішим явищем у науці стала “Лисенківщина”
Найпоширенішим явищем у науці стала “Лисенківщина”
Слайд 27“Справа лікарів”
У 1952 р. під слідством опинилися представники елітної медицини (Лечсанупра
Кремля).
Заарештованіих Вовсі, Єгоров, Виноградов, Етінгер та ін. звинувачували у вбивстві Калініна, Жданова, Щербакова та змаху на здоровʾя маршалів і навіть самого Сталіна.
Серед заарештованих більшість були євреями.
Справа розпочалася на підставі доповідної записки лікаря Тимощук
Сталін дозволив застосовувати проти заарештованих лікарів тортури.
Заарештованіих Вовсі, Єгоров, Виноградов, Етінгер та ін. звинувачували у вбивстві Калініна, Жданова, Щербакова та змаху на здоровʾя маршалів і навіть самого Сталіна.
Серед заарештованих більшість були євреями.
Справа розпочалася на підставі доповідної записки лікаря Тимощук
Сталін дозволив застосовувати проти заарештованих лікарів тортури.
